- •Тема 1. Теоретичні основи конкуренції
- •1.1. Поняття конкуренції
- •1.2. Умови виникнення конкуренції
- •1.3. Негативні і позитивні риси конкуренції
- •1.4. Еволюція теорії конкуренції
- •1.5. Види конкуренції
- •1.6. Функції конкуренції
- •1.7. Форми, методи і рівні конкуренції
- •2.1. Концентрація та централізація виробництва і капіталу
- •2.2. Типи монополій
- •Тема 2. Сутність, витоки і види монополізму
- •2.7. Попит на продукцію монополіста
- •2.8. Цінова дискримінація. Види цінової дискримінації
- •Тема 3. Ринок і ринкова конкуренція
- •3.1. Ринок, структура ринків
- •3.2. Внутрішньогалузева, міжгалузева і міжнародна конкуренція
- •3.3. Досконала конкуренція. Недосконала конкуренція та її типи
- •3.4. Сила конкуренції при різних формах конкурентного ринку
- •3.6. Фактори, які впливають на конкурентну боротьбу
- •3.7. Оцінка сили конкуренції
- •3.8. Товарне виробництво і суб’єкти конкурентних відносин
- •Тема 4. Фірма і її місце на ринку
- •4.1. Огляд історії фірми
- •4.2. Визначення фірми, функції фірми
- •4.3. Типи фірм (компаній) і конкурентних стратегій
- •4.4. Диференціація ринкових ніш компаній
- •4.5. Цикл життя фірми
- •Тема 5. Конкурентоспроможність і шляхи її досягнення
- •5.1. Конкурентні переваги і конкурентоспроможність
- •5.2. Життєвий цикл конкурентної переваги
- •Тема 6. Аналіз конкурентів I конкурентної стратегії підприємства
- •6.1. Поняття конкурентних стратегій підприємства
- •6.2. Виявлення та оцінка стратегії конкурентів
- •6.3. Методи відкритої цінової конкуренції
- •6.4. Методи прохованої цінової конкуренції
- •6.5. Нецінові форми і методи конкуренції
- •6.6. Фактори успіху в конкурентній боротьбі
- •Тема 7. Методичні основи оцінки конкурентоспроможності різних об’єктів
- •7.1. Вимоги і вихідні дані для оцінки конкурентоспроможності
- •7.2. Методика оцінки конкурентоспроможності персоналу
- •7.3. Методика оцінки конкурентоспроможності товару, послуг
- •7.4. Методика оцінки конкурентоспроможності організації
- •Тема 8. Методичні основи розробки конкурентоспроможних управлінських рішень
- •8.1. Вимоги до якості і ефективності управлінських рішень
- •8.2. Співставність альтернативних варіантів управлінських рішень.
- •8.3. Врахування фактору часу
- •8.4. Фактору якості об’єкту
- •8.5. Фактор масштабу (об’єму) виробництва товару
- •8.6. Фактор освоєності товару у виробництві
- •8.7. Фактор методу отримання інформації для прийняття управлінського рішення
- •8.8 Фактор умов застосування (експлуатації) товару
- •8.9. Фактор інфляції
6.2. Виявлення та оцінка стратегії конкурентів
Конкурент — це, насамперед той, хто бореться за споживача товару чи послуги.
Конкурентна боротьба починається із сегментації ринку. Той, хто вірно визначив свого споживача, той вірно визначив і своїх конкурентів, А хто вірно визначив конкурентів, той більш ощадливо іраціонально розподілить свої сили в цій нелегкій боротьбі.
- Основними конкурентами підприємства виступають підприємства-виробники аналогічних товарів, що надходять на даний ринок. (Вони можуть бути меншими чи більшими за обсягами виробництва, але поєднує всіх одне: вони пропонують свій аналогічний товар (послугу) споживачам на тому ж самому ринку.)
- Дуже поширена конкуренція на рівні товарів-замінників.
(Так, для виробників бритвених приладів і лез має місце як би подвійна конкуренція: з одного боку, між собою, аз іншого боку - з виробниками електричних бритов.)
- Конкуренція товарами-сполучниками.
(Мобільний телефон поєднує в собі – телефон, фотоапарат, годинник, будильник, записник, калькулятор, тощо)
Таким чином, можна зробити наступні висновки:
1. В основі будь-якої конкуренції завжди є прагнення підприємств задовольнити ту ж саму потребу покупця.
2. У тих випадках, коли основна потреба має постійний характер, найважливішими типами конкуренції стають "товар - товар-аналог", "товар — товар -субститут", "товар — послуга".
3. Конкуренція може мати вираз також у повній ліквідації визначеної потреби, тобто товару (послуги), що її задовольняв.
Оцінка стратегії основних конкурентів. Для оцінки стратегії конкурентів треба відповісти на такі питання:
1. Які основні параметри конкурентоспроможності чужих товарів?
2. Яка практика конкурентів щодо найменування, торгових марок товарів?
3. Які привабливі сторони товарів-конкурентів?
4. Які види сервісу надають конкуренти в гарантійний і післягарантійний періоди?
5. Чи використовують конкуренти для збуту місцеву торгову мережу, чи створюють власну?
6. Яка практика товароруху у конкурентів (вид транспорту, обсяг запасів, розміщення складів, їх площа і вартість).
Таким чином, при здійсненні конкурентних стратегій кожне підприємство повинне мати інформацію як про своїх конкурентів, так і про товари, що вони поставляють на ринок. Підприємство повинне мати і постійно поповнювати, удосконалювати власну інформаційну базу. Збір і оперативне відновлення інформаційних даних дають реальну можливість здійснювати моніторинг конкурентів, мати надійний аналітичний матеріал для оцінки і прогнозування поведінки конкурентів.
