4.3 Наслідки кризи економіки

Аналіз причин кризових явищ в економіці СРСР. Потенціальна економічна криза була закладена в основу комуністичної ідеології побудови соціалістичної системи соціальної рівності. Ідеї соціальної рівності ідеологи комунізму почерпнули з християнської релігії. У 1908 р. керівники ІІІ Інтернаціоналу доручили видномукомуністичному ідеологу Карлові Каутскому вивчити й обґрунтувати можливість побудови комуністичногосуспільства. К. Каутский використовував дослідження християнської релігії німецької теологічної школи, щовважається найсильнішої в цій області, і прийшов до наступних висновків у своїй книзі "Походження християнства".

1. Християнство, в основі якого лежить ідея соціальної рівності, вигідно двом соціальним групам: керівникам (єпископам), що займаються розподілом матеріальних благ християнської громади, не обділяючи при цьому себе, і найбільш знедоленої люмпенізованої частини населення, які в силу певних настроїв і обставин не має практично нічого і якій в силу зазначеного вигідно одержати хоча б мінімум для існування.

2. Християнська церква не має засобів виробництва й існує за рахунок надходжень від членів громади.

3. Для створення комуністичного суспільства на принципах соціальної рівності необхідно усуспільнити засобивиробництва й організувати виробництво матеріальних благ для потреб комуністичного суспільства.

На початку XX в. комуністи як основу прийняли ідеологію побудови комуністичного суспільства, що знайшла практичне втілення в Росії під керівництвом більшовиків.

У результаті більшовики здійснили ряд деструктивних заходів:

•   ліквідували апарат управління Російської імперії і знищили її еліту;

•   націоналізували заводи і фабрики, інженерні комунікації, засоби зв'язку, залізниці, тобто практично всю інфраструктуру держави;

•   націоналізували банківську систему.

Кроки в даному напрямку більшовики намагалися підтримати конструктивними діями:

•   створенням системи державного планування;

•   створенням системи державного управління;

•   відновленням грошової системи колишньої Російської імперії.

Наслідки функціонування соціалістичної економіки. Система державного планування довела свою ефективність в умовах надзвичайних і кризових військових ситуацій і визнана світовим співтовариством ефективним інструментомсучасної цивілізації.

Формуванню системи державного управління в Радянській Росії із самого початку перешкоджала недостача управлінських кадрів ; більшовики формували дану систему на основі тоталітаризму з обов'язковою умовою підтримки керівниками комуністичної ідеології. У наступному більшовики не створили бази для підготовки управлінських кадрів, замінивши її підготовкою ідеологічних кадрів у вищих партійних школах. Ще гірше обстояло справу з регіональними кадрами керівників: була відсутня програма їхньої підготовки.

У середині 20-х років XX в. в умовах дефіциту кадрів більшовики створювали трести й інші монопольні об'єднання галузевого значення (наприклад, Цукротрест, Дніпробуд), що очолювалися крупними фахівцями, дії яких контролювали партійні органи всіх рівнів: партійні комітети підприємств, районні, міські, обласні комітети,центральні комітети комуністичних партій республік і Союзу РСР.

У результаті дефіцит кваліфікованих управлінських кадрів  привів державну систему країни до загибелі.

Відновлення грошової системи Російської імперії було змушеною мірою, покликаної забезпечити потребинародного господарства. Більшовицькі керівники розробили паралельну систему розподілу матеріальних благ: для ідеологічних працівників і функціонерів була утворена система розподілу матеріальних благ — житлових будинків, автомобілів, одягу, продуктів харчування. Для населення СРСР упровадили карткову систему розподілу продуктів, систему черг на одержання житла, покупки автомобілів, холодильників і інших промислових товарів. В умовах постійного дефіциту товарів процвітали корупція і схована інфляція. Схеми розподілу різних благ працювали у всіх життєво важливих сферах: медичного обслуговування, освіти і т.д. Молодих фахівців-випускників вузів також "розподіляли": найбільш здібних відбирали для обслуговування керівництва держави і направляли в Москву; основну масу випускників вузів України "розподіляли" для роботи на Крайній Півночі, у віддалених районах Сибіру, уКазахстану. При цьому переслідувалася також мета послабити Україну демографічно.

Для захисту інтересів управлінської еліти Радянської Росії в 1918 р. почалося створення ВПК, що після Другої світової війни перетворився в самостійно розвиваючу систему, що споживала велику частину національного багатства. Наприклад, чисельність Радянської Армії в мирний час складала близько 6 млн. чол., що перевищувало чисельність всіх армій світу, разом узятих. Ядерних боєприпасів у СРСР до кінця 1990 р. нараховувалося близько 26 000 шт., хоча для знищення атмосфери нашої планети і перетворення її в планету, подібну до Марса, по розрахунках фахівців, досить підірвати одночасно близько 200 ядерних боєприпасів. Близько 90 % учених країни були зайняті у ВПК. Таким чином, гасло комуністів "Усе — для людини, усе — для блага людини" був цілком демагогічним. Статистика незмінно фіксувала низький життєвий рівень жителів СРСР у порівнянні з рівнем життя жителіврозвинутих країн Європи, Америки й Азії. На думку економістів, кількість підприємств, що працювали на ВПК у СРСР, складало 70— 90 %. Економіка України успадкувала всі недоліки, властивій економіці СРСР: державний монополізм, низьку якість продукції, низьку продуктивність праці, відсталі технології практично у всіх галузяхвиробництва, крім військово-промислового і ракетно-космічного комплексів.

Необхідність прийняття нової економічної системи. Криза економіки соціалізму проявився на початку 30-х років в області сільськогосподарського виробництва, коли мали місце низький рівень продуктивності праці в радгоспах і колгоспах, неможливість забезпечити населення СРСР промисловими товарами на рівні, досягнутому врозвитих державах Європи. Слід зазначити, що питома вага промислової продукції України до 1940 р. перевищувала 52 % при питомій чисельності населення УРСР у складі СРСР на рівні 17—18 %. При цьому Україна володіє приблизно 30 % загальної світової кількості чорноземних земель, 5 % світових розвіданих запасів мінеральної сировини при питомій чисельності 0,8 % населення світу. Крім того, вона має зручне географічне положення, транспортні комунікації в напрямках захід-схід і південь-північ, два незамерзаючі моря, Чорне й Азовське, здекількома портами світового значення.

Істотним недоліком є демографічний склад населення (30 % пенсіонерів), що склався внаслідок знищення 7-9 млн.чол. під час штучно викликаного голоду 1932— 1933 р., утрати 7 млн. чол. населення України протягом війни 1941-1945 р., "розподілу" декількох мільйонів найбільш продуктивної частини населення — молодих фахівців-випускників вузів. Слід зазначити, що керівництво СРСР розглядало Україну як рекреаційну зону, куди направляло після служби в Радянській Армії офіцерів, моряків усіх флотів СРСР, шахтарів Воркути, нафтовиків Сибіру. Усе це разом узятепризвело до несприятливої для нашої країни демографічної обстановки. На думку японських фахівців, державу, що має більш 15 % непрацюючих пенсіонерів, очікують економічні труднощі.

 Проте позитивних факторів для підйому економіки України більше, ніж негативних.

Перехід до ринкової економіки — єдино прийнятна альтернатива в сучасних умовах.