3. Передумови створення Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Наближена відповідь: Указом Президента України від 22 квітня 1998 р. «Про утво­рення Державного департаменту України з питань виконання покарань» на базі Головного управління виконанню покарань МВС України як центральний орган виконавчої влади з тимча­совим підпорядкуванням МВС утворений Державний департа­мент України з питань виконання покарань. Указом Президента від 31 липня 1998 р. затверджено Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань. Згідно з Ука­зом Президента від 12 березня 1999 р., Державний департамент ; України з питань виконання покарань виведений з підпорядку­вання МВС України і підпорядкований безпосередньо Кабінету Міністрів України.

4. Характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України 2003 року.

Наближена відповідь: Логічним результатом реалізації заходів, передбачених у дру­гому розділі цієї Програми, стало прийняття 11 липня 2003 р. Верховною Радою України римінально-виконавчого кодексу України,який набув чинності з 1 січня 2004 р.

Структурно КВК України складається із Загальної та Особ­ливої частин і Прикінцевих положень. Кодекс містить 166 статей, які систематизовані у 26 глав і 5 розділів.

Загальна частина включає лише один розділ — «Загальні по­ложення», який складається з чотирьох глав: «Кримінально-ви­конавче законодавство України» (статті 1—6), «Правовий ста­тус засуджених» (статті 7—10), «Органи і установи виконання покарань» (статті 11—21), «Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених» (статті 22—25). У нормах Загальної частини визначаються мета та завдання кримінально-виконав­чого законодавства; дія кримінально-виконавчого законодавст­ва у просторі й часі; основні принципи виконання і відбування покарання; основи правового статусу засуджених, їх основні права та обов’язки; закріплюється система та види органів і установ виконання покарань; визначаються види та зміст конт­ролю і нагляду за діяльністю органів та установ кримінально- виконавчої системи; закріплюються засади участі громадськос­ті у виправленні і ресоціалізації засуджених.

Норми Особливої частини КВК України визначають поря­док і умови виконання окремих видів кримінальних покарань, підстави та порядок звільнення засуджених, здійснення контро­лю і нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Вони об’єднані у чотири наступні розділи:

• Розділ II «Виконання покарань, не пов’язаних з позбав­ленням волі»(глави 5—14 );

• Розділ III «Виконання покарання у виді позбавлення во­лі» (глави 15—21);

• Розділ IV « Виконання покарання у виді довічного позбав­лення волі»(глава 22);

• Розділ V «Звільнення від відбування покарання. Допо­мога особам, які звільнені від відбування покарання, контроль і нагляд за ними» (глави 23—26).

Заключне слово викладача

В заключному слові викладач підводить підсумки заняття і звертає увагу курсантів (студентам) на наступне:

- чи досягнута мета заняття;

- на загальний рівень підготовки курсантів (студентів) до заняття;

- обґрунтовує та оцінює відповіді курсантів (студентів);

- відмічає курсантів (студентів), які продемонстрували добрі та відмінні знання;

- дає рекомендації тим курсантам (студентам), які показали низький рівень підготовки до заняття;

- звертає увагу на культуру мови, вміння самостійно робити висновки та логічно мислити, обґрунтовувати ті або інші положення;

- робить методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять.