Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
FILOSOFIYa_2014.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
100 Кб
Скачать
☆

65. Філософія позитивізму.

У філософії позитивізм — це концепція, яка зазначає, що людське мислення проходить три етапи розвитку: теологічний ( релігійний), метафізичний (філософський) та позитивний (науковий). Вперше ця концепція була сформована Оґюстом Контом в 30-х роках ХІХ століття. У своїй основній праці "Курс позитивної філософії" (1842 рік) О. Конт запропонував концепцію, згідно з якої істинне знання про світ є результатом конкретних наук, очищених від гуманітарних інтерпритацій, які, на його думку, є безпідставними і неістиними.Перший, початковий позитивізм, представниками якого були Оґюст Конт, Джон Стюарт Мілль, Герберт Спенсер, Е. Літтре, П. Лаффіт, І. Тен, Е. Ж. Ренан та інші, склався в 19 ст.. Передумовою виникнення позитивізму був стрімкий розвиток науки: математики, фізики, хімії, біології.

Другий позитивізм, або емпіріокритицизм, виріс з першого. Його відомими представниками були австрійський фізик Ернст Мах, німецький філософ Ріхард Авенаріус, французький математик Анрі Пуанкаре. Вони звернули увагу на факт релятивності (тобто відносності) наукового знання і зробили висновок про те, що наука не дає істинної картини реальності, а надає лише символи, знаки практики. Заперечується об’єктивна реальність наших знань. Філософія зводиться до теорії пізнання, відірваної від світу.Третя форма позитивізму — неопозитивізм, має два різновиди: логічний (інакше — емпіричний) позитивізм і семантичний. Предметом філософії, на думку логічних позитивістів, повинна бути логіка науки, логіка мови, логічний аналіз речень, логічний синтаксис мови.

26)Філософія р.Декарта.Концепція «вроджених» ідей.

Засновником раціоналістичної традиції і першим опонентом методологічної позиції Ф. Бекона став Р. Декарт (1596-1650). Центральне місце в його філософській творчості займала проблема обґрунтування достовірності знання і проблема методу науки. Саме цій проблематиці присвячені його твори “Розміркування про метод” і “Основи філософії”. На відміну від Ф. Бекона, який звертався до чуттєвого досвіду і експерименту в прагненні знайти фундамент наукового знання, Декарт привернув увагу до розуму і самосвідомості. Чуттєвий досвід, на думку Декарта, не може дати гарантовано достовірного знання, тоді як математика з її простими і чіткими раціональними принципами може служити гарантом необхідного і загальновизнаного знання.Правила філософського методу Декарта ґрунтуються на двох основних принципах: а) на принципі інтелектуальної інтуїції (завдяки якій знаходять ясні і виразні основоположення); б) на принципі дедукції (яка полягає у ланцюгу послідовних логічних операцій, внаслідок чого з відомого у посиланнях виводиться ще невідоме, нове знання).Методологічне вчення Декарта тісно пов'язане з його онтологією, з вченням про граничні основи буття. Світ у філософській системі Декарта має певну ієрархію і розподіл. Декартова позиція є позицією дуалізму, подвоєння світу на дві реальності, що існують незалежно одна від одної, -природну, матеріальну субстанцію (основною ознакою якої є протяжність і кількісна вимірюваність) і духовну, мислячу субстанцію. Матеріальна субстанція розуміється Декартом як складний механізм, наукою про який є механіка, заснована на математиці.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]