- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.2. Визначення об'єкта соціології
- •1.3. Предмет соціологічної науки
- •Лекція 2. Система соціологічного знання, її структура та функції.
- •2.2 Функції соціології
- •2.3. Роль соціології у розвитку суспільства
- •Лекція 3. Методологічні основи наукового пізнання суспільства.
- •3.2 Формулювання теми ,мети дослідження та його основних завдань
- •3.4 Анкетування
- •3.5 Види питань
- •3.3 Основні методи збирання соціологічної інформації.
- •3.6 Види опитування
- •3.7 Спостереження
- •3.8 Експеримент
- •Лекція 4. Методологічні стратегії як парадигми теоретичної соціології.
- •4.1 Поняття «парадигма», «теорія» та «концепція»
- •4.2 Теорія структурного функціоналізму.
- •4.3 Теорія конфлікту.
- •4.4 Символічний інтеракціонізм
- •4.5 Етнометодологія.
- •Лекція 5. Науковий статус соціології
- •5.2 Соціологія в системі суспільствознавчих наук
- •Історія.
- •Політологія.
- •Психологія.
- •5.3 Проблема обґрунтування наукового статусу соціології
- •Лекція 1. Культура як специфічна форма існування соціального.
- •1.2 Особливості культури в сучасному суспільстві
- •1.3 Культурна політика держави
- •2.1.Поняття соціальної структури суспільства
- •2.1.Поняття соціальної структури
- •2.2 Компоненти соціальної структури
- •2.3 Сутність соціальної структури суспільства
- •Лекція 3. Соціальна стратифікація.
- •3.1 Соціальна стратифікація та підходи до її аналізу
- •3.2 Критерії соціальної стратифікації
- •3.3 Поняття «середній класс»
- •Лекція 4. Соціальні організації.
- •4.1 Поняття соціальної організації
- •4.2 Види соціальних організацій
- •4.3 Ознаки та особливості соціальної організації як системи
- •Лекція 5. Соціальна мобільність.
- •5.1 Соціальна мобільність та соціально-класові відносини в сучасному суспільстві
- •5.2 Процеси соціальної мобільності як об'єкт соціальної політики
- •5.3 Соціальний розвиток українського суспільства
- •5.4 Економічний добробут як чинник соціальної мобільності населення
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
3.6 Види опитування
У соціології розрізняють два типи анкетного опитування - суцільний і вибірковий. Різновидом суцільного опитування виступає перепис, при якій опитується все населення країни.
З початку XIX століття в європейських країнах періодично проводяться перепису населення, а сьогодні вони використовуються повсюдно. Вони дають безцінну інформацію, але коштують шалено дорого. Навіть багаті країни можуть дозволити собі подібну розкіш лише раз на 10 років. Суцільний опитування за охопленням вичерпує всю сукупність респондентів, які належать до якоїсь спільності або групі. Населення країни - найбільша з таких спільнот. Але є і більш дрібні, наприклад: персонал підприємства, всі учасники афганської війни, всі ветерани війни, всі жителі невеликого міста. Якщо опитування проводитиметься на таких об'єктах, він також називається суцільним. Цей різновид використовується на практиці частіше переписів. Саме до неї звичайно застосовують найменування суцільного опитування, а перепис виділяють в самостійний вид.
Вибіркове обстеження.
Воно є більш економічним і не менш надійним методом, хоча вимагає більш витонченої методики і техніки. Його основа - вибіркова сукупність. Що вона собою являє? Вона - зменшена копія генеральної сукупності. Генеральною сукупністю вважають все населення або ту його частину, яку соціолог має намір вивчити. Вибіркової сукупністю називають безліч людей, яких соціолог опитує. У суцільному опитуванні вони збігаються, у вибірковому розходяться. Інститут Геллапа в США регулярно опитує 1,5 - 2 тис. чоловік, а отримує достовірні відомості про все населення. Помилка не перевищує декількох відсотків. Так само поводяться наші вітчизняні соціологи.Найавторитетніші соціологічні фірми в Росії - ВЦВГД і Voc populis. Кого відносити до генеральної сукупності, визначають цілі дослідження, а кого включати у вибіркову сукупність, вирішують математичні методи. Якщо соціолог має намір поглянути на афганську війну очима її учасників, в генеральну сукупність ввійдуть всі війни-афганці, але опитувати йому доведеться невелику частину - вибіркову сукупність. Для того щоб вибірка точно відбивала генеральну сукупність, соціолог дотримується правила: будь воїн-афганець, незалежно від місця проживання, місця роботи, стану здоров'я та інших обставин, можливо, що утруднюють їх пошук, повинен мати однакову ймовірність попадання у вибіркову сукупність. Соціолог не має права опитувати спеціально підібраних, перших зустрічних або найбільш доступних респондентів. Право має ймовірний механізм відбору, спеціальні математичні процедури, що забезпечують найбільшу об'єктивність. Вважається, що випадковий метод - найкращий спосіб відібрати типових представників генеральної сукупності. Властивість вибірки відображати характеристики досліджуваної (генеральної) сукупності називається репрезентативністю. Розбіжність між ними, відхилення однієї від іншої називається помилкою репрезентативності. Рідко коли соціолог навмисно допускає її. Найчастіше вона виникає через те, що йому погано відома структура генеральної сукупності: розподіл людей за віком, професією, доходам і т.д.
