6.3 Методи моніторингу

Проблеми моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства являють собою досить складну задачу. Найчастіше невідомо, яка саме інформація може бути використана підприємством, яка корисна в поточній оперативній діяльності і яка — для стратегічних цілей. Крім того, джерела інформації можуть бути самими різними: від урядових повідомлень, законодавчих і нормативних актів, результатів наукових відкриттів, винаходів до абсурдних, на перший погляд, пропозицій зовсім сторонніх людей, не пов'язаних з діяльністю підприємства.

У розвитих країнах фахівці вказують на чотири способи моніторингу навколишнього середовища.

Перший з них — нецільове спостереження. Відповідальний працівник підприємства не ставить перед собою ніякої конкретної мети. Він постійно веде пошук будь-яких даних, що можуть бути потенційно корисними для підприємства в  сьогоденні чи майбутньому. Одночасно він оцінює і потенційні погрози, якдійсні, так і майбутні.

Другий спосіб — цільове спостереження. Відповідальний за моніторинг навколишнього середовища направляє свою увагу на визначену сферу діяльності без здійснення активного пошуку. У випадку виникнення якого-небудь сигналу в межах сфери, що спостерігається, він повинний оперативно оцінити ймовірні наслідки даного сигналу.

Третій спосіб — неформальний пошук. Він являє собою  активне, цілеспрямоване, але відносно неупорядковане -  отримання конкретної інформації.                                     

Четвертий спосіб — формальний пошук. Цей спосіб є систематичним виконанням заздалегідь складеного плану пошуку інформації.

В залежності від оцінки результатів моніторингу зовнішнього середовища приймаються міриантикризового менеджменту, а також розробляються оперативні міри з метою розвитку підприємства.

Необхідно відзначити невизначеність способів моніторингу, розглянутих закордонними фахівцями.

Українські фахівці, у тому числі фахівці МАУП, розробили й описали більш активні і конкретні способи економічної розвідки, що були опубліковані в роботах А. А. Чернявського [19; 20].

6.4 Організація внутрішнього моніторингу

Розглянемо метод моментних спостережень: досвід використання в менеджменті, хоча слід відмітити, щопитання внутрішнього моніторингу майже не освітлені в літературних джерелах про менеджмент.

Менеджери всіх рівнів часто хочуть визначити характер витрат робочого часу своїх працівників, уточнити раціональність виконання ними своїх функціональних обов'язків, одержати зведення про завантаження технологічного устаткування і т.п.

Усі процеси, що спостерігаються нами, можна розчленувати на окремі моменти в часі. З окремих моментів складаються робочі прийоми, операції, прості і комплексні процеси, що ми постійно виконуємо, не задумуючись над їх класифікацією.

Метод моментних спостережень заснований на теорії імовірності і на математичній статистиці. Ми розглядаємо спрощений спосіб його застосування керівниками і фахівцями у всіх сферах людської діяльності, що не мають спеціальної підготовки.

Як показав досвід, при вивченні будь-якого процесу, наприклад використання робочого часу працівниками, не потрібно постійно вести спостереження за ними, стояти "над душею". Це нервує працівника, приводить до зниження якості виконуваних робіт. Краще протягом деякого відрізка часунагромадити в довільно вибрані моменти часу визначену кількість спостережень,

                        

де М — необхідна кількість моментних спостережень для одержання інформації, од.; п — кількість досліджуваних елементів витрат робочого часу (машин, устаткування і т.п.), од.; Р — задана точність результатів моментних спостережень, цілі одиниці (не відсотки!).

Спостереженнями може бути одночасно охоплено кілька людей (машин, механізмів), що знаходяться вполе зору спостерігача.

Наприклад, керівник, входячи в офіс на початку робочого дня, відзначає, що один із працівників розкладає документи на своєму робочому місці, інший працівник веде ділову розмову по телефоні, третійзнімає верхній одяг. Кожний з них у момент спостереження виконує характерні операції.

Але на основі цих трьох моментів не можна зробити висновок, що третина часу працівники витрачаютьна підготовку до роботи, третина — на ділові розмови і третину часу — на підготовчо-заключну роботу (зняття верхнього одягу, надягання спецодягу).

Якщо керівник захоче провести більш точні спостереження використання робочого часу працівниками, він повинний нагромадити визначену кількість спостережень.

Для цього по приведеній формулі варто розрахувати необхідна кількість спостережень, позначивши точність, наприклад, на рівні 5 %. Необхідно визначити також мету спостережень і категорії досліджуваних елементів витрат робочого часу.

Елементи витрат можуть бути класифіковані в такий спосіб:

•   підготовчо-заключна робота (ПЗР);

•   оперативна робота (ОР);

•   непередбачена робота (НР);

•   відпочинок і час на особисті потреби (ВРО);

•   порушення трудової дисципліни (ПТД).

            Одночасно спостереженнями можна охопити 10—20 працівників (машин, одиниць устаткування).