5.2. Життєвий цикл конкурентної переваги

 

Конкурентоспроможність характеризується життєвим циклом конкурентної переваги фірми.

Зі схеми рис.5.2. ми бачимо, що на кожному етапі стан конкурентоспроможності фірми різний. Коли вона переходить в так звану зрілість, тобто стає незмінною, то вважається, що настав момент для проведення перетворень. Але при такому підході може виникнути ситуація, при якій проведення перетворень нічого не дасть.

Рис. 5.2. Життєвий цикл конкурентної переваги фірми.

 

Справа в тому, що в силу різночасовості змін подій, які впливають на конкурентоспроможність фірми, деякі з них будуть знаходитися в стані занепаду і на їх зміни потрібно багато часу. Тому у відповідності з прийнятою стратегією розвитку необхідно відслідковувати зміни кожного фактора.

 

Всі фактори, що впливають на конкурентоспроможність, можна розділити на дві групи:

·        зовнішні фактори;

·        внутрішні фактори.

 

Зовнішні фактори – це ті, на які підприємство впливати не може і в своїй політиці повинно сприймати їх як дещо незмінне.

До них відносяться наступні:

 

1.     Діяльність державних владних структур:

·       кредитно-грошова політика,

·       законодавство,

·        податкова політика.

 

2.     Господарська кон’юнктура:

·        ринки сировини та матеріальних ресурсів

·        ринки трудових ресурсів,

·        ринки засобів виробництва,

·        ринки фінансових ресурсів.

 

3.      Розвиток нових технологій, нових матеріалів, джерел енергії. Їх впровадження у виробництво підвищує науковий та виробничий потенціал.

 

4.     Параметри попиту. Ріст попиту на товари дозволяє підприємству отримувати високий прибуток, а також закріпити своє положення на ринку. Нестабільний попит, зміна вимог покупця до якості продукції, зниження покупної можливості населення, навпаки, не створюють умов для забезпечення певної конкурентоспроможності підприємства..

 

Внутрішні фактори:

 

1.     Діяльність керівництва та апарату управління:

·        організаційна та виробнича структура управління;

·        професійний та кваліфікаційний рівень керуючих кадрів, тощо.

 

2.     Система технологічного оснащення. Оновлення устаткування та технологій, заміна їх на більш прогресивні забезпечує підвищення конкурентоспроможності підприємства, підсилює внутрішню гнучкість виробництва.

 

3.     Сировина, матеріали і напівфабрикати. Якість сировини, комплексність її перероблення та величина відходів серйозно впливають на конкурентоспроможність підприємства.

 

4.     Збут продукції: його об’єм та витрати реалізації. Цей фактор серйозно впливає на підвищення конкурентоспроможності підприємства: можна добитися непоганих результатів у виробництві, випускаючи продукцію вищої якості і відносно невисокої собівартості, але все буде зведене нанівець по причині непродуманої збутової політики

 

Прагнучи до гнучкого використання своїх внутрішніх можливостей, підприємство повинно забезпечити собі технологічну та економічну ефективність не нижче галузевої. Іншими словами, воно повинно знайти спосіб оптимального поєднання бажаної технологічної та економічної ефективності, щоб забезпечити найкращі технологічні та економічні умови пропозиції.

 

 

Конкурентоспроможність і шляхи її досягнення.

Конкурентні переваги і конкурентоспроможність. Життєвий цикл конкурентної переваги. Цінність товару для споживача. Принцип компенсації. Стандартний і спеціалізований бізнес. Диференціація ринкових сегментів компаній.