- •1. Предмет, завдання та зміст дисципліни
- •1.1. Проблеми надійності водогосподарських об’єктів, інженерних систем і споруд
- •1.2. Етапи формування науки надійності
- •1.3. Об’єкт та його властивості
- •2. Проблеми надійності
- •2.1. Формування умов роботи водогосподарських об’єктів
- •2.2. Типові задачі надійності у водному господарстві
- •2.3. Стратегічні і тактичні задачі надійності
- •3.1. Основні поняття процесів та подій
- •3.1.1. Випадкові події
- •3.1.2. Потоки випадкових подій
- •3. Основні поняття та визначення
- •3.1.3. Випадкові величини та їх характеристики
- •3.2. Загальні властивості надійності
- •3.3. Показники надійності
- •3.3.1. Показники безвідмовності
- •3.3.2. Показники довговічності
- •3.3.3. Показники ремонтопридатності
- •3.3.4. Показники збереженості
- •3.3.5. Комплексні показники
- •4. Оцінка надійності простих систем
- •4.1. Надійність систем з послідовно з’єднаними елементами
- •4.2. Надійність систем з паралельно з’єднаними
- •4.3. Оцінка надійності систем із змішаним з’єднанням елементів
- •5.Методи розрахунку надійності
- •5.1. Метод прямого перебору
- •5.2. Метод перетворення структури відносно
- •5.3. Аналітико-статистичний метод розрахунку
- •5.4. Оцінка надійності методом мінімальних шляхів
- •5.4.1 Мінімальні шляхи і мінімальні перерізи
- •5.4.2. Порядок визначення мінімальних перерізів
- •5.4.3. Алгоритм розрахунку надійності
- •6. Розрахунок надійності складних
- •6.1. Вимоги до інженерного методу розрахунку
- •6.2. Вибір показників надійності
- •6.3. Математичне моделювання
- •Та її граф-модель (б)
- •6.4. Методика оцінки надійності
- •6.5. Приклад виконання розрахунку надійності
- •Розрахунок надійності закритої зрошувальної мережі
- •7. Логіко-ймовірнісний метод
- •7.1. Теоретичні основи методу
- •7.2. Основні положення розрахунку
- •7.3. Послідовність розрахунку надійності
- •8. Відмови водогосподарських об’єктів
- •8.1. Види технічного стану об’єктів
- •8.1.1. Стан об’єкта
- •8.1.2. Основи механізму відмови
- •8.2. Розпізнавальні ознаки відмов
- •8.3. Класифікація відмов
- •8.4. Класифікація ваги відмови
- •9. Моделі відмов об’єктів
- •9.1. Види випадкових тривалостей моделювання
- •9.2. Вимоги до моделей відмов
- •9.3. Формалізація та основні характеристики
- •9.3.1. Імовірнісні моделі відмов
- •9.3.2. Імовірнісно-фізичні моделі відмов
- •10. Надійність відновлюваних
- •10.1. Аналіз потоку подій
- •10.2. Характеристики потоку подій
- •10.3. Розрахунок номенклатури та кількості
- •11. Випробування вго на надійність
- •11.1. Задачі випробувань
- •11.2. Класифікація випробувань
- •11.3. Роль випробувань в управлінні надійністю
- •11.4. Організація випробувань
- •11.5. Експлуатаційна надійність
- •11.5.1. Експлуатаційні випробування
- •11.5.2. Експлуатаційні спостереження
- •11.5.3. Планування експлуатаційних спостережень
- •11.5.4. Загальні вимоги до первинної інформації
- •11.5.5 Документація для збору первинної інформації
- •Класифікація випробувань з надійності.
