50. Екг_ознаки миготливої аритмії та фібриляція передсердь

Аритмії внаслідок одночасного порушення автоматизму і провідності.

Миготіння (фібриляція) передсердь.

Миготіння передсердь, або миготлива аритмія — це абсолютна аритмія. Синусовий вузол втрачає функцію головного водія ритму і в передсердях виникають дуже часті (від 350 до 700 за хвилину), хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м'язових волокон, тобто виникають ектопічні вогнища збудження. Більшість з цих імпульсів не доходить до шлуночків і тільки невелика частина досягає шлуночків і викликає їх неритмічне, хаотичне збудження.

Залежно від частоти шлуночкових скорочень розрізняють брадисистолічну, нормосистолічну і тахісистолічну форми миготливої аритмії.

Миготливу аритмію (МА) із шлуночковим ритмом 60-90 на 1 хвилину називають нормосистолічною, більше 90 за хвилину — тахісистолічною, а менше 60 за хвилину — брадисистолічною.

На ЕКГ при миготінні передсердь відсутні зубці Р, замість них виникають хаотичні хвилі f (краще вони реєструються у відведеннях II, III, аVF, V₁, V₂), деколи ці хвилі можуть бути відсутні.

Ритм шлуночків хаотичний, тому інтервали R-R мають різну тривалість. Комплекси QRS частіше мають нормальний вигляд, але при великохвильовій фібриляції хвилі f можуть накладатись на шлуночкові комплекси і викликати їх незначну деформацію

Тріпотіння передсердь. Тріпотіння — один з варіантів миготливої аритмії, що характеризується ритмічною діяльністю передсердь в частому ритмі (до200-400 за хвилину). На відміну від мерехтіння передсердь, одне патологічне вогнище збудження, тому збудження і скорочення передсердь правильне, але часте. В атріовентрикулярному вузлі блокується кожний другий або кожний третій імпульс.

Найбільш характерними ознаками є:   наявність частих, регулярних передсердних хвиль F, які мають пилкоподібну форму (у відведеннях II, III, аVF, V_1-2);

                   правильний, регулярний шлуночковий ритм з однаковими інтервалами F-F (якщо не змінюється ступінь атріовентрикулярної блокади);

                 нормальні незмінені шлуночкові комплекси

Тріпотіння шлуночків. Тріпотіння шлуночків — це часте (200-300 за хвилину) і ритмічне їх збудження.

Механізм виникнення тріпотіння шлуночків такий самий, як і тріпотіння передсердь, тільки вогнище збудження знаходиться в шлуночках і хвиля збудження циркулює ритмічно одним і тим самим шляхом.

Основними електрокардіографічними ознаками тріпотіння шлуночків є наявність частих регулярних майже однакових за формою та амплітудою хвиль, які нагадують синусоїду правильної форми

 Миготіння (фібриляція) шлуночків. Миготіння шлуночків — це часті (200-500 за хвилину) хаотичні скорочення окремих волокон міокарда шлуночків.

Фібриляція виникає внаслідок того, що хвиля збудження постійно змінює свій шлях. На ЕКГ шлуночкові комплекси відсутні, замість них реєструються хаотичні, різні за формою і амплітудою хвилі. Їх амплітуда поступово зменшується і на ЕКГ взагалі перестають записуватись будь-які зубці — виникає асистолія