66. Достовірність витрат на оплату праці.

При перевірці цього питання податковому інспекторові слід упевнитися, щоб у складі валових витрат не значилися ті витрати, які не пов’язані безпосередньо з оплатою праці, а мають відноситися на рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств. До таких виплат відносяться: матеріальна допомога, дивіденди, витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, винагороди чи будь-які інші види заохочень пов’язаним особам, не підтверджені документальними доказами, що такі виплати є компенсацією за фактично надані послуги або відпрацьований час, суми внесених до бюджету податків на доходи фізичних осіб.

Ще один складний момент, який може виникнути під час перевірки, це правомірність включення до складу валових витрат натуроплати. Тож податківцеві необхідно упевнитися, що до витрат на оплату праці не включені виплати, якщо натуроплата здійснюється товарами, не дозволеними постановою Кабміну. Крім того, документально має бути доведена звичайність або бажаність такої форми оплати праці. В противному разі віднесення таких виплат до валових витрат може класифікуватися податковим інспектором як помилкове.

67. Законність створення і правильність віднесення на валові витрати резервів майбутніх витрат.

При перевірці цього питання необхідно встановити:

1)Які види резервів створюються на підприємстві-для цього слід мати на увазі, що П(С)БО передбачають створення резервів на: виплату відпусток працівниками; виконання гарантійних зобов’язань; додаткове пенсійне забезпечення; реструктуризацію; виконання зобов’язань за обтяжливими контрактами;

2)чи є на підприємстві рішення про створення резервів;

3)чи правильно визначена сума резерву;

4)як змінилася сума резерву на кінець року у порівнянні з даними на початок року;

5)причини невикористання резерву на кінець року;

6)доцільність створення резервів, якщо значні суми переходять із року в рік.

Якщо перевірка створення резерву на оплату відпусток працівників проводиться за будь-який період поточного року, необхідно встановити достовірність суми резерву шляхом множення фонду оплати праці за період, що перевіряється, на середній процент відрахувань і скоригувати отриманий результат на розмір зборів на соціальне та пенсійне страхування. Розраховану таким чином суму слід порівняти з даними, відображеними за кредитом рахунка 471. У разі розбіжностей-визначити, як це вплинуло на величину оподатковуваного прибутку.

З наведеної схеми розрахунку суми резерву на оплату відпусток працівників очевидно, що достовірність цієї суми залежить від правильності розрахунку середнього відсотка відрахувань. Для перевірки цього показника необхідно:

-згрупувати працівників за тривалістю відпусток;

-визначити кількість працівників у розрізі кожної групи;

-встановити кількість робочих днів одного працівника за рік;

-розрахувати кількість людино-днів відпусток і фонд робочого часу працівників;

-знайти співвідношення кількості людино-днів і календарного фонду робочого часу працівників на рік, яке й дорівнюватиме середньому проценту відрахувань.

Слід звернути увагу, що створення резерву відпусток не спричинює жодних наслідків у податковому обліку. Валові витрати виникають у підприємства безпосередньо в момент нарахування відпускних до виплати (тобто в момент використання зарезервованих сум). Отже, податковому інспектору необхідно порівняти суму резерву, віднесеного на валові витрати, з відповідними сумами, відображеними за дебетом рахунку 471. У разі розбіжностей визначити, як це вплинуло на величину оподатковуваного прибутку.

Під час перевірки правильності створення резерву на оплату відпусток працівників за результатами року треба з’ясувати, чи була проведена інвентаризація резерву. Для цього використовується довідка з відділу кадрів про кількість днів невикористаної відпустки. Потім визначається розмір оплати праці за один людино-день. Сума резерву розраховується за такою формулою:

Сума резерву=Кількість днів невикористаної відпустки*Оплата за один людино-день*Розмір зборів на соціальне та державне пенсійне страхування.

Отримана сума має відповідати кредитовому сальдо за рахунком 471. Якщо результат у податківця більший, ніж за даними підприємства, то це означає, що підприємство списало зайву суму на валові витрати і тим самим занизило оподатковуваний прибуток.