- •1. Предмет, завдання та зміст дисципліни
- •1.1. Проблеми надійності водогосподарських об’єктів, інженерних систем і споруд
- •1.2. Етапи формування науки надійності
- •1.3. Об’єкт та його властивості
- •2. Проблеми надійності
- •2.1. Формування умов роботи водогосподарських об’єктів
- •2.2. Типові задачі надійності у водному господарстві
- •2.3. Стратегічні і тактичні задачі надійності
- •3.1. Основні поняття процесів та подій
- •3.1.1. Випадкові події
- •3.1.2. Потоки випадкових подій
- •3. Основні поняття та визначення
- •3.1.3. Випадкові величини та їх характеристики
- •3.2. Загальні властивості надійності
- •3.3. Показники надійності
- •3.3.1. Показники безвідмовності
- •3.3.2. Показники довговічності
- •3.3.3. Показники ремонтопридатності
- •3.3.4. Показники збереженості
- •3.3.5. Комплексні показники
- •4. Оцінка надійності простих систем
- •4.1. Надійність систем з послідовно з’єднаними елементами
- •4.2. Надійність систем з паралельно з’єднаними
- •4.3. Оцінка надійності систем із змішаним з’єднанням елементів
- •5.Методи розрахунку надійності
- •5.1. Метод прямого перебору
- •5.2. Метод перетворення структури відносно
- •5.3. Аналітико-статистичний метод розрахунку
- •5.4. Оцінка надійності методом мінімальних шляхів
- •5.4.1 Мінімальні шляхи і мінімальні перерізи
- •5.4.2. Порядок визначення мінімальних перерізів
- •5.4.3. Алгоритм розрахунку надійності
- •6. Розрахунок надійності складних
- •6.1. Вимоги до інженерного методу розрахунку
- •6.2. Вибір показників надійності
- •6.3. Математичне моделювання
- •Та її граф-модель (б)
- •6.4. Методика оцінки надійності
- •6.5. Приклад виконання розрахунку надійності
- •Розрахунок надійності закритої зрошувальної мережі
- •7. Логіко-ймовірнісний метод
- •7.1. Теоретичні основи методу
- •7.2. Основні положення розрахунку
- •7.3. Послідовність розрахунку надійності
- •8. Відмови водогосподарських об’єктів
- •8.1. Види технічного стану об’єктів
- •8.1.1. Стан об’єкта
- •8.1.2. Основи механізму відмови
- •8.2. Розпізнавальні ознаки відмов
- •8.3. Класифікація відмов
- •8.4. Класифікація ваги відмови
- •9. Моделі відмов об’єктів
- •9.1. Види випадкових тривалостей моделювання
- •9.2. Вимоги до моделей відмов
- •9.3. Формалізація та основні характеристики
- •9.3.1. Імовірнісні моделі відмов
- •9.3.2. Імовірнісно-фізичні моделі відмов
- •10. Надійність відновлюваних
- •10.1. Аналіз потоку подій
- •10.2. Характеристики потоку подій
- •10.3. Розрахунок номенклатури та кількості
- •11. Випробування вго на надійність
- •11.1. Задачі випробувань
- •11.2. Класифікація випробувань
- •11.3. Роль випробувань в управлінні надійністю
- •11.4. Організація випробувань
- •11.5. Експлуатаційна надійність
- •11.5.1. Експлуатаційні випробування
- •11.5.2. Експлуатаційні спостереження
- •11.5.3. Планування експлуатаційних спостережень
- •11.5.4. Загальні вимоги до первинної інформації
- •11.5.5 Документація для збору первинної інформації
- •Класифікація випробувань з надійності.
- •12. Аналіз надійності
- •12.1. Основні положення аналізу надійності
- •12.2. Аналіз надійності за результатами виконання програми забезпечення надійності пзн
- •12.2.1. Аналіз надійності об’єкта на стадії проектування та розробки
- •12.2.2. Аналіз надійності об’єкта на стадії виготовлення та встановлення
- •12.2.3. Аналіз надійності об’єкта на стадії експлуатації та обслуговування
- •12.3. Методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.1. Порядок аналізу надійності систем
- •12.3.2. Загальні методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.3. Аналіз характеру та наслідків відмов
- •12.3.4. Аналіз діагностичного дерева відмов
- •12.3.5. Аналіз за допомогою блок-схеми надійності
- •12.3.6. Прогнозування надійності за кількістю
- •12.3.7. Марковський аналіз
- •12.4. Програма забезпечення надійності
- •13. Надійність суб’єкта як ланки
- •13.1. Надійність роботи і помилки суб’єкта технічного управління
- •13.2. Характер помилок суб’єкта (оператора)
- •13.3. Класифікація помилок суб’єкта
- •13.4. Причини помилок суб’єкта
- •13.5. Банк даних помилок суб’єкта
- •13.6. Методика прогнозування помилок суб’єкта
- •13.7. Задачі аналізу надійності роботи оператора (диспетчера) складних технічних об’єктів
- •Література
- •Короткий термінологічний словник
9.3. Формалізація та основні характеристики
моделей відмов
9.3.1. Імовірнісні моделі відмов
Статистичний підхід до вибору моделі відмов та оцінки надійності припускає наявність достатньої статистики відмов досліджуваного типу об’єктів. Встановлення виду розподілу відмов з позиції суто імовірнісних концепцій зводиться до вибору на підставі загальних міркувань одного із законів розподілів випадкових величин, розроблених у теорії ймовірностей, найпридатнішого у кожному конкретному випадку згідно із статистичними критеріями.
