- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.2. Визначення об'єкта соціології
- •1.3. Предмет соціологічної науки
- •Лекція 2. Система соціологічного знання, її структура та функції.
- •2.2 Функції соціології
- •2.3. Роль соціології у розвитку суспільства
- •Лекція 3. Методологічні основи наукового пізнання суспільства.
- •3.2 Формулювання теми ,мети дослідження та його основних завдань
- •3.4 Анкетування
- •3.5 Види питань
- •3.3 Основні методи збирання соціологічної інформації.
- •3.6 Види опитування
- •3.7 Спостереження
- •3.8 Експеримент
- •Лекція 4. Методологічні стратегії як парадигми теоретичної соціології.
- •4.1 Поняття «парадигма», «теорія» та «концепція»
- •4.2 Теорія структурного функціоналізму.
- •4.3 Теорія конфлікту.
- •4.4 Символічний інтеракціонізм
- •4.5 Етнометодологія.
- •Лекція 5. Науковий статус соціології
- •5.2 Соціологія в системі суспільствознавчих наук
- •Історія.
- •Політологія.
- •Психологія.
- •5.3 Проблема обґрунтування наукового статусу соціології
- •Лекція 1. Культура як специфічна форма існування соціального.
- •1.2 Особливості культури в сучасному суспільстві
- •1.3 Культурна політика держави
- •2.1.Поняття соціальної структури суспільства
- •2.1.Поняття соціальної структури
- •2.2 Компоненти соціальної структури
- •2.3 Сутність соціальної структури суспільства
- •Лекція 3. Соціальна стратифікація.
- •3.1 Соціальна стратифікація та підходи до її аналізу
- •3.2 Критерії соціальної стратифікації
- •3.3 Поняття «середній класс»
- •Лекція 4. Соціальні організації.
- •4.1 Поняття соціальної організації
- •4.2 Види соціальних організацій
- •4.3 Ознаки та особливості соціальної організації як системи
- •Лекція 5. Соціальна мобільність.
- •5.1 Соціальна мобільність та соціально-класові відносини в сучасному суспільстві
- •5.2 Процеси соціальної мобільності як об'єкт соціальної політики
- •5.3 Соціальний розвиток українського суспільства
- •5.4 Економічний добробут як чинник соціальної мобільності населення
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
3.7 Спостереження
До нього соціологи вдаються ще рідше. Вважається, що прабатьківщиною та сферою, де воно досі використовується найчастіше, є антропологія - наука про дописемних культурах. Антропологи спостерігають спосіб життя, соціальні відносини і взаємодія, звичаї, вдачі і традиції забутих і численних народів, племен та громад. З антропології в соціологію прийшла не тільки методологія і методика спостережень, але і їх класифікація. Спостереження - це цілеспрямоване і організоване сприйняття дійсності. Спостереження засноване на якоїсь певної мети або завдання дослідження. Спостереження завжди розташовує якимись технічними засобами та концептуальними засобами. Спостереження досить об'єктивно, і побічно тобто об'єктом спостереження виступає не сам об'єкт, а його взаємовідносини з іншими об'єктами. Спостереження може бути як прихованим так і явним, а так само включеним і не включеним. Якщо соціолог вивчає поведінку страйкарів, вуличного натовпу, підліткової угруповання або бригади робітників з боку (у спеціальному бланку реєструють всі типи дій, реакції, форми спілкування і т.д.), то він проводить не включене спостереження. Якщо ж він встав до лав страйкарів, приєднався до натовпу, бере участь в підлітковій угрупованню або якщо влаштувався працювати на підприємство (участь може бути анонімним або не анонімним), то він проводить включене спостереження. Сфера охоплення соціологічного спостереження або збігається, або вже сфери дії інтерв'ю. Спостерігати можна взаємини між людьми, установами та їх відвідувачами, взаємини між співробітниками і підлеглими.
3.8 Експеримент
На відміну від спостереження експеримент передбачає активну взаємодію на певний об'єкт дослідження. У цьому випадку об'єкт ставиться в певні умови які дозволяють вивчити їх вплив на нього. Як правило експеримент розподіляється в природничих, гуманітарних, технічних науках. Практично неможливо поставити експеримент в астрономії. За своєю спрямованістю він може бути природним і лабораторним. Його застосування в соціології вкрай обмежено. Зате в психології, фізики та хімії це головний засіб пізнання. Методологія та методика експерименту прийшли в соціологію з психології. Коли поставлена мета дослідження (наприклад, вивчити дію нової системи оплати праці на робочих) і підготовлена програма, створюють дві групи - експериментальну і контрольну. В експериментальній трудяться по-новому, а в контрольній - по-старому. Для чого це потрібно? Нова система оплати може і не впливати на підвищення продуктивності праці: хоча остання і виросла, але вчені сумніваються. Викликано це дією нової форми оплати або чимось іншим. Контрольна група служить еталоном порівняння. Зіставлення двох груп виявляє різницю і дозволяє судити про те, відбулися очікувані зміни чи ні. Кількість беруть участь в експерименті зазвичай невелика і рідко перевищує 10-15 чоловік.
Лекція 4. Методологічні стратегії як парадигми теоретичної соціології.
План заняття:
4.1 Поняття «парадигма», «теорія» та «концепція»
4.2 Теорія структурного функціоналізму
4.3 Теорія конфлікту
4.4 Символічний інтеракціонізм
4.5 Етнометодологія
