Порівняльна таблиця показників задоволеності працею

№ п/п	Задоволений	Незадоволений
1	Хороші відносини з колегами по роботі	Поганими санітарно-гігієнічними умовами
2	Зручна замінність, ненормативний робочий день	Нерівномірне забезпечення роботою
3	Різноманітна робота	Фізично тяжка робота
4	Робота вимагає знань	Низькій заробіток
5	Хороша техніка безпеки	Погане обладнання
6	Високий заробіток	Робота не дає можливість підвищувати кваліфікацію.
7	Робота не вимагає фізичної перевтоми	Неуважне ставлення адміністрації
8	Робота дає можливість підвищувати кваліфікацію	Одноманітна робота
9	Рівномірне забезпечення роботою	Незручна змінність
10	Уважне ставлення адміністрації	Погана організація праці
11	Популярність і важливість продукції, яку випускає цех (підприємство)	Погана техніка безпеки
12	Сучасне обладнання	Робота не заставляє думати
13	Хороша організація праці	Не викликає інтересу характер продукції, яку випускає завод
14	Хороші санітарно-гігієнічні умови	Погані відносини з колегами по роботі

Проблема психологічного здоров'я особистості, що живе в нестабільному, світі, що змінюється, складних, екстремальних соціо-екологічних умовах, набула особливої актуальності в кінці XX-початку XXI століття - століття наук про людину, серед яких консолідуюче місце належить психології. Вдоволення містом та змістом своєї роботи безпосередньо впливає на суцільний стан педагога і задає необхідного темпу розвитку його кар’єри. В наш час досить важко бути задоволеним від норм та вимог сучасності, але дуже важливо пам’ятати про своє життя, його швидкість плину та про своє здоров’я, яке за гроші купити не можна. Тому треба шукати можливості хоча б самостійно, на скільки це можливо, покращити умови праці та брати від життя найяскравіші емоційні моменти, розвиватися всесторонньо, не зупинятися на досягнутому, а йти вперед. Не треба забувати також про те, що в кожному з нас живе творча натура.

Отже, підводячи підсумок можна сказати, що останнім часом у суспільстві бурхливо відбуваються освітні реформи, які повинні нести в собі не тільки великий розвиваючий і навчальний потенціал, а й повинні зберігати здоров'я всіх учасників освітнього процесу. Це можливо, якщо педагог професійно компетентний, фізично і психологічно здоровий, а також стійкий до розвитку негативних професійно-обумовлених станів. На сьогоднішній день останнє завдання залишається важкоздійснюваним. У зв'язку з великою емоційною напруженістю професійної діяльності педагога, нестандартністю педагогічних ситуацій, відповідальністю і складністю професійної праці вчителя, збільшується ризик розвитку синдрому «емоційного вигорання». При цьому дуже мало звертається уваги на діючі ефективні психолого-педагогічні та медичні технології, які спрямовані на збереження здоров'я педагога, що знижують ризик формування синдрому «емоційного вигорання» і появи кризи професії в цілому.