Експоненціальний розподіл.
Експоненціальний розподіл є однопараметричною функцією. Властивості експоненціального розподілу такі:
експоненціальний розподіл є окремим випадком розподілу Вейбула та гамма-розподілу;
експоненціальний розподіл характеризується сталою інтенсивністю відмов λ, яка послуговує також параметром розподілу. Стала інтенсивність відмов означає, що імовірність відмови об’єкта не залежить від того, скільки часу він пропрацював до моменту часу, який розглядається, тобто експоненціальний розподіл абсолютно не враховує старіння та зношування;
експоненціальний розподіл має максимальну щільність відмов у початковий період, тобто відповідає низьким технології та якості вироблення і складання, вилучає технологічне припасування та доведення;
усі моменти експоненціального розподілу фіксовані, починаючи з другого (коефіцієнт варіації для усіх випадків дорівнює одиниці) коефіцієнт асиметрії – 2, коефіцієнт ексцесу – 9);
експоненціальний розподіл володіє властивістю згортання розподілів.
Зазначені властивості експоненціального розподілу обумовлюють суттєві методичні похибки під час оцінки показників надійності, особливо за далекого прогнозу середнього чи гамма-відсоткового ресурсу, під час розрахунку показників безвідмовності великих систем.
Основні характеристики експоненціального розподілу наведені в табл. 9.1 та на рис. 9.1.
Таблиця 9.1
Основні характеристики експоненціального розподілу
Характеристика експоненціального розподілу |
Розрахункова формула |
Щільність імовірності |
|
Модель відмов (функція розподілу) |
|
Модель надійності (імовірність безвідмовної роботи) |
|
Математичне сподівання |
|
Дисперсія |
|
Параметр експоненціального розподілу визначається за формулою:
,
(9.1)
де ti – наробіток і-го об’єкта; N – кількість об’єктів.
9.3.2. Імовірнісно-фізичні моделі відмов
У імовірнісно-фізичних моделях відмов формалізація розподілу відмов здійснюється на підставі аналізу випадкових процесів деградації.
Для здійснення формалізації розподілу наробітку на відмову використовується схема, яка ґрунтується на дослідженнях кінетики фізичних процесів деградації об’єкта та виявлення параметрів двопараметричних розподілів – імовірнісно-фізичних моделей відмов.
Імовірнісно-фізичні моделі отримують на підставі аналізу фізичних процесів деградації, які відбуваються в об’єкті і спричиняють виникнення відмов. Типові (найбільш розповсюджені) моделі випадкових фізичних процесів деградації подано на рис. 9.4, де показано реалізації визначальних параметрів (найслабкіших складових об’єктів) для сукупності одно типових об’єктів. Під об’єктом можна розуміти як елемент, так і будь-яку не надлишкову систему, які подано єдиними реалізаціями визначальних параметрів своїх найслабкіших складових. У цьому випадку схема формалізації закону розподілу відмов елементів і систем та сама.
Рис. 9.4. Моделі випадкових процесів деградації і схеми формування розподілу наробітку до відмови: а – віялоподібний процес (α-розподіл); б – марковський монотонний процес (DM – розподіл); в – марковський немонотонний процес (DN – розподіл)
Наведені моделі відповідають широкому класу фізичних процесів деградації (втоми, зношування, корозії, старіння тощо). Усі зовнішні чинники, які визначають надійність та пов’язані з конструкцією, властивостями використовуваних матеріалів, технологією виготовлення, рівнем виробництва й експлуатації, у кінцевому підсумку впливають на нахил (середню швидкість процесів деградації) і розсіяння реалізацій, не змінюючи схеми формалізації і типу розподілу. Тип же розподілу у схемі формалізації, яка розглядається, визначається характером фізичного процесу деградації, зокрема, детермінованим, монотонним чи немонотонним видом його реалізації.
Схема побудови закону розподілу відмов для віялового випадкового процесу (модель а, рис. 9.4) полягає в наступному. Приймають, що швидкість змінювання визначального параметра (нахил реалізації) має апріорі відомий розподіл. Тоді на підставі правила отримання кокону розподілу функції випадкового аргументу визначають розподіл наробітку до граничного рівня (досягнення границі області працездатності). Якщо випадковий аргумент (швидкість змінювання визначального параметра) описується нормальним розподілом, то за схемою Кентейна отримують α-розподіл наробітку до відмови.
Параметри α-розподілу у найбільш розповсюдженій формі запису мають таку інтерпретацію:
параметр масштабу β дорівнює величині, зворотній середній швидкості змінювання визначального параметра (нормованій на граничне значення), помноженої на коефіцієнт швидкості;
параметр форми α дорівнює зворотній величині коефіцієнта варіації швидкості змінювання визначеного параметра.
Контрольні запитання:
Модель відмов (функція розподілу) і модель надійності та їх зв’язність.
Вимоги до моделей відмов.
Імовірнісні моделі відмов.
Імовірнісно-фізичні моделі відмов.
