- •1. Характеристика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.
- •4. Завдання післябукварного періоду
- •7 Види і способи читання.
- •12. Особливості методичної роботи над загадкою, прислів’ям, приказкою, скоромовкою, віршами та байками.
- •14. Принципи виразного читання та його функції.
- •27. Прийоми пояснення та уточнення лексичних значень слів.
- •18Форми керівництва і обліку позакласного читання.
- •20. Методи і методичні прийоми формування граматичних понять
- •20. Етапи вивчення частин мови в початкових класах.
- •21.Методика роботи над елементами синтаксису та пунктуації.
- •22. Методика навчання орфографії.
- •26. Методика роботи над словом
- •18. Методика розвитку усного і писемного мовлення учнів.
- •28. Види переказів у початкових класах.
- •29. Методика роботи над творами в початкових класах.
- •10.Особливості методики опрацювання творів різних жанрів.
- •15. Методика читання віршів та байок.
- •16. Вимоги до уроків позакласного читання.
- •23. Застосування індивідуального підходу до дітей у навчанні української мови.
- •Методика викладання української мови
- •15. Принципи добору літературного матеріалу до уроків позакласного читання.
- •9. Три основні етапи роботи над художнім твором у початкових класах.
- •13. Методика опрацювання науково-пізнавальних статей і нарисів.
10.Особливості методики опрацювання творів різних жанрів.
Метою читання в сучасній школі є формування першооснов читацької культури школярів, плекання творчого, національного свідомого покоління молоді засобами художнього слова.
Правильне опрацювання художнього твору сприяє єдності морального, розумового, естетичного виховання учнів і кожної особистості зокрема. А тому так важливо вчити дітей сприймати твори художньої літератури через активу естетичну діяльність. Враховуючи художній жанр, вікові індивідуальні особливості сприймання його учнями певного віку, вчитель має вибрати ті види роботи над текстом, які б допомогли зрозуміти прочитане, уявити, засвоїти предмети і явища, картини в тому порядку й повноті, як прагнув того автор, подивитися на речі його очима, мислити його думками, переживати разом з ним, тобто дати дитині змогу виявити власний емоційно-естетичний відгук
на зображене, не захоплювати поза текстовими асоціативними нашаруваннями, які можуть призвести до розладу авторської образно-емоційної структури. Різноманітна тематика текстів у “Читанках” подана творами різних жанрів: оповіданнями, віршами, казками, байками, нарисами, легендами, переказами, малими фольклорними формами. А тому в учнів треба виробити уміння працювати з тестами творів різних жанрів, творчо сприймати їх, а також виховувати в молодших школярів художній смак, естетичне почуття, утверджувати основи моральності і громадянськості, творчого ставлення до слова.
15. Методика читання віршів та байок.
Принципи методики читання: - аналіз виучуваного матеріалу у зв’язку з життям; - науковість і доступність викладу; - свідоме і активне сприймання.
Робота над байкою починається з 2 класу, бо байка має алегоричний зміст. Повинні звернути увагу дітей, що байка – невеликий віршований твір Етапи роботи над байкою: 1) підготовча робота до сприймання; 2) читання байки вчителем (прослуховування грамплатівки); 3) коротка бесіда над усвідомленням; 4) повторне читання (читання в особах, вибіркове); 5) переказ і відповідь; 6) узагальнення і робота над навчанням.
Вірші: сюжетні (епічного характеру), які мають початок події, розвиток події, завершення події. Легше працювати над сюжетними віршами. Підготовча робота проводиться коротко, записуємо тлумачення незрозумілих слів. Перед читанням вірша ставимо завдання. Перше прочитування і постановка питань по змісту. Під час другого читання звертаємо увагу на виразність читання. Поетичні твори відзначаються тим, що в них кожне слово точне, влучне, образне. Тому при читанні треба передати цю образність. Звертаємо увагу на особливості прочитання поетичних рядків (робимо невеличку паузу для підтримки рими). Звертаємо увагу на ритму мелодику вірша, на темп читання. Під час другого читання готовимо учнів до аналізу зображувальних засобів. Вірші ліричні становлять складність, бо в них нема сюжетного розвитку. Особливо твори пейзажної лірики потребують попередньої підготовки. Щоб діти добре прочитали вірш, треба щоб вони сприйняли те про що йде мова. Попередня робота може бути екскурсія. Є ще вірші соціально-політичного змісту: про працю і життя людей, про батьківщину, про патріотизм. Робота над такими творами завершується певним закликом до учнів. Але цей заклик повинен бути ненав’язливим, має виходити з змісту бесіди.
