Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема_029.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
99 Кб
Скачать
☆

29.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність

У сфері ЗЕД до правопорушників може застосовуватися господарсько-правова відповідальність (відшкодування збитків, штрафні санкції), а також адміністративно-господарські санкції (застосування антидемпінгових заходів, припинення експортно-імпортних операцій, застосування індивідуального режиму ліцензування, стягнення штрафів з суб’єктів ЗЕД).

Крім цього, у ст. 33 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачається можливість застосування у сфері зовнішньоекономічної діяльності кримінальної відповідальності.

29.2.6.1. Відшкодування збитків та штрафні санкції у сфері зед

Згідно із положеннями ст. 33 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» відшкодування збитків у сфері ЗЕД реалізується як матеріальне відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, а також як матеріальне відшкодування моральної шкоди.

Крім цього, до правопорушників, згідно із цією ж статтею, можуть бути застосовані також і майнові санкції. Нагадаємо, що в термінології ГК України майнові санкції іменуються як штрафні санкції, і до них, згідно із ст. 230 згаданого кодексу, належать господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання). У сфері ЗЕД майнова відповідальність – це найчастіше господарсько-правова відповідальність у вигляді пені або штрафу, що застосовується за порушення договірного зобов’язання.

29.2.6.2. Адміністративно-господарські санкції у сфері зед

Адміністративно-господарська відповідальність полягає у застосуванні до суб’єктів ЗЕД санкцій у вигляді встановлення спеціального режиму ліцензування чи тимчасового зупинення ЗЕД. Застосування цього виду відповідальності на підзаконному рівні регулюється «Положенням про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», що затверджене наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 р. № 52.

Індивідуальний режим ліцензування передбачає здійснення Мінекономрозвитку України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції, яка належить до зазначених у ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» видів економічної діяльності у порядку, визначеному «Положенням про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій», що затверджене наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 р. № 47.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності означає позбавлення права здійснювати всі види ЗЕД, окрім:

- завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких з боку українських суб’єктів ЗЕД або іноземних суб’єктів господарської діяльності кошти були перераховані до застосування санкції;

- завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, яка була відправлена в Україну або з України до застосування санкції.

Відповідно до п. 1 постанови КМУ та НБУ від 12 грудня 1998 р. № 1968 «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями» у разі застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності – резидента відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності уповноважені банки не приймають від нього доручень на перерахування коштів на користь нерезидентів. У разі застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності – нерезидента відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності уповноважені банки не приймають від резидентів доручень на перерахування коштів на користь такого нерезидента. У разі ж застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування уповноважені банки здійснюють розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) тільки за наявності у резидентів разової індивідуальної ліцензії, що надається органом, який застосував зазначену спеціальну санкцію.

З метою припинення спеціальних санкцій суб’єкти ЗЕД та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подати до Мінекономрозвитку України матеріали, які підтверджують проведення ними заходів, спрямованих на приведення їхньої діяльності у відповідність до норм чинного законодавства України, а також клопотання про скасування (зміну виду, зупинення) дії санкції. Таке клопотання розглядається у строк, який не перевищує тридцяти календарних днів.

Поряд із адміністративно-господарськими санкціями адміністративно-правового походження до правопорушників у сфері ЗЕД можуть застосовуватися адміністративно-господарські санкції фінансово-правового походження. Так, за порушення вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», пов'язаних з ним законів до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі санкції, як накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з законами України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України.

Зокрема, відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» здійснення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності зовнішньо-економічних операцій без відповідних ліцензій тягне за собою накладення штрафу у сумі 10 відсотків вартості проведеної операції, перерахованої у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБ України на день здійснення такої операції. Штрафи стягуються органами доходів і зборів на підставі відповідних рішень центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики у порядку, визначеному ПК України.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]