29.2.2. Квотування у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Згідно з ч. 5 ст. 14 ГК України у необхідних випадках держава застосовує квотування, встановлюючи граничний обсяг (квоти) виробництва чи обігу певних товарів і послуг. Порядок квотування виробництва та/або обігу (включаючи експорт та імпорт), а також розподілу квот встановлюється КМУ відповідно до закону.

У ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачена можливість встановлення наступних квот (контингентів):

- квоти (контингенти) глобальні – квоти, що встановлюються щодо товару (товарів) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

- квоти (контингенти) групові – квоти, що встановлюються щодо товару (товарів) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

- квота експортна (імпортна) – граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях;

- квоти (контингенти) індивідуальні – квоти, що встановлюються щодо товару (товарів) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись;

- квоти спеціальні – граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру.

Щодо кожного виду товару може встановлюватись лише один вид квоти. Інформація про перелік товарів та/або країн, що підпадають під режим квотування, із зазначенням виду квоти по кожному товару (або щодо кожної групи товарів) повинна бути доведена до відома суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності не менш як за 60 днів до дати запровадження режиму ліцензування (квотування) шляхом опублікування її в офіційних загальнодоступних засобах інформації України, а також негайно доводитись до відома органів державного митного контролю України.

Режим квотування експорту та імпорту набирає чинності лише після закінчення 60 днів з моменту зазначеного офіційного опублікування. Ліцензії видаються на підставі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, складених згідно з формою, яка затверджується і публікується Мінекономрозвитку України.

29.2.3. Правові режими імпорту товарів, що імпортуються з держав - членів Світової організації торгівлі

В Україні, згідно зі ст. 7 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» запроваджуються такі правові режими для товарів, що імпортуються з держав – членів СОТ:

- національний режим, який означає, що стосовно імпортованих товарів походженням з держав – членів СОТ надається режим не менш сприятливий, ніж для аналогічних товарів українського походження щодо податків, зборів, встановлюваних законами та іншими нормативно-правовими актами правил та вимог до внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу або використання товарів, а також правил внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, перероблення або використання товарів у певних кількостях чи пропорціях. Національний режим діє після так званої «митної очистки» товару, коли товар пройшов процедуру митного оформлення і знаходиться на митній території України. Національний режим закріплений в ст. 3 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947 р.);

- режим найбільшого сприяння, який стосується мит, митних зборів, методів стягнення таких мита і зборів, правил і формальностей у зв'язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав – членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння. Режим найбільшого сприяння закріплений в ст. 1 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947 р.);

Винятки щодо режиму найбільшого сприяння в формі преференцій можуть бути зроблені для товарів, що походять з держав, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю або митний союз чи проміжні угоди, що у майбутньому призведуть до створення зон вільної торгівлі або митних союзів у межах розумного періоду часу (10 років), чи угоди про прикордонну торгівлю та застосування генеральної системи преференцій. Крім цього, у ГАТТ 1947 року передбачено ряд інших винятків з режиму найбільшого сприяння: державні закупівлі (ч. 8 ст. 7 ГАТТ), з мотивів забезпечення моралі та публічного порядку (ст. 20 ГАТТ) та з мотивів безпеки (ст. 21 ГАТТ).

З іншого боку, у ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено перелік заходів України у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань. Зокрема, у разі якщо є відомості про те, що інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, у відповідь на такі дії можуть застосовуватися адекватні заходи. У разі якщо такі дії завдають шкоди або створюють загрозу її заподіяння державі та/або суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені заходи можуть передбачати її відшкодування.

Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань здійснюються відповідно до законів України, міжнародних договорів України, загальноприйнятих норм, стандартів та правил міжнародного права.

Такими заходами є:

- застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю;

- застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю;

- позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму;

- запровадження спеціального мита;

- запровадження режиму ліцензування зовнішньоекономічних операцій;

- встановлення квот;

- інші заходи, передбачені законами та міжнародними договорами України.

У разі якщо Україна та держава, яка застосувала стосовно України дії, що містять ознаки дискримінаційних та/або недружніх, є членами однієї і тієї ж міжнародної міжурядової організації, розгляд та врегулювання спірної ситуації здійснюється відповідно до правил і процедур такої організації.

Якщо Україна та митний союз або економічне угруповання, які застосували стосовно України дії, що містять ознаки дискримінаційних та/або недружніх, є членами однієї і тієї ж міжнародної міжурядової організації, розгляд та врегулювання спірної ситуації здійснюється відповідно до правил і процедур такої організації.

Правила процедури прийняття рішення про застосування перелічених вище заходів встановлена у ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Такі рішення приймаються КМ України згідно з рекомендаціями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі відповідно до їх компетенції.