Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка ЗСТ ТУризм kuzmin2v@ya.ru.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
60 Мб
Скачать
☆

3.2 Формулювання теми ,мети дослідження та його основних завдань

З’ясувавши попередньо суть проблемної ситуації, слід чітко зафік-сувати проблему в назві дослідження. У нашому випадку вона може звучати так: «Причини конфлікту між робітниками та адміністрацією підприємства і вироблення конкретних шляхів його розв’язання». Тут міститься одночасно певне знання (про те, що конфлікт існує, а також про те, що повинні бути конкретні шляхи вирішення проблеми) і незнання (оскільки ми ще не знаємо достеменно причин, які цей конфлікт викликали, а також тих заходів, за допомогою яких конфлікт можна буде розв’язати).

Мета конкретно-соціологічного дослідження визначає домінантну орієнтацію, від якої залежить уся логіка його здійснення і реалізації. Як зазначає В.Гречихін, програма конкретно-соціологічного дослідження повинна дати відповідь на питання, вирішення якої проблеми і досягнення якого результату ставить на меті дослідження.

Отже, цілі конкретно-соціологічного дослідження можна сформулювати так:

• Встановлення причин, котрі викликали появу напруженості, а згодом і конфлікт у стосунках між робітниками та керівним персоналом.

Завдання конкретно-соціологічного дослідження — це сукупність цільових установок, спрямованих на аналіз і вирішення проблеми. Завдання дослідження безпосередньо випливають із поставлених перед дослідниками цілей і є їхньою конкретизацією. Так, для досягнення першої мети доцільно запланувати такі завдання:

  • з’ясувати реальний стан соціально-психологічного клімату трудового колективу та його головної складової — стосунків робітників та адміністрації;

  • визначити ступінь конфліктної напруженості у трудовому колективі (високий, середній, низький) та стадії або фази його розгортання (початкова, найвища, завершальна); • виявити характер причин, які викликали виникнення конфлікту (на особистісному рівні, унаслідок суперечностей щодо виконання виробничих завдань, пов’язаних із порушенням трудової дисципліни, або на рівні соціально-економічних та організаційних складових виробничого процесу);

  • вивчити взаємозв’язки між конфліктом і трудовою діяльністю робітників (чи впливає він, а якщо так, то наскільки — на кінцевий результат і якість праці).

      • Досягнення другої мети буде можливе, якщо виконати такі завдання:

      • накреслити основні й допоміжні заходи, які сприятимуть розв’язанню

      • існуючого конфлікту;

  • виробити конкретні рекомендації, скеровані на уникнення конфліктів у майбутньому;

  • з’ясувати, як узгоджуються запропоновані шляхи розв’язання та уникнення конфліктів із реальними можливостями:

а) цього підприємства;

б) галузі, до якої належить підприємство;

в) бюджетними ресурсами на міському, обласному та республікан-ському (в разі потреби) рівнях.

Ці та інші можливі завдання, послідовність їх виконання встанов-люють члени дослідницької групи, коли розробляють зміст першого пункту методологічного розділу програми. Вони можуть коригувати їх або навіть змінювати у випадках, коли плин конфлікту різко змінюється чи виникають нові обставини його перебігу.