Еталон відповіді:

І.Задача

Діагноз : Клапанний пневмоторакс. Гемогарічний шок

Допомога :

1. Оглянути пацієнта, виміряти пульс, АТ

2. Накласти оклюзійну повязку, протишокову терапію

3. Госпітулізувати в хірургічне відділення

ІІ. Теоретичне питання

Хірургічна операція – це механічний вплив на органи і тканини, їх

роз’єднання з метою оголення ураженого органа і виконання на ньому лікувальних

або діагностичних маніпуляцій.

Оперативна хірургія – наука про хірургічні операції, яка розробляє способи

виконання оперативних втручань.

Залежно від терміну проведення розрізняють екстрені, планові та термінові

операції.

Екстреними (негайними) називають операції, які проводять практично зразу

після встановлення діагнозу. Такі операції проводять при кровотечах, гострому

апендициті, сторонніх тілах дихальних шляхів, розривах органів та ін. Їх необхідно

виконати не пізніше 2 год після госпіталізації

Плановими називають операції, результати яких не залежать від терміну

виконання. Перед такими операціями повне обстеження хворих проводять в

поліклініці, обов’язковою є передопераційна підготовка. Прикладом є операції з

приводу грижі, варикозного розширення вен нижніх кінцівок, неускладненої

виразкової хвороби шлунка тощо.

Термінові операції виконують протягом 1-7 діб після госпіталізації хворого

або встановлення діагнозу. Перед операцією хворого обстежують, проводять

передопераційну підготовку. Так у разі припинення кровотечі і коли є загроза її

рецидиву хворого можна оперувати після стабілізації лабораторних показників.

Залежно від мети операції поділяють на діагностичні і лікувальні.

До діагностичних відносять біопсії, спеціальні діагностичні ( ендоскопічні,

лапаро- і торакоскопії, бронхоскопія тощо.)

Лікувальні поділяють на радикальні і паліативні.

Радикальною називають операцію після якої хворий повністю видужує.

Паліативною полегшує страждання хворого і продовжує його життя.

Розрізняють одно-, дво-, багатомоментні операції ( апендектомія-

одномоментна операція, пластичні операції – багатомоментні)

Реконструктивні –відновлюють форму чи функцію органу або сам орган.

Пластична операція – це художнє відновлення форми відсутнього або

спотвореного органа.

­Сучасний загальний та спеціальний хірургічний інструментарій для

Розсічення зшивання захоплювання і фіксації тканин розширення рани і

припинення кровотечі.

Загальний хірургічний інструментарій використовують для операцій на

черевній порожнині і кістках тощо. Випускають великий і малий хірургічний

набори.

Для розсічення м’яких тканин застосовують скальпелі, ножі, ножиці. Для захоплювання і фіксації м’яких тканин застосовують пінцети

(анатомічні та хірургічні), гачки пластинчасті (Фарабефа), зубчасті (Фолькмана).

Для припинення кровотеч застосовують кровоспинні затискачі Кохера,

Більрота, Пеана. Для захоплювання судин, оболонок мозку та інших ніжних

тканини користуються затискачем типа „Москіт”.

Цапки застосовують для фіксації білизни і серветок навколо операційної

рани.

Для з’єднання тканин користуються голками та голкоутримувачами.

Спеціальний хірургічний інструментарій служить для операцій на окремих

органах і порожнинах і знаходиться в спеціальних наборах для операцій.

­Елементи операцій розсічення тканин гемостаз фіксація тканин

видалення патологічного вогнища ­з’єднання країв рани та її дренування.

Хірургічна операція складається з трьох етапів:

1.оперативний доступ;

2.оперативний прийом;

3.завершення операції.

Оперативний доступ має бути анатомічним, фізіологічним, косметичним.

Запропоновано багато оперативних доступів. Разом з тим в хірургії

використовують 10-12 типових розтинів з певними модифікаціями. Слід пам’ятати,

що великі травматичні розтини можуть привести до утворення післяопераційних

гриж. Неправильно вибраний оперативний доступ може защемлювати або

травмувати нервовий чи судинний пучок. Тому основні вимоги до оперативного

доступу – це: мала травматичність і максимальний доступ до об’єкта.

Оперативний спосіб – методика операції. У разі одного і того самого

захворювання може бути розроблено кілька варіантів операції. Наприклад,

резекцію шлунка при виразковій хворобі можна виконувати за допомогою таких

методів: Більрот-ІІ, Рейхель-Поліа, Гофмейстер-Фінстерера, Бальфура тощо.

Методика операції, яку використовує хірург, буде залежати від загального стану

хворого, виду захворювання і хірургічної анатомії зміненого органа або тканини.

Так, розрізану стінку шлунка обов’язково закінчують зшиванням дворядним

швом рани шлунка.

Завершення операції.

При завершені операції слід максимально відновити цілісність тканин. Для

цього рану пошарово зашивають на шкіру накладають вузлові шви. Тканини слід

з’єднувати за їхньою однорідністю. Частіше для сполучення тканин

використовують накладання швів із шовку, кетгуту та інших матеріалів.

Зав’язуванню шовних ниток, їхній міцності надають особливого значення, тому що

вузол може розв’язатися, внаслідок чого може виникнути кровотеча, витікання

кишкового вмісту або інші ускладнення. Використовують також і безкровні

способи сполучення країв рани за допомогою клею та інших матеріалів.

Білет № 24

І. Задача

Ви працюєте на здоров пункті. Вас викликали до робітника , якого вразило електричним струмом. Об*єктивно потерпілий без свідомості. В руці тримає електричний провід.

Ваш діагноз. Послідовність надання невідкладної допомоги.

ІІ. Теоретичне питання

Види місцевої анестезії. Препарати для проведення місцевої анестезії. Місцева анестезія в практиці середнього медичного працівника.