- •Витоки дослідження емоційного вигорання педагогів
- •Поняття та структурно-змістові характеристики емоційного вигорання педагогічних працівників
- •Розглянемо симптоми професійного вигорання. До першої групи відносять психофізичні симптоми:
- •2.1. Задоволеність працею як чинник емоційного вигорання
- •Різні форми задоволеності людини працею
- •Порівняльна таблиця показників задоволеності працею
- •2.2. Психологічний клімат як чинник емоційного вигорання
- •2.3. Факторна модель емоційного вигорання педагогів
- •3.1. Організація та методики дослідження
- •3.2. Результати дослідження впливу психологічного клімату педагогічного колективу на рівень емоційного вигорання вчителів
- •4.2. Заходи по забезпеченню безпеки
- •4.3. Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці
- •Оптимальні рівні параметрів повітряного середовища
- •4.4. Заходи з пожежної безпеки
- •4.5. Заходи по забезпеченню безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Стапанишин б.І. Професійне спрямування навчально-виховного процесу педагогічного вузу / Стапанишин б.І. - Рівне, 1999. - 112с.
- •Рівні психологічного клімату педагогічного колективу
- •Тестовий бланк методики
- •Фази стресу та симптоми вигорання за в.В. Бойко
- •Первинні результати методики в.В.Бойко загальноосвітньої школи № 5
- •Первинні результати з методики психологічного клімату педагогічного колективу обох обраних шкіл
Різні форми задоволеності людини працею
№ за/п |
Форма задоволеності працею |
Характеристика |
1. |
Прогресивна задоволеність працею: |
Людина почуває задоволеність від роботи в цілому. Збільшуючи рівень прагнення, людина намагається досягати навіть ще більш високого рівня задоволеності. Тому «творча незадоволеність» щодо деяких аспектів робочої ситуації може бути невід'ємною частиною цієї форми. |
2. |
Стабільна задоволеність працею: |
Людина почуває задоволеність від конкретної роботи, але мотивована на підтримку рівня прагнення й приємного стану задоволеності. Збільшення рівня прагнення сконцентровано на інших сферах життя через недостатні стимули роботи. |
3. |
Задоволеність працею в смиренності (задоволеність працею людини,яка змирилася): |
Людина почуває неясну незадоволеність від роботи й знижує рівень прагнення, щоб пристосовуватися до негативних аспектів робочої ситуації на більш низькому рівні. Зменшуючи рівень прагнення, вона у стані знову досягти позитивного стану задоволеності. |
4. |
Конструктивна незадоволеність працею: |
Людина почуває себе незадоволеною роботою. При підтримці рівня прагнення вона намагається вирішити проблему за допомогою вироблення достатньої терпимості до фрустрації, прикрості. Крім того, їй доступні осмислені дії в рамках цільової орієнтації й мотивації, які спрямовані на зміну робочої ситуації. |
5. |
Фіксована незадоволеність працею: |
Людина почуває себе незадоволеною роботою. Підтримуючи рівень прагнення на постійному рівні, вона не намагається впоратися із ситуацією спробами вирішити проблеми. Терпимість до фрустрації приводить до того, що механізми захисту, необхідні для прикладання зусиль для рішення проблеми, здаються перетинаючими межі якої-небудь можливості. Тому індивідуум застряє на своїх проблемах, і не виключений патологічний розвиток подій. |
6. |
Хибна задоволеність працею: |
Людина почуває себе незадоволеною роботою. При зіткненні з нерозв'язними проблемами або дратівними умовами на роботі й при підтримці прагнення на одному рівні, наприклад, через мотивацію до певного виду досягнень або через тверді соціальні стандарти, перекручене сприйняття або заперечення негативної робочої ситуації можуть закінчитися хибною задоволеністю працею. |
Задоволеність працею тісно пов`язана з професійним вигоранням [32]. Оскільки це одна з багатьох складових чинників, що впливають на працездатність робітників. Якщо праця не приносить людині необхідного задоволення, то працездатність звичайно знижується, стає одноманітною та монотонною. Таким чином, постає необхідність у вивченні питання взаємозв`язку цих компонентів.
Задоволеність працею - це стан збалансованості вимог, що висуваються працівником до змісту, характеру і умов праці, і суб'єктивної оцінки можливостей реалізації цих запитів [37].
Розглянемо цілий ряд достатньо - конкретних значень задоволеності праці [41].
В результаті вивчення думки людей встановлено, що робота і кар'єра мають для них найбільше значення поруч з такими цінностями як здоров'я, особисте життя, повноцінне дозвілля.
Задоволення працею має формальну виробничу вагомість, вона впливає на кількісні і якісні результати роботи, точність виконання і так далі. Ставлення до праці може базуватись на самооцінці працівником своїх ділових якостей і показників. При цьому само задоволеність або не задоволеність в залежності від конкретного випадку можуть позитивно або негативно впливати на роботу.
Турбота роботодавця про задоволення людей їх працею визначає деякі суттєві типи управлінської поведінки, трудової, відносин взагалі.
Задовільні з точки зору працівника характеру і умов праці - це важливий фактор авторитету працівника.
Задовільність працею часто є індикатором плинності кадрів і необхідності відповідних дій з її попередженням.
В залежності від задоволення працею підвищуються або знижуються вимоги працівників в тому числі і стосовно винагороди за роботу.
Задоволення працею є універсальним критерієм пояснення різних вчинків окремих працівників і трудових груп. Вона визначає стиль і спосіб спілкування адміністрації з працівниками.
В рамках підприємства в цілях визначення задоволеності можна виділити показники ( див. табл. 2.2):
Таблиця 2.2