2.3. Роль соціології у розвитку суспільства

За умови виконання соціологією цих функцій вона здатна посісти важливе місце у житті суспільства і кожної людини. Соціологія сприяє формуванню знань про соціальну дійсність та зміни в ній, пояснює логіку процесів соціального розвитку, допомагає людині визначити своє місце у суспільстві, обрати життєвий шлях і з’ясувати життєві перспективи, сконцентрувати особисті зусилля на вирішенні соціальних суперечностей. Значення соціології надзвичайно зросло у наші дні, після розпаду радянського блоку й утворення з колишніх радянських республік нових незалежних держав. Ми живемо в умовах велетенських соціальних трансформацій, коли здійснюється перехід від тоталітарного, автори-тарного суспільства до ліберально-демократичного суспільного устрою. Це час, коли зруйновано підвалини старого суспільного ладу й у важких муках народжується новий. В Україні до цих кардинальних змін до-даються процеси побудови держави і консолідації нації. Ситуацію ускладнює те, що і дотепер зберігаються залишки тоталітарної системи та відповідної їй ментальності «радянської людини», колишні економічні відносини; немає стратегії перехідного періоду, чітко не окреслені шляхи та напрями переходу до демократії. Все це потрібно якнайшвидше перебороти для успішного становлення демократичного суспільства в Україні та її повноправного входження до світового співтовариства. Саме тому нині й зростає роль соціології, оскільки вона спроможна дати знання про реальний стан нашого суспільства, зміни в ньому, нові процеси і явища, з якими ми не зустрічалися раніше. Соціологія також допоможе з’ясувати тенденції розвитку на майбутнє, виробити науково обґрунто-ваний прогноз на найближчі роки і віддаленішу перспективу.

Особливо важливе значення соціологія має у підготовці молодих спеціалістів, будучи складовою частиною їхньої загальної і професійної освіти. Яким є суспільство, в якому ми живемо, які перспективи його розвитку, чи зможемо ми брати участь і впливати на суспільні процеси, опанувати науку розумного управління і регулювання цими процесами в сучасному житті — на всі ці запитання допоможе знайти відповідь соціологія.

Лекція 3. Методологічні основи наукового пізнання суспільства.

План заняття:

3.1 Програма соціологічного дослідження

3.2 Формулювання теми ,мети дослідження та його основних завдань

3.3 Основні методи збирання соціологічної інформації.

3.4 Анкетування

3.5 Види питань

3.6 Види опитувань

3.7 Спостереження

3.8 Експеримент

3.1 Програма соціологічного дослідження

Програма конкретно-соціологічного дослідження — це обов’язковий початковий документ, її вироблення дає змогу чітко визначити стратегію і тактику соціологічного аналізу виявленої проблеми, забезпечити всеохопність проблемної ситуації і достовірність отриманої інформації. Нехтування виробленням програми конкретно-соціологічного дослідження у кінцевому підсумку призводить до нераціонального використання грошей і зусиль, втрати часу, одержання спотвореної або викривленої картини явища, яке досліджують, і загострення проблемної ситуації (наприклад, вибух конфлікту в трудовому колективі, страйк або стихійний бунт). Тому до такої, на перший погляд, непотрібної і копіткої дослідницької роботи треба поставитися надзвичайно уважно, оскільки від неї залежить безпосередній результат.

Програма конкретно-соціологічного дослідження має відповідати певним вимогам. Українські соціологи називають кілька таких вимог, серед них:

• чіткість і точність програми (всі її положення мають бути виразними, а елементи — продуманими відповідно до логіки дослідження і зрозуміло сформульовані, інакше учасники дослідження можуть не порозумітися і потребуватимуть зайвих витрат часу на уточнення різних питань);

• логічна послідовність усіх ланок програми (не можна братися за вироблення робочого плану без попереднього формулювання мети й завдань дослідження тощо);

• гнучкість програми (на перший погляд, це суперечить попередній вимозі, але на практиці, мірою розробки програми або при появі нових, непередбачених обставин доводиться повертатися до вже сформульованих положень і вносити в них корективи).

• Як зазначає В.Гречихін, програма конкретно-соціологічного дослід-ження виконує три основні функції:

• методологічну (дає змогу визначити проблему — наукову і практичну, задля розв’язання якої здійснюється дослідження; сформулювати його цілі й завдання; зафіксувати вихідне уявлення про об’єкт, який вивчають; встановити співвідношення цього дослідження з тими, котрі проводилися раніше або проводяться паралельно щодо аналогічних проблем);

• методичну (дає змогу розробити загальний логічний план дослідження, визначити методи збирання й аналізу інформації; виробити процедуру дослідження; проводити порівняльний аналіз отриманих результатів аналогічних досліджень);

• організаційну (забезпечуєрозроблення чіткої системи розподілу праці між членами дослідницької групи; полегшує контроль за процесом дослідження).

У соціологічній літературі вважають загальновизнаним, що структура програми конкретно-соціологічного дослідження складається з двох розділів: методологічного і методичного. Це відображено у схемі(див. рис. 3.1):

Рисунок 3.1. Структура соціологічного дослідження