- •6)Антична філософія.Загальна характеристика
- •34. Антропологічний матеріалізм фейєрбаха.
- •15)Атомізм демокріта
- •49. Відображення, його генезис і форми.
- •12)Вчення платона про ідеї
- •32)Етичні погляди канта. Категоричний імператив. Розуміння свободи
- •38. Етичні погляди г.С.Сковороди.
- •44. Екзистенціалізм. Розуміння свободи в філософії екзистенціалізму.
- •58. Діалектика як метод пізнання. Принципи діалектики.
- •59. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.
- •60. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •61. Закон заперечення заперечення.
- •41. Зміст, категорія буття, основні форми буття.
- •2)Історичні типи світогляду
- •43. Ірраціоналізм ф.Ніцше. Його «Філософія Життя»
- •4)Основні поняття і принципи філософії стародавньої індіїї
- •7)Проблема архе в античній філософії
- •21)Проблема універсалій.Боротьба номіналізму і реалізму в середньовічній філософії
- •24)Проблема методу в філософії нового часу
- •42. Проблема субстанції у філософії.
- •47. Поняття руху. Форми руху.
- •48. Простір і час. Існуючі концепції простору і часу.
- •50. Проблема свідомості у філософії.
- •57. Проблема істини у філософії.
- •51. Роль праці у виникненні та формуванні свідомості.
- •54. Роль практики у пізнанні.
- •63. Спосіб виробництва і йогу структура. Взаємозв’язок продуктивних сил і виробничих відносин.
- •20)Співвідношення віри та розуму у середньовічній філософії
- •64. Суспільно-економічна формація і її структура.
- •19)Стоїки,їх етичні погляди
- •28)Суб`єктивний ідеалізм берклі
- •10)Софісти,їх розуміння істини
- •1)Світогляд,його значення в духовному житті людини
- •62. Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість.
- •14) Суспільно політичні погляди платона
- •23)Суспільно-політичні погляди мислителів епохи відродження
- •53. Свідомість пізнання. Суб’єкти і об’єкти пізнання і їх взаємозв’язок.
- •46. Сучасні уявлення про структуру та властивості матерії.
- •52. Свідомість та мова. Роль мови у формуванні свідомості.
- •31)Теорії пізнання канта. Його апріоризм.
- •13)Теорія пізнання платона
- •27)Теорія пізнання д.Локка
- •17)Філософія арістотеля,його критика теорії ідеї платона.
- •29)Філософія б.Спінози.
- •37. Філософське вчення г.С.Сковороди.
- •9)Філософія геракліта,його стихійна діалектика
- •16)Філософія елеатів. Апорії зинона.
- •22)Філософськи ідеї епохи відродження
- •3)Філософія її предмет та функції
- •18)Філософська концепція епікура
- •36. Філософія києво-руської доби.
- •8)Філософія мілетської школи
- •30)Французький матеріалізм хviii ст. Ідеї просвітництва
- •35. Філософія марксизму. Проблема відчуження.
- •40. Філософія професорів києво-магелянської академії.
- •45. Філософія психоаналізу з.Фрейда
- •65. Філософія позитивізму.
- •26)Філософія р.Декарта.Концепція «вроджених» ідей.
- •5)Філософія стародавнього китаю (конфуціанство,даосизм)
- •11)Філософія сократа
- •33. Філософська система гегеля, його метод.
- •39. «Філософські серця» п.Д.Юркевича.
- •55. Чуттєве пізнання та його форми.
53. Свідомість пізнання. Суб’єкти і об’єкти пізнання і їх взаємозв’язок.
Суб'єктом пізнання вважається суспільство, окремі народи, нації, групи людей, які вирішують питання пізнаваності світу. Зрозуміло, що суспільство здійснює пізнання через конкретних індивідів, які мають певний досвід, підготовку до пізнавальної діяльності, використовують ті чи інші засоби пізнання і таке інше. До німецької класичної філософії суб'єктом пізнання вважа¬лася окрема людина. Але ж суб'єктом історичного процесу є народ, як творець історії. Люди створюють матеріальні та духовні цінності вступаючи в певні суспільні відносини в ході практичної діяльності. Тому окрема людина завжди виступає представником конкретного суспільства, яке знаходиться на тому чи іншому шаблі розвитку пізнання.
Об'єктом пізнання вважаються ті предмети і процеси об'єктивної реальнос¬ті, які потрапили в коло практичної та пізнавальної діяльності людини. Об'єк¬том пізнання можуть бути предмети і явища природи, навіть, сама мислення лю¬дини. Слід відрізняти поняття "об'єкт пізнання" і "предмет пізнання". В од¬ному і тому ж об'єкті можуть бути різні предмети пізнання. Скажімо, людина може бути об'єктом пізнання філософії, психології, медицини. Але предмети пізнання цих наук будуть різними. Тому що філософію в людині цікавлять такі питання як природа людини, її сутність, сенс буття, а медицину - причини тих чи інших захворювань, методи їх лікування та інше.
46. Сучасні уявлення про структуру та властивості матерії.
Матерія (від лат. materia - речовина) - фундаментальна вихідна категорія філософії. Першим кроком в усвідомленні матеріальності світу був стихійний матеріалізм. Початком формування поняття матерії був перехід від якісної різноманітності речей до поняття єдиної, всеохоплюючої цю якісну різноманітність основи світу - першоматерії. Складність необхідної для цього операції абстрагу¬вання видно з того, що спочатку вся якісна різноманітність світу виводилася із певного одного якісно визначеного елементу, наприклад води (Фалес), повітря (Анаксимен), вогню (Геракліт).В основі сучасних наукових уявлень про будову матерії лежить ідея її складної системної організації. Матеріальні об'єкти завжди мають внутрішню впорядкованість і системну організацію.Жива матерія і соціально-організована матерія відомі поки лише на Землі. Їх виникнення - результат природного і закономірного саморозвитку матерії, такого ж необхідного для її існування, як рух, структурність та ін. властивості. Жива матерія - вся сукупність організмів, здатних до само відтворення з передачею і накопиченням в процесі еволюції генетичної інформації. Соціально організована Матерія - вища форма розвитку життя, сукупність мислячих і свідомо перетворюючих дійсність індивідуумів і спільнот різних рівнів. Всі ці види матерії також мають системну організацію. У структуру соціальних систем входять також і різноманітні технічні матеріальні системи, створені людьми для реалізації поставлених цілей.