Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Управління конкрентноспроможністю фірми.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
226 Кб
Скачать
☆

6.2. Виявлення та оцінка стратегії конкурентів

 

Конкурент — це, насамперед той, хто бореться за споживача товару чи послуги.

Конкурентна боротьба починається із сегментації ринку. Той, хто вірно визначив свого споживача, той вірно визначив і своїх конкурентів, А хто вірно визначив конкурентів, той більш ощадливо іраціонально розподілить свої сили в цій нелегкій боротьбі.

 

- Основними конкурентами підприємства виступають підприємства-виробники аналогічних товарів, що надходять на даний ринок. (Вони можуть бути меншими чи більшими за обсягами виробництва, але поєднує всіх одне: вони пропонують свій аналогічний товар (послугу) споживачам на тому ж самому ринку.)

 

- Дуже поширена конкуренція на рівні товарів-замінників.

(Так, для виробників бритвених приладів і лез має місце як би подвійна конкуренція: з одного боку, між собою, аз іншого боку - з виробниками електричних бритов.)

 

- Конкуренція товарами-сполучниками.

(Мобільний телефон поєднує в собі – телефон, фотоапарат, годинник, будильник, записник, калькулятор, тощо)

 

Таким чином, можна зробити наступні висновки:

 

1.                                      В основі будь-якої конкуренції завжди є прагнення підприємств задовольнити ту ж саму потребу покупця.

 

2.                                      У тих випадках, коли основна потреба має постійний характер, найважливішими типами конкуренції стають "товар - товар-аналог", "товар — товар -субститут", "товар — послуга".

 

3.                  Конкуренція може мати вираз також у повній ліквідації визначеної потреби, тобто товару (послуги), що її задовольняв.

 

Оцінка стратегії основних конкурентів. Для оцінки стратегії конкурентів треба відповісти на такі питання:

 

1.           Які основні параметри конкурентоспроможності чужих товарів?

2.           Яка практика конкурентів щодо найменування, торгових марок товарів?

3.           Які привабливі сторони товарів-конкурентів?

4.           Які види сервісу надають конкуренти в гарантійний і післягарантійний періоди?

5.           Чи використовують конкуренти для збуту місцеву торгову мережу, чи створюють власну?

6.           Яка практика товароруху у конкурентів (вид транспорту, обсяг запасів, розміщення складів, їх площа і вартість).

 

Таким чином, при здійсненні конкурентних стратегій кожне підприємство повинне мати інформацію як про своїх конкурентів, так і про товари, що вони поставляють на ринок. Підприємство повинне мати і постійно поповнювати, удосконалювати власну інформаційну базу. Збір і оперативне відновлення інформаційних даних дають реальну можливість здійснювати моніторинг конкурентів, мати надійний аналітичний матеріал для оцінки і прогнозування поведінки конкурентів.

 

6.3. Методи відкритої цінової конкуренції

 

Конкуренція на ринку товарів і послуг відбувається у двох формах:

 

·        цінова,

·        нецінова.

 

У свою чергу, цінова форма конкуренції підрозділяється на:

·        відкриту,

·        приховану.

 

Причому, прихована цінова форма конкуренції одночасно є і неціновою формою, оскільки використовувані нею методи застосовуються без зниження цін на відповідні товари чи послуги.

 

Відкрита цінова конкуренція:

 

-         зниження цін до рівня ціни виробництва;

-         зниження цін нище ціни виробництва;

-         надання знижок:

-             на кількість,

-             спеціальним покупцям,

-             за певних умов контракту.

 

Прихована цінова конкуренція:

 

-         конкуренція за “якістю”;

-         конкуренція “за умовами продажу”.

 

КОНКУРЕНЦІЯ

Цінова

 

Нецінова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкрита цінова

 

Прихована цінова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конкуренція “за якістю”

 

Конкуренція “за умовами продажу”

 

 

Законна

 

Недобросо-

вісна

Пряма боротьба з конкурента-

ми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*зниження цін до рів-ня ціни виробництва;

*зниження цін нижче рівня ціни виробництва;

*надання знижок:

-на кількість;

- спеціальним покупцям;

- за певних умов контракту;

 

зниження питомої ціни товару

 

* збільшення гарантійного терміну;

*продаж у кредит, відст-

рочка платежу;

*прискорена поставка або в інші обумовле-

ні сезонні строки

 

* створення принципово нових товарів;

* додаткові послуги;

* реклама;

*різноманіт-ність асор-

тименту

* економічне шпигунство;

* підкуп посадових осіб;

* інші методи недобросовіс-ної конкурен-ції.

