- •§29.1. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, принципи ведення, суб’єкти та види
- •29.1.1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та принципи її ведення
- •29.1.2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •29.1.3. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •§29.2. Засоби державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •29.2.1. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій
- •29.2.2. Квотування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •29.2.3. Правові режими імпорту товарів, що імпортуються з держав - членів Світової організації торгівлі
- •29.2.4. Технічні бар’єри в торгівлі під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •29.2.5. Законодавство про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»
- •29.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність
- •29.2.6.1. Відшкодування збитків та штрафні санкції у сфері зед
- •29.2.6.2. Адміністративно-господарські санкції у сфері зед
- •29.2.6.3. Кримінальна відповідальність
- •29.2.6.4. Порядок застосування спеціальних санкцій
- •§29.3. Договірне оформлення зовнішньоекономічних операцій
- •29.3.1. Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту)
- •29.3.2. Право, що застосовується в разі укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
- •29.3.3. Умови зовнішньоекономічних договорів
- •§29.4. Правове регулювання валютного режиму та валютного контролю у сфері господарської діяльності
- •29.4.1. Поняття валютної політики та валютного регулювання
- •29.4.2. Органи валютного регулювання та їх повноваження
- •29.4.3. Поняття валютних операцій та валютних цінностей
- •29.4.4. Строки повернення валютної виручки
- •29.4.5. Декларування валютних цінностей, що належать резиденту України і знаходяться за її межами
- •29.4.6. Ліцензії нбу та контрольні функції банків. Валютний контроль
- •29.4.7. Відповідальність за порушення вимог валютного законодавства
29.4.4. Строки повернення валютної виручки
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»18 від 23 вересня 1994 р. виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України. НБ України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
У ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» міститься правило про те, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку19.
Порушення резидентами вищевказаних строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У разі прийняття до розгляду судом, МКАС при ТПП України чи МАК при ТПП України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені у статтях 1 і 2 вказаного вище Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Пеню, передбачену у ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за наслідками документальних перевірок вправі безпосередньо стягувати з резидентів органи ДФС України.
Строки, зазначені у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», або встановлені НБ України відповідно до цих же статей, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», встановлюються КМ України. Таким нормативно-правовим актом є «Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями», затверджений постановою КМ України від 29 грудня 2007 р. № 1409. На виконання цієї постанови наказом Мінекономіки України від 18 січня 2008 р. № 15 затверджено «Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями».
Розрахунки за експортно-імпортними операціями суб'єктів космічної діяльності, визначених відповідно до ст. 1 Закону України «Про космічну діяльність», а також суб'єктів літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», після перерахування авансових платежів за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, а також з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів здійснюються у строк до 500 календарних днів. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Якщо перевищення строків, зазначених у ст.ст. 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», обумовлене виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка ТПП України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
