- •2. Варіативність класифікацій сід
- •3.Джерельна база та історіографія хронології
- •4. Астрономічні основи літочислення. Головні одиниці виміру часу: доба, місяць, рік.
- •5. Типи календарів та принципи їх побудови. Поняття ери.
- •Стародавній Єгипет
- •Юліанський календар
- •10.Григоріанський календар
- •11.Методика переведення дат з юліанського на григоріанський стиль
- •13. Історіографія та джерела вивчення метрології
- •14. Система мір періоду Київської Русі.
- •12. Календар французької республіки
- •16. Історична метрологія Лівобережної України у 18-19 ст.
- •17. Проблеми теоретичної геральдики
- •18. Правила складання гербів
- •19. Державний герб України
- •20. Міська геральдика України доби Середньовіччя
- •21.Родова геральдика та її особливості.
- •23.Герб міста Києва за радянської доби. Радянська доба
- •25.Державний герб україни. Русь
- •30. Печатки у 17-19 столітті як джерело з іу.
- •31. Державний прапор України: походження та історична доля.
- •32. Джерела та історіографія нумізматики.
- •33. Монети періоду античності
- •34. Грошова система в україні за княжих часів.
- •35. Монетна система Ольвії та Херсонесу
- •40. Медалі, яких удостоєні учасники німецько-радянської війни, можна умовно розділити на дві групи, відповідно до хронології заснування цих відзнак.
- •42. На орденському ланцюзі:
- •43. Сучасні лицарські ордена
- •45. !!!Нижче ще є
43. Сучасні лицарські ордена
Орден Британської Імперії
Сучасна система честі складається з 10 кавалерських орденів. У кожній є свої ступеня і у деяких пов'язані медалі, як можна бачити в статтях нижче (наведені по порядку зниження цінності почесті):
Орден Підв'язки (заснований 1348)
Орден Будяка (1687)
Орден Лазні (1725)
Орден Святого Михайла і Святого Георгія (англ. Most Distinguished Order of St Michael and St George, 1818)
Орден «За видатні заслуги» (англ. Distinguished Service Order, 1886)
Королівський вікторіанський орден (англ. Royal Victorian Order, 1896)
Орден «За заслуги» (англ. Order of Merit, 1902)
Орден імперської служби (англ. Imperial Service Order, 1903)
Орден Британської Імперії (англ. Most Excellent Order of the British Empire, 1917)
Орден кавалерів Честі (англ. Order of the Companions of Honour, 1917)
Статути кожного ордена вказують розмір ордена, використання букв після імені, а також вид і носіння знаків відмінності. Крім Ордена імперської Служби, всі ордена мають свої літери після імені.
Знаки відзнаки[ред. • ред. код]
Британські знаки відмінності, в порядку носіння:
Хрест Вікторії (VC)
Георгіївський хрест (Великобританія) (GC)
Хрест Видатної Мужності (Великобританія) (CGC)
Королівський Червоний хрест 1 класу (RRC)
Георгіївська медаль (Британія) (GM)
Хрест «За відмінну службу» (Великобританія)(DSC)
Воєнний Хрест (Великобританія) (MC)
Хрест «За видатні льотні заслуги» (Великобританія) (DFC)
Медаль морський хоробрості (SGM)
Королівська медаль хоробрості (QGM)
Хрест ВПС (Великобританія) (AFC)
Королівський Червоний хрест 2 класу (RRC)
Орден Британської Індії (OBI)
Кайзер-і-Хінд Medal.
Останні два не видавалися з 1947.
44. Боні́стика — це допоміжна історична дисципліна, що вивчає різні паперові грошові знаки, в більшій мірі які вже вийшли з обігу.
Для історії це має велике значення, оскільки будь-які старовинні грошові знаки чи бони можуть певною мірою свідчити про економічне і політичне життя суспільства у певний час. Крім того, багато які бони мають значну мистецьку цінність (серед таких варто навести грошові знаки Української Народної Республіки та Української Держави 1918 р., ескізи яких виконав Нарбут Георгій Іванович), розмінні марки міста Одеси (автор ескізів - А.Ждах) та ін.
Боністика як наука існує з початку 20 століття. Вона тісно пов'язана з нумізматикою. В Україні серйозно займаються науковою роботою в галузі боністики такі дослідники, як Р. Тхоржевський (період визвольних змагань 1917-1920 рр., по них захистив ще за радянських часів кандидатську дисертацію), О. Клименко (емісії УПА - захистив 2000 року дисертацію-комплексне дослідження бофонів УПА), Г. Марковецька (період визвольних змагань 1917-1920 рр. у Західній Україні) (З їхніми роботами можна ознайомитися на ресурсі Олександра Баранова, див. посилання). Окремі цікаві публікації підготував В. Чорноіваненко для журналу "Визвольний Шлях".
Гроші Української держави
Боністика – спеціальна історична дисципліна, що вивчає паперові грошові знаки. Термін “bon” виник у XIX столітті у Франції для означення окремих видів цінних паперів: чеків, талонів тощо. Пізніше поширений для позначення всіх грошових знаків – банкнот, державних та банківських білетів, у тому числі розмінних, розрахункових, кредитних грошових знаків – казначейських білетів, зобов’язань державної скарбниці тощо. Бони та їхні різні замінники, а також облігації внутрішньої позики, акції, купони цінних паперів, чеки, талони, квитанції, ордери, сертифікати, знаки казино, лото, лотерейні білети, векселі, боргові зобов’язання що перебувають в обігу разом з паперовими грошима – є об’єктом вивчення боністики. Боністика вивчає як гроші державних емісій (загальнообов’язкові емітовані згідно із законом), так і місцеві та приватні грошові випуски (не обов’язкові для всіх) що перебувають у обігу паралельно з національною валютою. Це тимчасові бони, які надходять до обігу на регіональному рівні від імені владних структур , міст, органів місцевого самоврядування , відділень великих банків, підприємств кооперативів тощо, під забезпеченням матеріальних цінностей, що перебувають у їхній власності (валюти, нерухомого майна представників влади). Появу місцевих та приватних грошей зумовлюють об’єктивні причини - війни, революції, спад виробництва, зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів, складний фінансовий стан держави коли населення потерпає від нестачі готівки. Місцеві бони – грошові випуски місцевих самоуправлінь, великих підприємств та установ. Приватні (внутрішні) бони - грошові випуски від імені власників магазинів, аптек, їдалень, атракціонів тощо. Характерними для бон є такі ознаки:
а) емблематична (герби, емблеми, символічні знаки);
б) палеографічна (шрифти, монограми, підписи, та рукописні позначки);
в) сфрагістична (печатки, штемпелі, конгреви, перфорація);
г) хронологічна (дати);
ґ) метрологічна (номінали);
д) орнаментально-мистецька (прикраси);
є) філігранологічна (водяні знаки, матеріал виготовлення);
е) епіграфічна (надруки, пізнішого походження);
ж) дипломатична (формуляр документа, зміст написів);
з) орфографічна (орфографія тексту);
і) іконографічна (портретні зображення, конгреви);
ї) маргіналістична (написи від руки пізнішого походження).
Джерела – паперові знаки (гроші).