6.3. Методи відкритої цінової конкуренції
Конкуренція на ринку товарів і послуг відбувається у двох формах:
· цінова,
· нецінова.
У свою чергу, цінова форма конкуренції підрозділяється на:
· відкриту,
· приховану.
Причому, прихована цінова форма конкуренції одночасно є і неціновою формою, оскільки використовувані нею методи застосовуються без зниження цін на відповідні товари чи послуги.
Відкрита цінова конкуренція:
- зниження цін до рівня ціни виробництва;
- зниження цін нище ціни виробництва;
- надання знижок:
- на кількість,
- спеціальним покупцям,
- за певних умов контракту.
Прихована цінова конкуренція:
- конкуренція за “якістю”;
- конкуренція “за умовами продажу”.
КОНКУРЕНЦІЯ
Цінова |
|
Нецінова |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
Відкрита цінова |
|
Прихована цінова |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
Конкуренція “за якістю” |
|
Конкуренція “за умовами продажу” |
|
Законна |
Недобросо- вісна |
Пряма боротьба з конкурента- ми |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
*зниження цін до рів-ня ціни виробництва; *зниження цін нижче рівня ціни виробництва; *надання знижок: -на кількість; - спеціальним покупцям; - за певних умов контракту; |
|
зниження питомої ціни товару |
|
* збільшення гарантійного терміну; *продаж у кредит, відст- рочка платежу; *прискорена поставка або в інші обумовле- ні сезонні строки |
|
* створення принципово нових товарів; * додаткові послуги; * реклама; *різноманіт-ність асор- тименту |
* економічне шпигунство; * підкуп посадових осіб; * інші методи недобросовіс-ної конкурен-ції. |
*фінансові махінації; *шахрайство; *нелегальний бізнес; *погрози і фізична розправа над підприємцями |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Рис. 6.1. Класифікація цінової і нецінової конкуренції та їх методів
Зацікавленість фірм-продавці в у підвищенні цін не викликає сумніву.
Використання відкритого зниження цін здійснюється виходячи з його багатоцільового призначення, тобто переслідує ряд цілей.
Перша мета зниження цін - це проникнення на новий ринок. При цьому рівень зниження ціни у спеціалізованого аутсайдера обмежується ціною виробництва, інакше більш низька ціна приведе його до банкрутства.
(Багатопрофільна диверсифікована фірма чи об'єднання може встановлювати ціну, яка значно нижче не тільки ринкових цін, але і ціни виробництва, оскільки існує можливість покривати тимчасові збитки однієї структурної одиниці за рахунок прибутків інших. Низька ціна є знаряддям усунення конкурентів.)
Друга мета — захоплення монопольного положення, що дає можливість диктувати умови виробництва і збуту. Особливо це стосується ринків нових товарів.
(Такий стан був характерний для ринку ЕОМ і телевізорів у 50-ті роки, інтегральних схем - у 60-ті, відеомагнітофонів - у 70-ті роки.)
Третя мета зниження цін - це встановлення бар'єру проти виходу на ринок нових, потенційних конкурентів. У цьому випадку ціна може бути тимчасово встановлена нижче рівня ціни виробництва з покриттям збитків за рахунок нерозподілених прибутків минулих років, акумульованих, наприклад, у резервному фонді фірми чи об'єднання.
(Найчастіше фірми знижують ціни у відповідь на дії конкурентів. Така оборонна стратегія використовується монополістами у відповідь на наступ аутсайдерів.)
Особливим методом цінової конкуренції є надання знижок з офіційно оголошеної ціни. Даний метод широко використовується як в оптовій, так і в роздрібній торгівлі.
При оптових закупівлях партій товару чи при закупівлі устаткування знижки надаються визначеним групам покупців. Залучення постійних покупців має на меті стабільне багаторічне завантаження виробничих потужностей і одержання в результаті цього гарантованого прибутку.
Знижки надаються:
· на кількість товарів;
· спеціальним покупцям;
· за певних умов контракту.
Знижки на кількість товарів надаються покупцям у випадку придбання визначеної кількості товару чи на визначену, заздалегідь установлену суму. Чим більше закуповувана партія, тим більше рівень знижки. Це змінна знижка.
Знижки спеціальним покупцям підрозділяються на:
· бонусні;
· за особливий характер відносин;
· за особливий характер постачання.
Бонусні знижки надаються за умови, якщо обсяг закупівель за визначений період досягне встановленого розміру.
(Наприклад, великі фірми, що імпортують в Україну електроінструменти, звичайно надають українським дилерам знижки у розмірі 5-15% (а іноді до 25%) залежно від марки електроінструмента, обсягу його закупівлі та особистих домовленостей. Чим більше партія, тим вище знижка.
Одеський завод шампанських вин своїм надійним дистриб'юторам, які закуповують напої у великих обсягах, надає знижки з відпускної ціни в розмірі 10—12%, у той час як початківцям —тільки до 5%.)
Знижка за особливий характер відносин використовується при необхідності збереження добрих відносин з покупцями, до яких фірми-продавці мають великий інтерес. Цей вид знижок є, як правило, комерційною таємницею будь-якої фірми.
Третій вид знижок спеціальним покупцям (за особливий характер постачання) надається оптовикам. (Наприклад, комплектуючі вироби великими партіями для наступної зборки товару в місці реалізації. Величина знижки в таких випадках досягає 30—40%, тому що виробник-продавець не має турбот зі зборкою і доставкою готових виробів кінцевим споживачам, не відповідає за гарантійними зобов'язаннями перед кінцевими споживачами.)
Знижка за певних умов контракту — це знижки з ціни за порушення умов контракту щодо якості товарів. Вони обумовлюються в контрактах у кожному конкретному випадку чи за домовленістю сторін уразі виявлення дефектів у товарах, що плануються до поставки, або вже поставлених товарах.
