- •1. Предмет, завдання та зміст дисципліни
- •1.1. Проблеми надійності водогосподарських об’єктів, інженерних систем і споруд
- •1.2. Етапи формування науки надійності
- •1.3. Об’єкт та його властивості
- •2. Проблеми надійності
- •2.1. Формування умов роботи водогосподарських об’єктів
- •2.2. Типові задачі надійності у водному господарстві
- •2.3. Стратегічні і тактичні задачі надійності
- •3.1. Основні поняття процесів та подій
- •3.1.1. Випадкові події
- •3.1.2. Потоки випадкових подій
- •3. Основні поняття та визначення
- •3.1.3. Випадкові величини та їх характеристики
- •3.2. Загальні властивості надійності
- •3.3. Показники надійності
- •3.3.1. Показники безвідмовності
- •3.3.2. Показники довговічності
- •3.3.3. Показники ремонтопридатності
- •3.3.4. Показники збереженості
- •3.3.5. Комплексні показники
- •4. Оцінка надійності простих систем
- •4.1. Надійність систем з послідовно з’єднаними елементами
- •4.2. Надійність систем з паралельно з’єднаними
- •4.3. Оцінка надійності систем із змішаним з’єднанням елементів
- •5.Методи розрахунку надійності
- •5.1. Метод прямого перебору
- •5.2. Метод перетворення структури відносно
- •5.3. Аналітико-статистичний метод розрахунку
- •5.4. Оцінка надійності методом мінімальних шляхів
- •5.4.1 Мінімальні шляхи і мінімальні перерізи
- •5.4.2. Порядок визначення мінімальних перерізів
- •5.4.3. Алгоритм розрахунку надійності
- •6. Розрахунок надійності складних
- •6.1. Вимоги до інженерного методу розрахунку
- •6.2. Вибір показників надійності
- •6.3. Математичне моделювання
- •Та її граф-модель (б)
- •6.4. Методика оцінки надійності
- •6.5. Приклад виконання розрахунку надійності
- •Розрахунок надійності закритої зрошувальної мережі
- •7. Логіко-ймовірнісний метод
- •7.1. Теоретичні основи методу
- •7.2. Основні положення розрахунку
- •7.3. Послідовність розрахунку надійності
- •8. Відмови водогосподарських об’єктів
- •8.1. Види технічного стану об’єктів
- •8.1.1. Стан об’єкта
- •8.1.2. Основи механізму відмови
- •8.2. Розпізнавальні ознаки відмов
- •8.3. Класифікація відмов
- •8.4. Класифікація ваги відмови
- •9. Моделі відмов об’єктів
- •9.1. Види випадкових тривалостей моделювання
- •9.2. Вимоги до моделей відмов
- •9.3. Формалізація та основні характеристики
- •9.3.1. Імовірнісні моделі відмов
- •9.3.2. Імовірнісно-фізичні моделі відмов
- •10. Надійність відновлюваних
- •10.1. Аналіз потоку подій
- •10.2. Характеристики потоку подій
- •10.3. Розрахунок номенклатури та кількості
- •11. Випробування вго на надійність
- •11.1. Задачі випробувань
- •11.2. Класифікація випробувань
- •11.3. Роль випробувань в управлінні надійністю
- •11.4. Організація випробувань
- •11.5. Експлуатаційна надійність
- •11.5.1. Експлуатаційні випробування
- •11.5.2. Експлуатаційні спостереження
- •11.5.3. Планування експлуатаційних спостережень
- •11.5.4. Загальні вимоги до первинної інформації
- •11.5.5 Документація для збору первинної інформації
- •Класифікація випробувань з надійності.