*фінансові махінації;

*шахрайство;

*нелегальний бізнес;

*погрози і фізична розправа над підприємцями

 

Рис. 6.1. Класифікація цінової і нецінової конкуренції та їх методів

 

Зацікавленість фірм-продавці в у підвищенні цін не викликає сумніву.

Використання відкритого зниження цін здійснюється виходячи з його багатоцільового призначення, тобто переслідує ряд цілей.

 

Перша мета зниження цін - це проникнення на новий ринок. При цьому рівень зниження ціни у спеціалізованого аутсайдера обмежується ціною виробництва, інакше більш низька ціна приведе його до банкрутства.

(Багатопрофільна диверсифікована фірма чи об'єднання може встановлювати ціну, яка значно нижче не тільки ринкових цін, але і ціни виробництва, оскільки існує можливість покривати тимчасові збитки однієї структурної одиниці за рахунок прибутків інших. Низька ціна є знаряддям усунення конкурентів.)

 

Друга мета — захоплення монопольного положення, що дає можливість диктувати умови виробництва і збуту. Особливо це стосується ринків нових товарів.

(Такий стан був характерний для ринку ЕОМ і телевізорів у 50-ті роки, інтегральних схем - у 60-ті, відеомагнітофонів - у 70-ті роки.)

Третя мета зниження цін - це встановлення бар'єру проти виходу на ринок нових, потенційних конкурентів. У цьому випадку ціна може бути тимчасово встановлена нижче рівня ціни виробництва з покриттям збитків за рахунок нерозподілених прибутків минулих років, акумульованих, наприклад, у резервному фонді фірми чи об'єднання.

(Найчастіше фірми знижують ціни у відповідь на дії конкурентів. Така оборонна стратегія використовується монополістами у відповідь на наступ аутсайдерів.)

 

Особливим методом цінової конкуренції є надання знижок з офіційно оголошеної ціни. Даний метод широко використовується як в оптовій, так і в роздрібній торгівлі.

При оптових закупівлях партій товару чи при закупівлі устаткування знижки надаються визначеним групам покупців. Залучення постійних покупців має на меті стабільне багаторічне завантаження виробничих потужностей і одержання в результаті цього гарантованого прибутку.

Знижки надаються:

 

·        на кількість товарів;

·        спеціальним покупцям;

·        за певних умов контракту.

 

Знижки на кількість товарів надаються покупцям у випадку придбання визначеної кількості товару чи на визначену, заздалегідь установлену суму. Чим більше закуповувана партія, тим більше рівень знижки. Це змінна знижка.

 

Знижки спеціальним покупцям підрозділяються на:

·        бонусні;

·        за особливий характер відносин;

·        за особливий характер постачання.

 

Бонусні знижки надаються за умови, якщо обсяг закупівель за визначений період досягне встановленого розміру.

(Наприклад, великі фірми, що імпортують в Україну електро­інструменти, звичайно надають українським дилерам знижки у розмірі 5-15% (а іноді до 25%) залежно від марки електроінструмента, обсягу його закупівлі та особистих домовленостей. Чим більше партія, тим вище знижка.

Одеський завод шампанських вин своїм надійним дистриб'юторам, які закуповують напої у великих обсягах, надає знижки з відпускної ціни в розмірі 10—12%, у той час як початківцям —тільки до 5%.)

 

Знижка за особливий характер відносин використовується при необхідності збереження добрих відносин з покупцями, до яких фірми-продавці мають великий інтерес. Цей вид знижок є, як правило, комерційною таємницею будь-якої фірми.

Третій вид знижок спеціальним покупцям (за особливий характер постачання) надається оптовикам. (Наприклад, комплектуючі вироби великими партіями для наступної зборки товару в місці реалізації. Величина знижки в таких випадках досягає 30—40%, тому що виробник-продавець не має турбот зі зборкою і доставкою готових виробів кінцевим споживачам, не відповідає за гарантійними зобов'язаннями перед кінцевими споживачами.)

 

Знижка за певних умов контракту — це знижки з ціни за порушення умов контракту щодо якості товарів. Вони обумовлюються в контрактах у кожному конкретному випадку чи за домовленістю сторін уразі виявлення дефектів у товарах, що плануються до поставки, або вже поставлених товарах.