- •27. Послідовність проведення порівняльної перкусії легень.
- •28. Алгоритм проведення топографічної перкусії легень.
- •29. Перкуторне дослідження серця-відн.Серц. Тупість
- •30.Перкуторне дослідження серця-абсолютна серцева тупість
- •31. Перкуторне визначення судинного пучка, його знач.
- •32.Перкусія печінки за методом Образцова
- •33. Перкуссия печени по Курлову
- •34. Перкуторне визначення меж селезінки
- •35. Аукультація легень- основні дих шуми
- •36. Аускультація – додаткові дихальні шуми.
- •37. Механізми утворення та різновиди хрипів.
- •38. Основні ричини утворення шуму тертя плеври та крепітації. Діагностичне значення та диференціювання.
- •39. Правила Бронхофонії
- •40. Аускультація серця – тони, механызми ъх утворення, їх зміни за силою та тембром
- •41.Розщеплення та роздвоєння серцевих тон, акцентування іі тону.
- •42.Додаткові тони серця –ритм перепела та галопу. Додаткові тони мають велике значення для оцінки стану серця, отже, і для прогнозу.
- •43. Аускультація серцевих шумів: класиф, уморви виникн.
- •44. Аускульація серцевих шумів-послід, характеристика, дифер.
- •45.Діастолічні функціональні шуми( Флінта, Кумбса, Грехета)
- •46. Правила аналізу екг
- •50. Екг_ознаки миготливої аритмії та фібриляція передсердь
- •51. Синдром ущільнення легеневої тканини
- •52. Синдром підвищення повітряності легень
- •79 Бронхиальная астма
- •80 Эмфизема легких
- •83 Рак легкого
- •84 Мітральні вади
- •87 Инфаркт миокарда
- •96 Диффузный гломерулонефрит
- •99 Железодефицитные анемии
- •103Сахарный диабет
50. Екг_ознаки миготливої аритмії та фібриляція передсердь
Аритмії внаслідок одночасного порушення автоматизму і провідності.
Миготіння (фібриляція) передсердь.
Миготіння передсердь, або миготлива аритмія — це абсолютна аритмія. Синусовий вузол втрачає функцію головного водія ритму і в передсердях виникають дуже часті (від 350 до 700 за хвилину), хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м'язових волокон, тобто виникають ектопічні вогнища збудження. Більшість з цих імпульсів не доходить до шлуночків і тільки невелика частина досягає шлуночків і викликає їх неритмічне, хаотичне збудження.
Залежно від частоти шлуночкових скорочень розрізняють брадисистолічну, нормосистолічну і тахісистолічну форми миготливої аритмії.
Миготливу аритмію (МА) із шлуночковим ритмом 60-90 на 1 хвилину називають нормосистолічною, більше 90 за хвилину — тахісистолічною, а менше 60 за хвилину — брадисистолічною.
На ЕКГ при миготінні передсердь відсутні зубці Р, замість них виникають хаотичні хвилі f (краще вони реєструються у відведеннях II, III, аVF, V1, V2), деколи ці хвилі можуть бути відсутні.
Ритм шлуночків хаотичний, тому інтервали R-R мають різну тривалість. Комплекси QRS частіше мають нормальний вигляд, але при великохвильовій фібриляції хвилі f можуть накладатись на шлуночкові комплекси і викликати їх незначну деформацію
Тріпотіння передсердь. Тріпотіння — один з варіантів миготливої аритмії, що характеризується ритмічною діяльністю передсердь в частому ритмі (до200-400 за хвилину). На відміну від мерехтіння передсердь, одне патологічне вогнище збудження, тому збудження і скорочення передсердь правильне, але часте. В атріовентрикулярному вузлі блокується кожний другий або кожний третій імпульс.
Найбільш характерними ознаками є: наявність частих, регулярних передсердних хвиль F, які мають пилкоподібну форму (у відведеннях II, III, аVF, V1-2);
правильний, регулярний шлуночковий ритм з однаковими інтервалами F-F (якщо не змінюється ступінь атріовентрикулярної блокади);
нормальні незмінені шлуночкові комплекси
Тріпотіння шлуночків. Тріпотіння шлуночків — це часте (200-300 за хвилину) і ритмічне їх збудження.
Механізм виникнення тріпотіння шлуночків такий самий, як і тріпотіння передсердь, тільки вогнище збудження знаходиться в шлуночках і хвиля збудження циркулює ритмічно одним і тим самим шляхом.
Основними електрокардіографічними ознаками тріпотіння шлуночків є наявність частих регулярних майже однакових за формою та амплітудою хвиль, які нагадують синусоїду правильної форми
Миготіння (фібриляція) шлуночків. Миготіння шлуночків — це часті (200-500 за хвилину) хаотичні скорочення окремих волокон міокарда шлуночків.
Фібриляція виникає внаслідок того, що хвиля збудження постійно змінює свій шлях. На ЕКГ шлуночкові комплекси відсутні, замість них реєструються хаотичні, різні за формою і амплітудою хвилі. Їх амплітуда поступово зменшується і на ЕКГ взагалі перестають записуватись будь-які зубці — виникає асистолія
