- •Державна пенітенціарна служба україни
- •Чернігівський юридичний коледж
- •Цикл педагогіки та психології
- •Курс: пенітенціарна політика і пеітенціарна система України
- •Для семінарського заняття №2 Змістовий модуль №1:“ Теоретичні основи і історичний розвиток пенітенціарної політики і пенітенціарної системи України ”
- •Семінарське заняття № 2
- •1. Мета семінарського заняття.
- •2. План проведення семінарського заняття:
- •3. План заняття (розрахунок навчального часу)
- •4. Організаційно-методичні вказівки:
- •5.Хід заняття Вступне слово викладача
- •Порядок проведення семінарського заняття
- •Перше навчальне питання (20 хв.) Історичне формування і розвиток пенітенціарної політики і пенітенціарної системи в Європі.
- •Тюремний досвід середньовікторіанського періоду.
- •Покарання в середньовічній Франції.
- •Використання ув’язнення в часи Середньовіччя.
- •Виправні будинки як праобраз сучасної в’язниці.
- •Перші реформи пенітенціарної політики і пенітенціарної системи в Європі. Поява сучасної в’язниці.
- •7. Джон Говард як фундатор сучасної виправної в’язниці.
- •Пенсільванська пенітенціарна система.
- •Обернська пенітенціарна система.
- •Прогресивна ірландська пенітенціарна система.
- •Паноптикон: сутність та зміст.
- •Заслуховування рефератів з наступних тем:
- •Друге навчальне питання (20 хв.) Історичне формування і розвиток пенітенціарної політики і пенітенціарної системи на території Україні.
- •Характеристика Статуту Великого князівства Литовського 1588 року.
- •Характеристика Прав за якими судиться малоросійський народ 1743 року.
- •Характеристика Товариства, піклувального про тюрми 1819 року.
- •4. Характеристика Правил внутрішнього тюремного розпорядку 1916 року.
- •5. Характеристика постанова Наркомату юстиції ррфср від 30 січня 1918 р. «Про
- •6. Характеристика Тимчасової інструкції «Про позбавлення волі як міру покарання та порядок відбування такого», яка була прийнята 23 липня 1917 р.
- •7. Діяльність концентраційних таборів та таборів примусових робіт.
- •Характеристика Виправно-трудового кодексу1925 року.
- •Третє навчальне питання (20 хв.) Сучасна пенітенціарна політика України.
- •1. Характеристика Виправно-трудового кодексу 1970 року.
- •2. Основні нормативні документи, що стосувалися реформування кримінально-виконавчої системи.
- •3. Передумови створення Державного департаменту України з питань виконання покарань.
- •4. Характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України 2003 року.
- •Заключне слово викладача
- •Рекомендована література для самостійної роботи курсантів
- •1. Законодавчі і інші нормативні акти України.
- •2. Навчальна література.
- •Питання для самоконтролю:
Паноптикон: сутність та зміст.
Наближена відповідь: Бентам видав книгу під назвою «Паноптикон», або установа для інспектування» і тим самим започаткував нову еру в’язничної реформи. Він змалював новий тип в’язниці, яка базувалася на ідеї постійного контролю та дисципліни. Отже, бентамівський проект отримав назву «паноптикон», тобто «бачу всіх ». З англійської мови поняття «паноптикон» перекладається як: 1) зібрання різних незвичайних предметів; 2) оптичний пристрій; 3) кругла в’язниця, де будка наглядача побудована в центрі установи.
Бентамівська концепція передбачала, що посадова особа в’язниці буде мати змогу оглядати в’язнів, не сповіщаючи їх, чи перебувають вони під наглядом, чи ні, створюючи таким чином атмосферу «всеохоплюючого знання». Цю ідею «легкого нагляду» Бентам запозичив від свого брата, який створив таку систему на своїй фабриці, зустрівшись з проблемами, що були пов’язані з одночасним наглядом за великою кількістю людей.
Центральною архітектурною фігурою паноптикон була вежа в центрі кільцеподібної пенітенціарної установи. Мешканці камер, розташованих по периметру установи, перебували під постійним наглядом наглядача. Одночасно вони не мали змоги бачити ні самого наглядача, ані, тим більше, моменту, коли він наглядає за ними. Це, за Бентамом, можна було досягти за допомогою жалюзі, які робили наглядача ще більш невидимим для піднаглядних.
Далі викладач пропонує виступити курсантам (студентам) з реферативними доповідями
за підготовленими підготовленими рефератами.
Заслуховування рефератів з наступних тем:
Життєвий шлях та вклад в розвиток пенітенціарії Джона Говарда.
Правові ідеї та творчі доробки Шарля Монтеск’є.
„Чезаре Беккаріа”- видатний просвітитель.
Друге навчальне питання (20 хв.) Історичне формування і розвиток пенітенціарної політики і пенітенціарної системи на території Україні.
Процес розгляду інших навчальних питань має більш персоналізований характер, оскільки викладач використовує метод фронтального опитування. Для відповіді на кожне запитання викладач викликає одного-двох курсантів (студентів) за бажанням або по журналу, які відповідають з місця.
Після розгляду кожного навчального питання викладач або курсант (студент) за пропозицією викладача робить висновок.
Усне опитування курсантів (студент) викладач здійснює за такими контрольними запитаннями.
Контрольні запитання:
Характеристика Статуту Великого князівства Литовського 1588 року.
Наближена відповідь: Першим пенітенціарним законом, який діяв на теренах України, можна вважати артикули 31 та 32 розділу IV Статуту Великого князівства Литовського 1588 р. (далі — Литовський Статут). В артикулі 31 місцевій владі (воєводам і старостам) наказувалося будувати при судах в’язниці двох типів — підземні (або нижні) для арештантів та засуджених, які вчинили найбільш тяжкі злочини, і надземні (чи верхні) для всіх інших ув’язнених. Крім того, цим же артикулом передбачалась відповідальність тюремної варти за втечу ув’язненого, а також відповідальність інших осіб, якого б звання вони не були, за напад з метою звільнення ув’язненого або за інше сприяння його втечі. В артикулі 32 викладено умови тримання у тюрмах ув’язнених різних категорій. Зокрема, передбачалося, що особа, спіймана на місці скоєння злочину, за який встановлена смертна кара, повинна триматися у кайданах або у ланцюгах в особливому ув’язненні. Цим же артикулом встановлена відповідальність воєвод, старост або підпорядкованих їм чиновників за послаблення умов тримання арештованих чи засуджених, які передбачені у Статуті або визначені у судовому вироку.
