- •1. Характеристика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.
- •4. Завдання післябукварного періоду
- •7 Види і способи читання.
- •12. Особливості методичної роботи над загадкою, прислів’ям, приказкою, скоромовкою, віршами та байками.
- •14. Принципи виразного читання та його функції.
- •27. Прийоми пояснення та уточнення лексичних значень слів.
- •18Форми керівництва і обліку позакласного читання.
- •20. Методи і методичні прийоми формування граматичних понять
- •20. Етапи вивчення частин мови в початкових класах.
- •21.Методика роботи над елементами синтаксису та пунктуації.
- •22. Методика навчання орфографії.
- •26. Методика роботи над словом
- •18. Методика розвитку усного і писемного мовлення учнів.
- •28. Види переказів у початкових класах.
- •29. Методика роботи над творами в початкових класах.
- •10.Особливості методики опрацювання творів різних жанрів.
- •15. Методика читання віршів та байок.
- •16. Вимоги до уроків позакласного читання.
- •23. Застосування індивідуального підходу до дітей у навчанні української мови.
- •Методика викладання української мови
- •15. Принципи добору літературного матеріалу до уроків позакласного читання.
- •9. Три основні етапи роботи над художнім твором у початкових класах.
- •13. Методика опрацювання науково-пізнавальних статей і нарисів.
26. Методика роботи над словом
Важливе значення у навчанні рідної мови та розвитку мовлення має словникова робота, яка сприяє розвитку свідомого читання і засвоєння мови і граматичних категорій. В основі словникової роботи лежить лексикологія – лінгвістична основа словникової роботи.
Основні напрями роботи зі словом: збагачення словника учнів, уточнення і розширення словника учнів, активізація учнівського словника, постійна боротьба за чистоту мовлення. Джерела збагачення учнівського словника: сім'я, навколишнє середовище, спостереження за явищами природи, навколишнім світом, уроки позакласного читання, екскурсії, зустрічі, ЗМІ.
Прийоми пояснення слів: показ предмету, малюнку, картинки + відповідь, пояснення
введення нового слова в текст, підбір синонімів до слова, тлумачення лексичного значення слова за допомогою перефразування(користування тлумачним словником),
розчленування слів на частини (обабіч – по обидва боки дороги), правильна орфоепічна вимова слова(олівець-олово), пояснення походження слова(гвинтокрил – вертоліт - гелікоптер), аналіз будови слова і розкриття смислового значення кореня, добір спільнокореневих слів, дидактична гра(анаграма, ребуси,гра в слова), прийом добору загального родового поняття до видових і навпаки, прямий переклад на рідну мову.
18. Методика розвитку усного і писемного мовлення учнів.
- Осн. напрямки роботи з РМ: удосконал. звуковимови учнів і підвищ. їхньої вимовної культури; збагач. словник. запасу, користув. вираж. засобами мови залежно від ситуації та мети висловлюв.; послідовно і логічно викладати думку; оволодіння нормами укр. літ. мовл.; засвоєння правил спілкув.
Діалогічне мовл.: - необхідно сформув. такі вміння: складати діалог на задану тему; використ. формули мовлен. етикету («ввічливі» слова, звертання); дотримуватись правил спілкув., норм літ. мови.
- етапи навч. діалог. мовл.: опис ситуації; мовл. завдання; розподіл ролей; озвуч. діалогу; аналіз рез-тів: чи досягнуто мети у спілкув.; який тон розмови; чи правильно вжито слова ввічлив.; чи правильно співрозмовники будували речення?
- вправи для розв. діалог. мовл.: ств. діалогу на тему до ситуації; за серією малюнків та опорн. словами; за змістом малюнка; на певну тему; на одну і ту ж тему, але для різних ситуацій. При цьому організов. роб. в парах, в трійках, в групах.
Монолог. мовл. більш складне у порівн. з діалог. Монолог не підтримується ситуаціями, пит., потребує більшої попередн. підгот.
Мотив мовлення виникає у дітей у зв'язку із яскравими вражен., коли вони зримо уявляють обстановку, тих людей, про яких вони розповід. Треба ств. навч. ситуацію, яка б наближу. до прир. умов спілкув.
- дітей треба вчити відбирати найістотніше, збагач. словник.
У поч. класах школярі вчаться будувати твори: розповіді, міркуванн, описи наук. й худ. стилів, знайомляться з діловими текстами.
Великий розв. ефект мають такі вправи: відновлення, пошир., редагув., переконструюв. тексту з опорою на картину; побудова речень з допом. графічн. форм, вільний диктант, переказ; побудова висловлювань за даним початком, опорними словосполуч; добір заголовка, аналіз приказки; зіставл. на одну і ту саму тему текстів худ. і наук., розпов., описів та міркув; редагув. тексту у якому порушено стильову єдність, відновл. деформов. тексту
РМ доцільно проводити майже на усіх уроках, поєднуючи з ін. завд.
- усні висловлюв. передують письм. Письм.форма мовл. більш складна, нормативна. З другого боку, письм. твір, вільний диктант чи переказ стає відправним моментом для ств. усних висловл.. Ефективність такого метод. підходу досягається тематичною єдністю усних і письм. вправ.
Кожне із завдань підготовляється попереднім і, в свою чергу, виступає опорою для наступного.
На перших кроках навч. найпростішим описам мовл. творчість часто зливається з ігровою.
Складання плану, а також користав. ним під час оформл. усного і письмового висловлювання активізують і дисциплінують думку.
Вправи, спрямовані на збагач. мовлення лексико- та граматико-стиліст. засобами: добір видових понять до родового, розкриття знач. слів і фразеологізмів, вибір із даних мовних засобів найбільш влучних, побудова, відновл., пошир., доповнення, редагув. речень з використ. картин і малюнків.
Діти вчаться давати аналіз свого висловлюв. і своїх товаришів. Для цього їм пропонується памятка.
