- •Лекція 1. Макроекономіка як наука
- •Об’єкт та предмет макроекономіки
- •2. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •Логічна модель макроекономіки
- •Висновки
- •Лекція 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •1. Система національних рахунків, її основні методологічні принципи
- •2. Методика обчислення ввп за виробничим методом, витратами та за доходами
- •4. Особистий дохід та дохід кінцевого використання
- •3. Чистий внутрішній продукт і національний дохід
- •1. Циклічний характер економічного розвитку
- •Найважливіші заходи антикризової політики
- •2. Безробіття: сутність, види та соціально-економічні наслідки
- •3. Інфляція: її причини, види та наслідки
- •Висновки
- •Лекція 4. Сукупний попит та сукупна пропозиція
- •1. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит
- •Крива сукупного попиту
- •Вплив нецінових факторів на сукупний попит
- •2. Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •Класична модель сукупної пропозиції
- •Кейнсіанська модель сукупної пропозиції
- •Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію
- •3. Сукупний попит - сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги Економічна рівновага на основі моделі ad-as
- •Висновки
- •Лекція 5. Споживання, заощадження та інвестиції
- •1. Споживання і заощадження, їх функції.
- •Графік функції споживання
- •Графік функції заощадження
- •2. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження. Фактори споживання та заощадження, які не залежать від доходу.
- •Фактори споживання та заощадження, що не залежать від доходу:
- •3. Інвестиції : сутність, фактори, які впливають на їх величину.
- •Графік інвестиційного попиту
- •Графік інвестицій
- •Висновки
- •Лекція 6. Сукупні витрати і валовий внутрішній продукт
- •1. Витратні моделі економічної рівноваги. Моделі “витрати-випуск” та “вилучення-ін’єкції”
- •Рівноважний ввп у моделі “витрати-випуск”
- •Рівноважний ввп у моделі “вилучення-ін’єкції”
- •2. Мультиплікатор витрат
- •3. Рівноважний ввп в умовах неповної та повної зайнятості Рецесійний розрив
- •Інфляційний розрив
- •Лекція 7. Держава як суб’єкт макроекономічного регулювання
- •2. Класична теорія макроекономічного регулювання
- •Кейнсіанська теорія як теоретична основа державного регулювання економіки
- •4. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
- •Висновки
- •Лекція 8. Фіскальна політика
- •2.Автоматична фіскальна політика
- •3.Фіскальна політика і державний бюджет
- •4. Дефіцит державного бюджету та концепції його збалансування
- •Державний борг і його економічні наслідки
- •Висновки
- •Лекція 9. Грошовий ринок і монетарна політика
- •Пропозиція грошей
- •Рівновага на грошовому ринку
- •2.Банківська система та грошовий мультиплікатор
- •3.Грошово-кредитне регулювання економіки
- •Одночасна рівновага на товарному і грошовому ринках: модель is-lm для закритої економіки
- •Графік рівноваги на двох ринках (товарів та грошей)
- •Висновки
- •Лекція 10. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •Платіжний баланс і валютний курс
- •Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •Основні елементи зовнішньоекономічної політики
- •Модель макроекономічної рівноваги Мандела-Флемінга
- •Модель Мандела-Флемінга: ввп - процентна ставка
- •Висновки
- •Лекція 11. Ринок праці та соціальна політика
- •Ринок праці та механізм його функціонування
- •Державне регулювання зайнятості
- •Економічна нерівність та політика соціального захисту населення
- •Крива Лоренця
- •Висновки
- •Лекція 12. Економічне зростання
- •Сутність, фактори і типи економічного зростання
- •Крива виробничих можливостей
- •Модель економічного зростання Домара-Харрода
- •Модель економічного зростання р. Солоу
- •Висновки
2. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія
1. Сектор домашніх господарств включає всі приватні господарства країни, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб. Домашнє господарство - економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, яка володіє ресурсами, забезпечує ними економіку й використовує отримані за це доходи для купівлі товарів і послуг, які задовольняють матеріальні потреби його та членів родини. Домашні господарства здійснюють такі види економічної діяльності: 1) пропонують фактори виробництва; 2) споживають частину отриманого доходу; 3) заощаджують.
2. Підприємницький сектор – це сукупність усіх фірм, що зареєстровані та діють у межах країни (мета діяльності фірм - отримання прибутку). Підприємницький сектор здійснює такі види економічної діяльності: 1) пред’являє попит на фактори виробництва; 2) пропонує результати своєї діяльності; 3) інвестує.
3. Державний сектор – це всі державні підприємства, інститути та установи. Основне завдання держави полягає у створенні суспільних благ, які надходять споживачам на безоплатній основі (безпека, досягнення фундаментальної науки та вирішення загальнодержавних програм, послуги державної, соціальної та виробничої інфраструктур). Держава також формує правове середовище для діяльності економіки, здійснює перерозподіл доходів.
Основні види економічної діяльності державного сектору: збір податків; державні закупівлі товарів та послуг, інвестування державного сектору; визначення пропозиції грошей для всіх макроекономічних суб’єктів.
4. Сектор закордон включає всі економічні суб’єкти, які знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути.
Суб’єкти макроекономіки беруть участь у кругообігу матеріальних і грошових засобів, які утворюють економічний організм.
Логічна модель макроекономіки
Ринкова економіка може бути тільки системою ринків. Із багатьох ринків Дж. М. Кейнс виділив чотири основних: 1) ринок благ (товарів та послуг); 2) ринок грошей; 3) ринок цінних паперів; 4) ринок праці.
Взаємодія між цими ринками забезпечує механізм руху макроекономіки та відображується в усіх макроекономічних моделях.
Логічна модель макроекономіки
Об’єднаємо всі ці ринки в один макроринок та доповнимо його
такими обов’язковими макроекономічними зв’язками:
1. Фірми та домашні господарства сплачують державі податки;
Держава здійснює трансфертні платежі домашнім господарствам
(державні виплати індивідам, які не обумовлюються їх безпосередньою участю в суспільному виробництві: допомога по безробіттю, пенсії, стипендії тощо) та дотації фірмам (урядові платежі, що надаються окремим підприємствам і домашнім господарствам.
3. Фірми частину отриманого прибутку перетворюють на інвестиції
(майбутня пропозиція), а домашні господарства частину доходу - на заощадження (майбутній попит);
4. Держава частину бюджету використовує на фінансування
неринкового сектору економіки (наука, освіта, охорона здоров’я, державний апарат, оборона тощо);
5. Держава перебуває в кредитних відносинах із закордоном.
