40. Теоретичні засади організації розрахунків з бюджетом.

Орг-ія розрахунків із бюджетом передбачає визначення наступних елементів:1) суб’єкт обчислення суми податків; 2) суб’єкти сплати податків; 3) спосіб утримання податків; 4) спосіб сплати; 5) форма розрахунків.

Суб’єкти обчислення суми податків: самі платники,уповноважені служби або особи (бухгалтерія або под.агент). Вибір конкретного суб’єкту залежить від категорії платника і видів сплачуваних ним податків. Якщо платник – юр.особа, то на нього й покладається обов’язок обчислювати суми платежыв.Якщо платник – фыз.особа,то суми податкыв обчисл-ся або уповноваженою особою або контролюючим органом. Суб'єктом сплати може бути або платник,або уповноважена особа. Спосіб утримання(такі варіанти): 1) з джерела отримання доходу; 2) за декларацією або розрахунком; 3) за под.повідомленням. З джерела – спосіб надійний,він прискорює надходженням платежів до бюджету. За декларацією – передбачає подання платником даних про об’єкти оподаткування; є досить зручним для платника,дозволяє самостійно визначити належну до сплати суму под. Утримання податків за под.повідомленням застос-ся у випадках,коли суму податку обчислює контрол.орган. Якщо платник вчасно не сплачує указану в повідомленні суму,то йому виписується под.вимога.

Способи розрахунків: 1)за факт.даними; 2) за авансованими платежами. Спосіб сплати за факт.даними є більш зручним для платника,оскільки мінімізує ймовірність відволікання ВОК для сплати податків, але цей спосіб уповільнює надходження до бюджету, якщо под.період є досить тривалим.Це особливо відчутно по тих видах податків,які займають вагоме місце у доходах бюджету. Авансовані платежі доцільно застосовувати тоді,коли можливо більш-менш точно визначити спрогнозований розмір об’єкту оподаткування і, таким чином,зменшити розрив між аванс.платежами і сумою податків за факт.даними.

Форми розрахунків: фіз..особи – готівкові; юр.особи – безготівкові.

41. Порядок узгодження податкових зобов'язань платника.

Перш ніж сплатити податок, треба узгодити суму. Варіанти узгодження податкового зобов”язання:

1)платник самостійно визначив суму зобов”язання у податковій декларації чи розрахунку. В цьому випадку податкове зобов”язання вважається узгодженим з дня подання декларації до податкових органів. Строки подання декларації залежать від тривалості податкового періоду.

Тривалість податкового періоду	Термін подання
1.Календарний місяць	На протязі 20 календарних днів за останнім днем звітного місяця (плата за землю для юрид. осіб, АЗ, ПДВ)
2.Календарний квартал або календарне півріччя	На протязі 40 днів наступних за останнім днем звітного кварталу або півріччя (ПДВ, податок на прибуток,…)
3.Календарний рік (за вийнятком декларації про доходи фізичних осіб)	На протязі 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного року (податок з власників транспортних засобів-для фіз.осіб)
4.Календарний рік для платників податків на доходи фізичних осіб	До 1 квітня року наступного за звітним.

Вказане платником податкове зобов”язання у декларації не може бути оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Якщо платник виявив помилки самостійно, то він повинен подати уточнену декларацію або врахувати помилки в наступній декларації;

2)податкове зобов”язання визначається контролюючим органом. Воно вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення. Контролюючий орган може самостійно визначати податкове зобов”язання у таких випадках:

1.платник не подав у встановлений термін податкову декларацію,

2.дані документарних перевірок свідчать про заниження або завищення податкового зобов”язання указаних в декларації,

3.контролюючий орган виявляє арифметичні та методологічні помилки у поданій декларації,

4.контролюючий орган відповідальний за нарахування податків згідно чинного законодавства.;

3)у разі незгоди платника з рішенням контролюючого органу щодо суми податкового зобов”язання, він має право оскаржити в адміністративному і судовому порядку-це апеляційний порядок.

Сума податкового зобов”язання, указана в податковій декларації або в податковому повідомленні має бути сплачена на протязі 10 днів. У цей же термін погоджується сума податкового зобов”язання, штрафів і пені у разі апеляційного узгодження.

Якщо платник не сплачує узгоджену суму у встановлений термін, йому надсилається перша податкова вимога (на 11 день). В ній містяться повідомлення про фактично узгоджене зобов”язання, право виникнення податкової застави на активи платника, нагадується про необхідність сплатити узгоджену суму, і указуються можливі наслідки у разі невиконання податкового зобов”язання. Друга податкова вимога не раніше 30-го календарного дня після першої. В ній указуються відомості, наведені в першій вимозі, а також призначається можлива дата опису активів для подальшого продажу.