- •1. Предмет, завдання та зміст дисципліни
- •1.1. Проблеми надійності водогосподарських об’єктів, інженерних систем і споруд
- •1.2. Етапи формування науки надійності
- •1.3. Об’єкт та його властивості
- •2. Проблеми надійності
- •2.1. Формування умов роботи водогосподарських об’єктів
- •2.2. Типові задачі надійності у водному господарстві
- •2.3. Стратегічні і тактичні задачі надійності
- •3.1. Основні поняття процесів та подій
- •3.1.1. Випадкові події
- •3.1.2. Потоки випадкових подій
- •3. Основні поняття та визначення
- •3.1.3. Випадкові величини та їх характеристики
- •3.2. Загальні властивості надійності
- •3.3. Показники надійності
- •3.3.1. Показники безвідмовності
- •3.3.2. Показники довговічності
- •3.3.3. Показники ремонтопридатності
- •3.3.4. Показники збереженості
- •3.3.5. Комплексні показники
- •4. Оцінка надійності простих систем
- •4.1. Надійність систем з послідовно з’єднаними елементами
- •4.2. Надійність систем з паралельно з’єднаними
- •4.3. Оцінка надійності систем із змішаним з’єднанням елементів
- •5.Методи розрахунку надійності
- •5.1. Метод прямого перебору
- •5.2. Метод перетворення структури відносно
- •5.3. Аналітико-статистичний метод розрахунку
- •5.4. Оцінка надійності методом мінімальних шляхів
- •5.4.1 Мінімальні шляхи і мінімальні перерізи
- •5.4.2. Порядок визначення мінімальних перерізів
- •5.4.3. Алгоритм розрахунку надійності
- •6. Розрахунок надійності складних
- •6.1. Вимоги до інженерного методу розрахунку
- •6.2. Вибір показників надійності
- •6.3. Математичне моделювання
- •Та її граф-модель (б)
- •6.4. Методика оцінки надійності
- •6.5. Приклад виконання розрахунку надійності
- •Розрахунок надійності закритої зрошувальної мережі
- •7. Логіко-ймовірнісний метод
- •7.1. Теоретичні основи методу
- •7.2. Основні положення розрахунку
- •7.3. Послідовність розрахунку надійності
- •8. Відмови водогосподарських об’єктів
- •8.1. Види технічного стану об’єктів
- •8.1.1. Стан об’єкта
- •8.1.2. Основи механізму відмови
- •8.2. Розпізнавальні ознаки відмов
- •8.3. Класифікація відмов
- •8.4. Класифікація ваги відмови
- •9. Моделі відмов об’єктів
- •9.1. Види випадкових тривалостей моделювання
- •9.2. Вимоги до моделей відмов
- •9.3. Формалізація та основні характеристики
- •9.3.1. Імовірнісні моделі відмов
- •9.3.2. Імовірнісно-фізичні моделі відмов
- •10. Надійність відновлюваних
- •10.1. Аналіз потоку подій
- •10.2. Характеристики потоку подій
- •10.3. Розрахунок номенклатури та кількості
- •11. Випробування вго на надійність
- •11.1. Задачі випробувань
- •11.2. Класифікація випробувань
- •11.3. Роль випробувань в управлінні надійністю
- •11.4. Організація випробувань
- •11.5. Експлуатаційна надійність
- •11.5.1. Експлуатаційні випробування
- •11.5.2. Експлуатаційні спостереження
- •11.5.3. Планування експлуатаційних спостережень
- •11.5.4. Загальні вимоги до первинної інформації
- •11.5.5 Документація для збору первинної інформації
- •Класифікація випробувань з надійності.
