- •§29.1. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, принципи ведення, суб’єкти та види
- •29.1.1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та принципи її ведення
- •29.1.2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •29.1.3. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •§29.2. Засоби державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •29.2.1. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій
- •29.2.2. Квотування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •29.2.3. Правові режими імпорту товарів, що імпортуються з держав - членів Світової організації торгівлі
- •29.2.4. Технічні бар’єри в торгівлі під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •29.2.5. Законодавство про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»
- •29.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність
- •29.2.6.1. Відшкодування збитків та штрафні санкції у сфері зед
- •29.2.6.2. Адміністративно-господарські санкції у сфері зед
- •29.2.6.3. Кримінальна відповідальність
- •29.2.6.4. Порядок застосування спеціальних санкцій
- •§29.3. Договірне оформлення зовнішньоекономічних операцій
- •29.3.1. Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту)
- •29.3.2. Право, що застосовується в разі укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
- •29.3.3. Умови зовнішньоекономічних договорів
- •§29.4. Правове регулювання валютного режиму та валютного контролю у сфері господарської діяльності
- •29.4.1. Поняття валютної політики та валютного регулювання
- •29.4.2. Органи валютного регулювання та їх повноваження
- •29.4.3. Поняття валютних операцій та валютних цінностей
- •29.4.4. Строки повернення валютної виручки
- •29.4.5. Декларування валютних цінностей, що належать резиденту України і знаходяться за її межами
- •29.4.6. Ліцензії нбу та контрольні функції банків. Валютний контроль
- •29.4.7. Відповідальність за порушення вимог валютного законодавства
29.3.3. Умови зовнішньоекономічних договорів
Зовнішньоекономічний договір (контракт) є різновидом господарського договору. Отже, у ситуації, якщо відносини сторін контракту регулюються правом України, ті вимоги господарського законодавства України, що стосуються контрактних умов, є обов’язковими.
Як зазначено у ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти підприємницької діяльності під час складання тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими законами України.
Змістом господарського договору, виходячи із положень ст. 180 ГК України, є умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Досягнення згоди відносно істотних умов договору є умовою набуття ним чинності. Так, згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (ч. 2 ст. 180 ГК України). Згідно з ч. 3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору15.
Однак стосовно зовнішньоекономічних договорів (контрактів) встановлено спеціальний перелік умов, включаючи істотні, що містяться у «Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», затвердженому наказом Міністерства економіки України від 6 вересня 2001 р. № 201 (далі – Положення). Відповідні умови мають бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодились про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним через недодержання форми згідно з чинним законодавством України. Тобто у вищевказаному положенні дозволяється договірний відступ від переліку тих істотних умов, що у ньому передбачені.
Умови зовнішньоекономічного контракту, викладені у «Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», є рекомендаціями, які базуються на узагальненні торговельної практики укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Перелік істотних та інших умов зовнішньоекономічного договору, наявність яких є необхідною у ньому згідно з вимогами вищевказаного Положення, скорочено викладено у схемі, що графічно наведена нижче.
Рис. 29.1.
Рис. 29.1. Перелік умов зовнішньоекономічного договору (контракту)
У преамбулі контракту зазначається повне найменування сторін – учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів («Продавець», «Покупець», «Замовник», «Постачальник» тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір (контракт), та найменування документів, якими керуються контрагенти під час укладення договору (контракту) (установчі документи тощо).
У розділі про предмет договору (контракту) визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку товару визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки товару). Якщо товар (робота, послуга) потребує більш докладної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту). Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того, балансується ще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг). У додатку до договору (контракту) про переробку товару зазначається відповідна технологічна схема такої переробки. Технологічна схема переробки товару має відображати:
- усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини на готову продукцію;
- кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обгрунтуванням технологічних втрат сировини;
- втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.
У розділі про кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг) визначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики. В тексті договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.
У розділі про базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг) зазначається вид транспорту та базисні умови поставки (відповідно до правил «Інкотермс», які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару). У випадку укладення договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та строки виконаних робіт (послуг).
В розділі про ціну та загальна вартість договору (контракту) визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором (контрактом), крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою, та валюта контракту. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору (контракту). Під час розрахунків ціни договору (контракту) за формулою зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його укладення. У договорі (контракті) про переробку товару крім того зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки. У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором (контрактом), з обов`язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют.
Розділ про умови платежів визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) зазначаються:
- умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару або умови документарного акредитива, або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до постанови КМ України і НБ України від 21 червня 1995 р. № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»;
- умови за гарантією, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.
У розділі контракту про умови приймання-здавання товару (робіт, послуг) визначаються строки та місце фактичної передання товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання-здавання провадиться за кількістю – згідно з товаросупровідними документами, за якістю – згідно з документами, що засвідчують якість товару.
Розділ «Упаковка та маркування» містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення.
Розділ про форс-мажорні обставини містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов`язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.
У розділі про санкції та рекламації встановлюється порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів – від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.
У розділі про врегулювання спорів у судовому порядку визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання.
За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови, наприклад, страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) тощо.
«Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» розроблене для тих зовнішньоекономічних договорів, що стосуються переважно відчуження майна у процесі торговельного обороту, тобто його купівлі-продажу, міни (бартеру), поставки, переробки товару тощо. З цієї причини застосування цього нормативно-правового документу до договорів виконання робіт, надання послуг чи інших договорів у сфері ЗЕД є дещо утрудненим. Враховуючи це, при визначенні того, які умови конкретного зовнішньоекономічного договору слід визнати істотними, належить керуватись тими положеннями матеріального господарського законодавства, що регулюють відповідний вид зобов’язань.
