- •1. Характеристика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.
- •4. Завдання післябукварного періоду
- •7 Види і способи читання.
- •12. Особливості методичної роботи над загадкою, прислів’ям, приказкою, скоромовкою, віршами та байками.
- •14. Принципи виразного читання та його функції.
- •27. Прийоми пояснення та уточнення лексичних значень слів.
- •18Форми керівництва і обліку позакласного читання.
- •20. Методи і методичні прийоми формування граматичних понять
- •20. Етапи вивчення частин мови в початкових класах.
- •21.Методика роботи над елементами синтаксису та пунктуації.
- •22. Методика навчання орфографії.
- •26. Методика роботи над словом
- •18. Методика розвитку усного і писемного мовлення учнів.
- •28. Види переказів у початкових класах.
- •29. Методика роботи над творами в початкових класах.
- •10.Особливості методики опрацювання творів різних жанрів.
- •15. Методика читання віршів та байок.
- •16. Вимоги до уроків позакласного читання.
- •23. Застосування індивідуального підходу до дітей у навчанні української мови.
- •Методика викладання української мови
- •15. Принципи добору літературного матеріалу до уроків позакласного читання.
- •9. Три основні етапи роботи над художнім твором у початкових класах.
- •13. Методика опрацювання науково-пізнавальних статей і нарисів.
9. Три основні етапи роботи над художнім твором у початкових класах.
Три етапи роботи над худ. твором:
І. Первинний синтез (прослуховування твору; знайомство з незрозумілими словами; опора на досвід, знайомі образи; виразне читання вчите-лем твору).
ІІ. Аналіз твору (виділення дійових осіб, художніх та словесних образів; характеристика вчинків дійових осіб, подій; визначення ідеї; виділення теми твору; класифікація жанру; ставлення читача до подій у творі, оцінка прочитаного).
ІІІ. Вторинний синтез (виразне читання тексту учнем; вибіркове читання; читання напам’ять; читання по ролях; інсценування; театральна вистава).
13. Методика опрацювання науково-пізнавальних статей і нарисів.
У поч. школі вивч. не тільки худ. твори, але й науково – пізнавальні статті з історичними нарисами, які розвивають інтерес до науки, до навколишнього середовища у доступній для дітей формі, доносять наукові знання, природні явища, історичні події, розвивають пам'ять, узагальнюють знання про природу. Суспільство, діяльність людей розвивали традицію статті у школі К.Д. Ушинський (з середини ХІХ ст..), Вахтєрєв, Тихомиров.
Історичні нариси – це невеликий літературний твір, в якому коротко про щось описується або розповідається з історії.
Висновок: метод нарису із статтею вимагає підготовчої роботи.
Перший раз читає вчитель, далі проводить аналіз по частинах. До статті чи нарису можна скласти план, знайти образні вислови, перекази.
Введення до читанок такого жанру творів методично виправдане. Вони розширюють пізнання учнів, оскільки їхня тематика різноманітна. Тут і розповідь про сьогоднішнє суспільне життя людей, про історію нашого народу, про гордість української літератури (“Тарас Шевченко” Д.Красицького, “І.Я.Франко” А.Кримського; “Древній Київ” та “Старовинне місто” Н.Забіли і інші). Матеріали цього жанру відкривають учням історію і сучасний навколишній світ. У цьому їх пізнавальне значення. Разом з цим вони містять великий виховний потенціал. Цю особистість нарисів учитель зобов'язаний використати в повній мірі для розвитку у своїх вихованців почуття любові до рідної Батьківщини, гордість за наш народ. Опрацювання цих текстів потрібно спрямувати на прищеплення дітям бажання самим трудитися, зробити добре і корисне діло, сумлінно виконувати свої обов'язки.
Переважна більшість нарисів характеризується тим, що в них виклад наукових даних базується на основі розгортання сюжету, в якому діють люди. Введення героїв у розповідь надає відтінку художності, що проявляється у використанні прийомів, відомих художній літературі.
У роботі над нарисами необхідно враховувати своєрідність викладу. Насиченість тексту фактичними даними потребує ширших пояснень, знаходження аналогій, відомих дітям з їх досвіду.
