- •1. Характеристика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.
- •4. Завдання післябукварного періоду
- •7 Види і способи читання.
- •12. Особливості методичної роботи над загадкою, прислів’ям, приказкою, скоромовкою, віршами та байками.
- •14. Принципи виразного читання та його функції.
- •27. Прийоми пояснення та уточнення лексичних значень слів.
- •18Форми керівництва і обліку позакласного читання.
- •20. Методи і методичні прийоми формування граматичних понять
- •20. Етапи вивчення частин мови в початкових класах.
- •21.Методика роботи над елементами синтаксису та пунктуації.
- •22. Методика навчання орфографії.
- •26. Методика роботи над словом
- •18. Методика розвитку усного і писемного мовлення учнів.
- •28. Види переказів у початкових класах.
- •29. Методика роботи над творами в початкових класах.
- •10.Особливості методики опрацювання творів різних жанрів.
- •15. Методика читання віршів та байок.
- •16. Вимоги до уроків позакласного читання.
- •23. Застосування індивідуального підходу до дітей у навчанні української мови.
- •Методика викладання української мови
- •15. Принципи добору літературного матеріалу до уроків позакласного читання.
- •9. Три основні етапи роботи над художнім твором у початкових класах.
- •13. Методика опрацювання науково-пізнавальних статей і нарисів.
20. Методи і методичні прийоми формування граматичних понять
У молодшому шкільному віці формується початкова система граматичних понять. Здійснюється це не одразу. Одні граматичні поняття засвоюються учнями за кілька уроків (наприклад, поняття про корінь, суфікс чи префікс). Інші (іменник, прикметник, дієслово) формуються протягом усіх чотирьох років навчання дітей у школі. Граматичні поняття формуються внаслідок тривалої роботи над відповідним мовним матеріалом, запропонованим учителем.
Граматичні поняття можна засвоїти, спираючись тільки на логічну роботу мислення. Для того щоб граматичне поняття було свідомо засвоєне, учнів необхідно навчити прийомів розумової діяльності, за допомогою яких досягається виявлення, вичленування і об'єднання істотних ознак об'єктів, що вивчаються.
Процес формування граматичних понять умовно можна поділити на чотири етапи 1.
Перший етап формування граматичних понять полягає в аналізі мовного матеріалу з метою виділення істотних ознак поняття.
Другий етап формування граматичних понять полягає в узагальненні істотних ознак, встановленні зв'язків між ними та у введенні терміна.
Після того як учні навчилися, наприклад, ставити питання до окремих частин мови і визначати групи слів як такі, що є узагальненими назвами предметів чи дій, тобто виділяти істотні ознаки кожної частини мови, вводяться спеціальні терміни — «іменник», «прикметник», «дієслово».
Третій етап формування граматичних понять полягає в уточненні суті ознак поняття і зв'язків між ними. Наприклад, учні усвідомили важливу ознаку поняття «частини мови»: щоб визначити, до якої частини мови належить слово, потрібно знати не тільки його лексичне значення, а й на яке питання слово відповідає. Водночас із цим учні засвоюють і окремі граматичні ознаки частин мови: рід і число іменників та прикметників, час дієслів; опановують інші істотні ознаки частин мови — здатність іменників і прикметників змінюватися за відмінками і числами, л дієслів — за особами і числами, наявність родових форм у цих частин мови.
Четвертий етап формування граматичних понять полягає в конкретизації вивченого поняття завдяки виконанню вправ, які вимагають практичного застосування одержаних знань.
20. Етапи вивчення частин мови в початкових класах.
Вивчення частин мови в початкових класах має на меті ознайомлення учнів з такими самостійними частинами мови, як іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, числівники, прислівники і з службовою частиною мови прийменником (без уживання термінів “самостійні” і “службові” частини мови), усвідомлення того, що кожне слово є назвою предметів того, що кожне слово є назвою предмета, ознаки чи дій і відповідає на питання хто? Що? Яка? Який? Яке? Що робить? І под., застосування форми словозміни передбачених правилом, таких як правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників, особових закінчень дієслів тощо, розвиток усного і письмового мовлення учнів шліхом збагачення їх словника новими іменниками, прикметниками чи дієсловами, уточнення змісту окремих слів, розвиток уміння добирати слова для передачі своїх думок, з’ясування синтаксичної функції того чи іншого слова (частини мови).
Учні початкових класів практично знайомляться з усіма частинами мови. Без терміну – самостійні, службові. Найбільша увага приділяється : імен, прикм, дієсл., прийменнику.
Ознайомлення зі зміною відмінкових закінчень, орфографічні вправи, правопис закінчень; діти вчаться використовувати в усній мові, в письмовій, засвоюють синтаксичні функції.
Завдання:
Ознайомлення з граматичним поняттям;
Усвідомлення з формуванням словозмін;
Збагачення активного словника.
Існує 4 етапи формування граматичних понять:
1 етап 1 кл. – спостереження за мовними явищами.
2 етап 2 кл. – введення термінів.
3 етап 3 кл. – ускладнення пояснення термінів.
4 етап – відмінкові закінчення, займенник – 3 кл.
