- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.2. Визначення об'єкта соціології
- •1.3. Предмет соціологічної науки
- •Лекція 2. Система соціологічного знання, її структура та функції.
- •2.2 Функції соціології
- •2.3. Роль соціології у розвитку суспільства
- •Лекція 3. Методологічні основи наукового пізнання суспільства.
- •3.2 Формулювання теми ,мети дослідження та його основних завдань
- •3.4 Анкетування
- •3.5 Види питань
- •3.3 Основні методи збирання соціологічної інформації.
- •3.6 Види опитування
- •3.7 Спостереження
- •3.8 Експеримент
- •Лекція 4. Методологічні стратегії як парадигми теоретичної соціології.
- •4.1 Поняття «парадигма», «теорія» та «концепція»
- •4.2 Теорія структурного функціоналізму.
- •4.3 Теорія конфлікту.
- •4.4 Символічний інтеракціонізм
- •4.5 Етнометодологія.
- •Лекція 5. Науковий статус соціології
- •5.2 Соціологія в системі суспільствознавчих наук
- •Історія.
- •Політологія.
- •Психологія.
- •5.3 Проблема обґрунтування наукового статусу соціології
- •Лекція 1. Культура як специфічна форма існування соціального.
- •1.2 Особливості культури в сучасному суспільстві
- •1.3 Культурна політика держави
- •2.1.Поняття соціальної структури суспільства
- •2.1.Поняття соціальної структури
- •2.2 Компоненти соціальної структури
- •2.3 Сутність соціальної структури суспільства
- •Лекція 3. Соціальна стратифікація.
- •3.1 Соціальна стратифікація та підходи до її аналізу
- •3.2 Критерії соціальної стратифікації
- •3.3 Поняття «середній класс»
- •Лекція 4. Соціальні організації.
- •4.1 Поняття соціальної організації
- •4.2 Види соціальних організацій
- •4.3 Ознаки та особливості соціальної організації як системи
- •Лекція 5. Соціальна мобільність.
- •5.1 Соціальна мобільність та соціально-класові відносини в сучасному суспільстві
- •5.2 Процеси соціальної мобільності як об'єкт соціальної політики
- •5.3 Соціальний розвиток українського суспільства
- •5.4 Економічний добробут як чинник соціальної мобільності населення
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
3.3 Основні методи збирання соціологічної інформації.
При зборі соціологічних даних використовують чотири основних методи, кожен має по два основні різновиди: - Опитування (анкетування та інтерв'ювання); - Аналіз документів (якісний і кількісний); - Спостереження (включене і включене); - Експеримент (контрольований та неконтрольований)
. Мистецтво опитування полягає в правильній формулюванні і розташуванні питань. Першим задумався про наукову постановці питань давньогрецький філософ Сократ, який розгулював по вулицях Афін і ставив перехожих в тупик хитромудрими парадоксами. Соціолог, запитувач безліч людей, цікавиться громадською думкою. Індивідуальні відхилення, суб'єктивні упередження, забобони, помилкові судження, навмисні спотворення - якщо їх обробити статистично - взаїмопогашаются. У результаті соціолог отримує усереднену картину реальності. Він опитав 100 інженерів і виявив среднетіпічного представника даної професії. Ось чому в соціологічній анкеті не вимагають вказувати своє прізвище, ім'я та по батькові, адресу. Вона анонімна. Отже, соціолог отримуючи статистичну інформацію, виявляє соціальні типи особистості. Ніхто в світі не винайшов більш досконалого способу поєднати непоєднуване, вогонь і воду, лід і полум'я. Це маленьке диво наукового пізнання здійснює математична статистика. Правда, вона вимагає за це дорогу ціну - досконале володіння методикою і технікою соціологічного дослідження, всі тонкощі яких можна пізнати тільки за довгі роки безперервної роботи.
3.4 Анкетування
Це найпоширеніший у соціології метод досліджень. Анкета - розмножений на машинці, комп'ютері або друкарським способом документ, що містить в середньому від 30 до 40 питань, адресованих обраному безлічі респондентів. Вони розглядаються в якості об'єкта дослідження. Анкетою не можна назвати будь-який перелік питань. Анкетою називається лише те, що звернено до безлічі людей, яких опитують стандартним чином. Саме тому до анкет застосуємо апарат статистики. Крім того, опитуваний зобов'язаний самостійно заповнити анкету за правилами, викладеними в прикладеній до неї інструкції. Логіка побудови запитань в анкеті відповідає цілям дослідження і служить отриманню тільки такої інформації, яка перевіряє гіпотези. Гідність анкетування в швидкості отримання тих чи інших об'єктів.
Анкетування може бути: - Поштове; - Пресове; - Групове.
Анкетуванням може займатися будь-який співробітник. Але анкетування досить складний процес з організації анкети. Питання в анкеті формулюються максимально конкретно і точно. Не можна допускати неясностей і двозначності.
Анкета складається: 1. вступна частина (мета проведення дослідження, методи заповнення анкети, подяку за участь в анкетуванні). 2. запитальник (закриті питання, відкриті питання, напіввідкриті питання). 3. паспортичка (статус і положення учасника).
3.5 Види питань
Всі питання діляться на два основних типи - відкриті і закриті. У відкритих після тексту питання соціолог залишає місце і просить респондента самого сформулювати свою думку. Наприклад: Який дохід на одну людину у вашій родині? У закритих після тексту питання соціолог пропонує перелік закриттів або альтернатив. Приклад: Який дохід на одну людину у вашій родині? 1. До 100 000 рублів. 2. Від 100 001 до 500 000 рублів.
3. Від 500 001 до 1 000 000 рублів.
4. Понад 1 000 000 рублів. Один і той же тип питання можна зробити відкритим і закритим. Закриття легше обробляти на комп'ютері, але вони вимагають від соціологів вичерпного знання предмета. Відкриття використовується там, де ці знання обмежені і дослідження проводиться з розвідувальною метою.