- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.2. Визначення об'єкта соціології
- •1.3. Предмет соціологічної науки
- •Лекція 2. Система соціологічного знання, її структура та функції.
- •2.2 Функції соціології
- •2.3. Роль соціології у розвитку суспільства
- •Лекція 3. Методологічні основи наукового пізнання суспільства.
- •3.2 Формулювання теми ,мети дослідження та його основних завдань
- •3.4 Анкетування
- •3.5 Види питань
- •3.3 Основні методи збирання соціологічної інформації.
- •3.6 Види опитування
- •3.7 Спостереження
- •3.8 Експеримент
- •Лекція 4. Методологічні стратегії як парадигми теоретичної соціології.
- •4.1 Поняття «парадигма», «теорія» та «концепція»
- •4.2 Теорія структурного функціоналізму.
- •4.3 Теорія конфлікту.
- •4.4 Символічний інтеракціонізм
- •4.5 Етнометодологія.
- •Лекція 5. Науковий статус соціології
- •5.2 Соціологія в системі суспільствознавчих наук
- •Історія.
- •Політологія.
- •Психологія.
- •5.3 Проблема обґрунтування наукового статусу соціології
- •Лекція 1. Культура як специфічна форма існування соціального.
- •1.2 Особливості культури в сучасному суспільстві
- •1.3 Культурна політика держави
- •2.1.Поняття соціальної структури суспільства
- •2.1.Поняття соціальної структури
- •2.2 Компоненти соціальної структури
- •2.3 Сутність соціальної структури суспільства
- •Лекція 3. Соціальна стратифікація.
- •3.1 Соціальна стратифікація та підходи до її аналізу
- •3.2 Критерії соціальної стратифікації
- •3.3 Поняття «середній класс»
- •Лекція 4. Соціальні організації.
- •4.1 Поняття соціальної організації
- •4.2 Види соціальних організацій
- •4.3 Ознаки та особливості соціальної організації як системи
- •Лекція 5. Соціальна мобільність.
- •5.1 Соціальна мобільність та соціально-класові відносини в сучасному суспільстві
- •5.2 Процеси соціальної мобільності як об'єкт соціальної політики
- •5.3 Соціальний розвиток українського суспільства
- •5.4 Економічний добробут як чинник соціальної мобільності населення
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
3.2 Формулювання теми ,мети дослідження та його основних завдань
З’ясувавши попередньо суть проблемної ситуації, слід чітко зафік-сувати проблему в назві дослідження. У нашому випадку вона може звучати так: «Причини конфлікту між робітниками та адміністрацією підприємства і вироблення конкретних шляхів його розв’язання». Тут міститься одночасно певне знання (про те, що конфлікт існує, а також про те, що повинні бути конкретні шляхи вирішення проблеми) і незнання (оскільки ми ще не знаємо достеменно причин, які цей конфлікт викликали, а також тих заходів, за допомогою яких конфлікт можна буде розв’язати).
Мета конкретно-соціологічного дослідження визначає домінантну орієнтацію, від якої залежить уся логіка його здійснення і реалізації. Як зазначає В.Гречихін, програма конкретно-соціологічного дослідження повинна дати відповідь на питання, вирішення якої проблеми і досягнення якого результату ставить на меті дослідження.
Отже, цілі конкретно-соціологічного дослідження можна сформулювати так:
• Встановлення причин, котрі викликали появу напруженості, а згодом і конфлікт у стосунках між робітниками та керівним персоналом.
Завдання конкретно-соціологічного дослідження — це сукупність цільових установок, спрямованих на аналіз і вирішення проблеми. Завдання дослідження безпосередньо випливають із поставлених перед дослідниками цілей і є їхньою конкретизацією. Так, для досягнення першої мети доцільно запланувати такі завдання:
з’ясувати реальний стан соціально-психологічного клімату трудового колективу та його головної складової — стосунків робітників та адміністрації;
визначити ступінь конфліктної напруженості у трудовому колективі (високий, середній, низький) та стадії або фази його розгортання (початкова, найвища, завершальна); • виявити характер причин, які викликали виникнення конфлікту (на особистісному рівні, унаслідок суперечностей щодо виконання виробничих завдань, пов’язаних із порушенням трудової дисципліни, або на рівні соціально-економічних та організаційних складових виробничого процесу);
вивчити взаємозв’язки між конфліктом і трудовою діяльністю робітників (чи впливає він, а якщо так, то наскільки — на кінцевий результат і якість праці).
Досягнення другої мети буде можливе, якщо виконати такі завдання:
накреслити основні й допоміжні заходи, які сприятимуть розв’язанню
існуючого конфлікту;
виробити конкретні рекомендації, скеровані на уникнення конфліктів у майбутньому;
з’ясувати, як узгоджуються запропоновані шляхи розв’язання та уникнення конфліктів із реальними можливостями:
а) цього підприємства;
б) галузі, до якої належить підприємство;
в) бюджетними ресурсами на міському, обласному та республікан-ському (в разі потреби) рівнях.
Ці та інші можливі завдання, послідовність їх виконання встанов-люють члени дослідницької групи, коли розробляють зміст першого пункту методологічного розділу програми. Вони можуть коригувати їх або навіть змінювати у випадках, коли плин конфлікту різко змінюється чи виникають нові обставини його перебігу.
