29.2.4. Технічні бар’єри в торгівлі під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності

У сфері ЗЕД вагоме місце займає масив норм, що стосуються стандартизації та сертифікації товарів, робіт та послуг, адже під час здійснення імпортних чи експортних операцій суб’єкт господарювання стикається в тій чи іншій мірі з технічними вимогами до свого товару. В Розділі 5 цього навчального посібника питання про сертифікацію та стандартизацію, включаючи сертифікацію імпорту, було частково висвітлене. Однак у сфері ЗЕД існують інші важливі правила, до яких слід звернутися спеціально.

Зокрема, умовою приєднання до СОТ для України була висунута вимога про ратифікацію тих угод, які були прийняті в рамках СОТ. Однією із них є Угода СОТ про технічні бар’єри в торгівлі від 15 квітня 1994 р. ⁹ (далі – Угода про технічні бар’єри). Відповідно до п. 2.1. Угоди про технічні бар’єри члени СОТ повинні забезпечити такий стан, щоб стосовно технічних регламентів товарам, що імпортуються з території будь-якого члена СОТ, надавався режим не менш сприятливий, ніж той, що надається аналогічним товарам вітчизняного походження та аналогічним товарам, що походять з інших країн.

В Угоді про технічні бар’єри дається визначення понять «технічний регламент» і «стандарт». Технічний регламент – документ, у якому визначено характеристики товару або пов'язані з ними виробничі процеси чи способи виробництва, включаючи чинні адміністративні положення, дотримання яких є обов'язковим. Він може також включати або містити тільки вимоги щодо термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певного товару, виробничого процесу чи способу виробництва.

Стандарт – документ, який затверджено визнаним органом і який визначає призначені для загального і багатократного використання правила, інструкції або характеристики товарів чи пов'язаних з ними виробничих процесів або способів виробництва, дотримання яких є необов'язковим. Він може також включати або містити тільки вимоги щодо термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певного товару, виробничого процесу чи способу виробництва.

Члени СОТ повинні забезпечити такий стан, щоб технічні регламенти не розроблялися, не приймалися і не застосовувалися у спосіб, метою або наслідком якого є створення невиправданих перепон для міжнародної торгівлі. Для цього технічні регламенти не повинні мати більш обмежувального впливу на торгівлю, ніж це є необхідним для виконання законних завдань, з урахуванням ризиків, які б виникли в результаті їх невиконання. Такими законними завданнями є, inter alia (від лат. – серед інших речей чи справ): вимоги національної безпеки; запобігання шахрайським діям; захист життя або здоров'я людини, тварин або рослин, а також захист навколишнього середовища. Під час оцінювання таких ризиків до уваги беруться, inter alia, такі елементи: наявна наукова та технічна інформація, відповідна технологія оброблення або очікуване кінцеве використання товарів.

Технічні регламенти не повинні зберігатися, якщо обставин або цілей, що спричинили їх прийняття, більше не існує або якщо обставини чи цілі, що змінилися, дозволяють вживати заходів, які справляють менш обмежувальний вплив на торгівлю.