- •12. Аналіз надійності
- •12.1. Основні положення аналізу надійності
- •12.2. Аналіз надійності за результатами виконання програми забезпечення надійності пзн
- •12.2.1. Аналіз надійності об’єкта на стадії проектування та розробки
- •12.2.2. Аналіз надійності об’єкта на стадії виготовлення та встановлення
- •12.2.3. Аналіз надійності об’єкта на стадії експлуатації та обслуговування
- •12.3. Методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.1. Порядок аналізу надійності систем
- •12.3.2. Загальні методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.3. Аналіз характеру та наслідків відмов
- •12.3.4. Аналіз діагностичного дерева відмов
- •12.3.5. Аналіз за допомогою блок-схеми надійності
- •12.3.6. Прогнозування надійності за кількістю
- •12.3.7. Марковський аналіз
- •12.4. Програма забезпечення надійності
- •13. Надійність суб’єкта як ланки
- •13.1. Надійність роботи і помилки суб’єкта технічного управління
- •13.2. Характер помилок суб’єкта (оператора)
- •13.3. Класифікація помилок суб’єкта
- •13.4. Причини помилок суб’єкта
- •13.5. Банк даних помилок суб’єкта
- •13.6. Методика прогнозування помилок суб’єкта
- •13.7. Задачі аналізу надійності роботи оператора (диспетчера) складних технічних об’єктів
- •Література
- •Короткий термінологічний словник
11.3. Роль випробувань в управлінні надійністю
На різних етапах розробки об’єкта інформація про надійність різна. На етапі розробки проекту закладаються основні показники надійності. Доповнюють інформацію про надійність при конструюванні та робочому проектуванні. Випробування та доводка дослідного зразка поглиблює знання про надійність, а випробування встановленої серії остаточно дає інформацію про запровадження системи чи продукції у виробництво. Остаточно всю інформацію про надійність роботи системи взнають після здійснення системою всіх етапів її життєвого циклу і отримання знань з експлуатації, тобто після списання. Зміна інформації про надійність конструкції системи чи об’єкта наведена на рис. 11.1.
Для нових конструкцій систем об’єм інформування з надійності незначний. При проектуванні використовують прийом підняття рівня інформованості з надійності шляхом вивчення роботи об’єктів-аналогів.
Рис. 11.1. Графік зміни об’єму інформації про надійність системи в залежності від етапів її створення (І – розробка проекту;
ІІ – робоче проектування; ІІІ – випробування дослідного зразка; IV – випробування серії V – експлуатація)
11.4. Організація випробувань
Підготовка випробувань включає в себе ряд етапів:
Вибір системи випробувань;
Вибір об’єкта;
Вибір основного або визначального виду пошкоджень;
Вибір методу випробувань;
Вибір режиму випробувань;
Планування випробувань;
Визначення номенклатури і необхідної кількості зразків;
Проектування і виготовлення установки;
Складання плану і графіка всього комплексу випробувань.
11.5. Експлуатаційна надійність
11.5.1. Експлуатаційні випробування
Експлуатаційна перевірка надійності водогосподарських об’єктів і систем є обов’язковим етапом системи випробувань.
Перевірка надійності починається з дослідження зразків, продовжується на дослідних партіях і завершується випробуваннями установленої серії виробів.
Розрізняють три типи випробувань: дослідна експлуатація, підконтрольна та звичайна експлуатація.
Дослідна експлуатація проводиться кваліфікованим персоналом з регулярним контролем спеціалістів, точним обліком напрацювання виробу, об’єму роботи, яку він зробив, реєстрації і аналізу всіх порушень за час випробування.
Підконтрольна експлуатація (ГОСТ 17526) супроводжується контролем стану кожного виробу спеціально підготовленим персоналом для збільшення об'єму і достовірності інформації з надійності.
Звичайна експлуатація (ГОСТ 32.2.5) характеризується імовірністю відхилень від правил використання і обслуговування, недостатньою кваліфікацією, низьким рівнем технічного оснащення персоналу. Проводиться звичайна експлуатація без присутності постійних спостерігачів-дослідників. Отримання інформації з надійності є непостійною і нерегулярною.
Перші два типи експлуатації відносяться до категорії «нормальна експлуатація», яка проводиться з дотриманням правил експлуатації і технічного обслуговування. Третій тип експлуатації може привести до гірших показників надійності, чим випробування під контролем спеціалістів, але оцінки у цьому випадку більш точно характеризуються очікувану надійність об’єктів масового використання.
Окремі вузли, деталі, агрегати можуть бути випробувані на серійних машинах, агрегатах тощо.
У провідних фірмах-виробниках світу організовані постійні спостереження за надійністю роботи виробів, об’єктів чи систем. Такий підхід дає можливим значно збільшити ресурс агрегатів і об’єктів, підвищити їх надійність.