- •12. Аналіз надійності
- •12.1. Основні положення аналізу надійності
- •12.2. Аналіз надійності за результатами виконання програми забезпечення надійності пзн
- •12.2.1. Аналіз надійності об’єкта на стадії проектування та розробки
- •12.2.2. Аналіз надійності об’єкта на стадії виготовлення та встановлення
- •12.2.3. Аналіз надійності об’єкта на стадії експлуатації та обслуговування
- •12.3. Методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.1. Порядок аналізу надійності систем
- •12.3.2. Загальні методи аналізу надійності об’єкта
- •12.3.3. Аналіз характеру та наслідків відмов
- •12.3.4. Аналіз діагностичного дерева відмов
- •12.3.5. Аналіз за допомогою блок-схеми надійності
- •12.3.6. Прогнозування надійності за кількістю
- •12.3.7. Марковський аналіз
- •12.4. Програма забезпечення надійності
- •13. Надійність суб’єкта як ланки
- •13.1. Надійність роботи і помилки суб’єкта технічного управління
- •13.2. Характер помилок суб’єкта (оператора)
- •13.3. Класифікація помилок суб’єкта
- •13.4. Причини помилок суб’єкта
- •13.5. Банк даних помилок суб’єкта
- •13.6. Методика прогнозування помилок суб’єкта
- •13.7. Задачі аналізу надійності роботи оператора (диспетчера) складних технічних об’єктів
- •Література
- •Короткий термінологічний словник
12.3.2. Загальні методи аналізу надійності об’єкта
Аналіз надійності системи (об’єкта) включає якісний та кількісний аналіз.
Якісний аналіз відмови чи нормального стану може бути здійснений будь-яким із таких методів:
дедуктивний метод (зверху вниз);
індуктивний метод (знизу вверх).
При проведенні аналізу частіше всього використовується ітеративний підхід з почерговим використанням дедуктивного та індуктивного методів.
Дедуктивний метод аналізу зводиться до необхідності послідовного переходу від найвищого рівня (від рівня системи чи підсистеми) до нижчих рівнів для визначення відхилень у роботі системи.
Аналіз виконується на наступному, нижчому рівні системи для виявлення будь-якої несправності та режиму роботи, що здатні призвести до несправності, що виникла. Аналіз повторюється для усіх видів несправностей другого рівня методом проходження по функціональних шляхах і взаємозв’язаним з наступним нижчим рівнем. Цей процес продовжується до найнижчого рівня системи.
Дедуктивний метод орієнтований на події. Він прийнятний на ранньому етапі вироблення тактико-технічних вимог до системи, коли деталі системи ще не повністю визначені. Він також використовується для визначення відмов декількох елементів (одночасно), включаючи відмови, що виникають послідовно, наявність типових (зі спільною причиною) несправностей або в тому разі коли складність системи вимагає почати аналіз із переліку несправностей системи або її сприятливих станів.
В усіх випадках слід привести один небажаний випадок чи сприятливий стан системи на найвищому рівні (верхня подія). Після цього встановлюються й аналізуються всі причини, які призвели до даної події.
Індуктивний метод аналізу зводиться до визначення видів несправностей на рівні елементів. Вплив типу несправностей на роботу системи переноситься на наступний, вищий рівень системи. Наслідок несправності переходить на тип несправності на наступному, вищому рівні системи і наслідок кожного типу несправностей аналізується на даному рівні. Наступні повторювання забезпечують визначення наслідків несправностей на всіх функціональних рівнях до рівня системи. Індуктивний (знизу вгору) метод дає змогу точно визначити однотипні види несправностей. Оскільки визначенню підлягають види несправностей елементів, цей метод використовується на пізніших етапах робочого конструювання.
12.3.3. Аналіз характеру та наслідків відмов
Аналіз характеру та наслідків відмов є індуктивний (знизу нагору) метод аналізу надійності, який придатний для вивчення дефектів матеріалу, елементів та устаткування, а також механізмів їх впливу на наступний, більш вищий функціональний рівень системи. Повторення етапу (визначення видів однотипних несправностей та оцінки їх впливу на наступний, вищий рівень системи) забезпечує наступне визначення всіх однотипних видів несправностей системи. Аналіз характеру та наслідків відмов можна використовувати для аналізу систем різних технологій (гідравліка, гідротехніка, механіка, електроустаткування, програмне забезпечення тощо) з простими функціональними структурами. Аналіз характеру наслідків і важливостей несправностей характеризує наслідки відмов з точки зору частоти виникнення та серйозності наслідків.
Кількісні оцінки ймовірності відмов розраховують безпосередньо на основі прогнозування безвідмовності, використовуючи дані аналізу характеру та наслідків.