- •12. Аналіз надійності
- •12.1. Основні положення аналізу надійності
- •12.2. Аналіз надійності за результатами виконання програми забезпечення надійності пзн
- •12.2.1. Аналіз надійності об’єкта на стадії проектування та розробки
- •12.2.2. Аналіз надійності об’єкта на стадії виготовлення та встановлення
- •12.2.3. Аналіз надійності об’єкта на стадії експлуатації та обслуговування
- •12.3. Методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.1. Порядок аналізу надійності систем
- •12.3.2. Загальні методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.3. Аналіз характеру та наслідків відмов
- •12.3.4. Аналіз діагностичного дерева відмов
- •12.3.5. Аналіз за допомогою блок-схеми надійності
- •12.3.6. Прогнозування надійності за кількістю
- •12.3.7. Марковський аналіз
- •12.4. Програма забезпечення надійності
- •13. Надійність суб’єкта як ланки
- •13.1. Надійність роботи і помилки суб’єкта технічного управління
- •13.2. Характер помилок суб’єкта (оператора)
- •13.3. Класифікація помилок суб’єкта
- •13.4. Причини помилок суб’єкта
- •13.5. Банк даних помилок суб’єкта
- •13.6. Методика прогнозування помилок суб’єкта
- •13.7. Задачі аналізу надійності роботи оператора (диспетчера) складних технічних об’єктів
- •Література
- •Короткий термінологічний словник
9.2. Вимоги до моделей відмов
Для розрахунку показників надійності на різних стадіях життєвого циклу будь-якого об’єкта (розробка, виробництво, експлуатація), підтвердження досягнутого рівня надійності експериментальними випробуваннями, визначення норм запасних частин для експлуатації складаються моделі відмов.
Функція розподілу, як модель відмов, повинна дозволяти вирішувати наступні основні завдання надійності:
розрахунок показників безвідмовності не відновлювальних систем за будь-який заданий час;
розрахунок довговічності (терміну служби) систем;
розрахунок комплексних показників надійності систем;
розрахунок норм запасних частин;
планування визначальних та контрольних випробувань на надійність;
оброблення та отримання оцінок показників надійності за експериментальними даними.
Основні вимоги до моделей відмов визначають такі вимоги до функцій розподілів які відповідають властивостям фізичності, адекватності, можливості виконання розрахунку надійності, універсальності та практичної придатності.
Фізичність моделі – передбачає урахування фізичної природи відмов та їх причин під час нормалізування моделей відмов, визначає фізичне обґрунтування або фізичність моделей та дозволяє ефективніше вирішувати практичні завдання. Фізичне обґрунтування моделі передбачає виявлення причинно-наслідкових зв’язків та механізму відмов, кінетики та динаміки процесів деградації, умов навантаження, а також додаткової апріорної інформації про усі явища, у тому числі побічно зв’язаних з формуванням відмов. Фізичне обґрунтування є визначальним критерієм для остаточного приймання рішення при наявності статистичної інформації є єдиним в разі відсутності статистичної інформації.
Адекватність моделі – здатність достатньо точно описувати форми розподілів з будь-якими реальними значеннями коефіцієнтів варіації, асиметрії та ексцесу. Перевагу надають тим функціям розподілу, які точніше описують хвости розподілів (початок і кінець розподілу). Узагальненою інформацією розподілу відмов є функція інтенсивності відмов. Емпірична інтенсивність відмов має немонотонний характер з деяким кінцевим значенням у кінці розподілу. Немонотонний характер поведінки теоретичної функції відмов, яка відповідає закономірності емпіричної інтенсивності відмов, засвідчує про близькість емпіричного і теоретичного розподілів відмов.
Можливість виконання розрахунку надійності систем є найважливішою властивістю моделі, яка дозволяє проводити розрахунки та здійснювати прогнозування надійності. Протягом життєвого циклу об’єктів доводиться неодноразово вирішувати це завдання починаючи з технічного завдання, уточнюючих розрахунків тощо.
Функція розподілу, яка використовується як модель відмов повинна дозволяти розраховувати надійність на підставі відомих показників надійності їх складових частин і забезпечувати використання єдиного математичного апарату на усіх етапах проектування, виробництва та експлуатації.
Універсальність моделі – здатність моделі вирішувати різноманітні завдання надійності (кількість показників надійності, які оцінюються та методів їх визначення, див. розділ 9.1).
Практична придатність характеризує простоту аналітичних виразів для усіх необхідних характеристик розподілів і оцінок параметрів розподілів, а також зручність їх використання під час вирішуванні конкретних завдань надійності. Цій вимозі відповідають функції розподілу, які мають мале число параметрів, а також функції, які виражаються через відомі, широко поширені і табульовані функції.
