11.3. Роль випробувань в управлінні надійністю

На різних етапах розробки об’єкта інформація про надійність різна. На етапі розробки проекту закладаються основні показники надійності. Доповнюють інформацію про надійність при конструюванні та робочому проектуванні. Випробування та доводка дослідного зразка поглиблює знання про надійність, а випробування встановленої серії остаточно дає інформацію про запровадження системи чи продукції у виробництво. Остаточно всю інформацію про надійність роботи системи взнають після здійснення системою всіх етапів її життєвого циклу і отримання знань з експлуатації, тобто після списання. Зміна інформації про надійність конструкції системи чи об’єкта наведена на рис. 11.1.

Для нових конструкцій систем об’єм інформування з надійності незначний. При проектуванні використовують прийом підняття рівня інформованості з надійності шляхом вивчення роботи об’єктів-аналогів.

Рис. 11.1. Графік зміни об’єму інформації про надійність системи в залежності від етапів її створення (І – розробка проекту;

ІІ – робоче проектування; ІІІ – випробування дослідного зразка; IV – випробування серії V – експлуатація)

11.4. Організація випробувань

Підготовка випробувань включає в себе ряд етапів:

1. Вибір системи випробувань;

2. Вибір об’єкта;

3. Вибір основного або визначального виду пошкоджень;

4. Вибір методу випробувань;

5. Вибір режиму випробувань;

6. Планування випробувань;

7. Визначення номенклатури і необхідної кількості зразків;

8. Проектування і виготовлення установки;

9. Складання плану і графіка всього комплексу випробувань.

11.5. Експлуатаційна надійність

11.5.1. Експлуатаційні випробування

Експлуатаційна перевірка надійності водогосподарських об’єктів і систем є обов’язковим етапом системи випробувань.

Перевірка надійності починається з дослідження зразків, продовжується на дослідних партіях і завершується випробуваннями установленої серії виробів.

Розрізняють три типи випробувань: дослідна експлуатація, підконтрольна та звичайна експлуатація.

Дослідна експлуатація проводиться кваліфікованим персоналом з регулярним контролем спеціалістів, точним обліком напрацювання виробу, об’єму роботи, яку він зробив, реєстрації і аналізу всіх порушень за час випробування.

Підконтрольна експлуатація (ГОСТ 17526) супроводжується контролем стану кожного виробу спеціально підготовленим персоналом для збільшення об'єму і достовірності інформації з надійності.

Звичайна експлуатація (ГОСТ 32.2.5) характеризується імовірністю відхилень від правил використання і обслуговування, недостатньою кваліфікацією, низьким рівнем технічного оснащення персоналу. Проводиться звичайна експлуатація без присутності постійних спостерігачів-дослідників. Отримання інформації з надійності є непостійною і нерегулярною.

Перші два типи експлуатації відносяться до категорії «нормальна експлуатація», яка проводиться з дотриманням правил експлуатації і технічного обслуговування. Третій тип експлуатації може привести до гірших показників надійності, чим випробування під контролем спеціалістів, але оцінки у цьому випадку більш точно характеризуються очікувану надійність об’єктів масового використання.

Окремі вузли, деталі, агрегати можуть бути випробувані на серійних машинах, агрегатах тощо.

У провідних фірмах-виробниках світу організовані постійні спостереження за надійністю роботи виробів, об’єктів чи систем. Такий підхід дає можливим значно збільшити ресурс агрегатів і об’єктів, підвищити їх надійність.