Пропозиція грошей
Збільшення пропозиції грошей стимулює сукупний попит і є важливим інструментом стабілізаційної (антициклічної) політики.
Попит на гроші – це попит на реальну грошову масу. Він включає попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) і попит на гроші як активи (спекулятивний попит на гроші).
ПГ = ПГу + ПГа (9.3).
Попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) відображає ту кількість грошей, яку економічні суб’єкти хотіли б мати на руках для здійснення повсякденних ділових угод.
Попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші)
Кількість грошей у обігу при цьому визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера:
ГМ х ШОГ = РЦ х О (9.4) , де:
О – кількість угод.
Цілком справедливо вважати, що немає таких угод, які не були б враховані у ВВП. Тоді:
ГМ х ШОГ = РЦ х ВВПр (9.5), де: РЦхВВП р = ВВП номінальний.
Попит на гроші для угод (ПГу) дорівнює:
ПГу =
(9.6).
ГМ
=
(9.8).
(9.9).
Попит на гроші як активи (спекулятивний попит на гроші)
Рівновага на грошовому ринку
2.Банківська система та грошовий мультиплікатор
Банки – це особливі фінансові інститути, що акумулюють грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери та ін.), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випуск у обіг грошей та цінних паперів, операції із золотом та інші функції.
Банківська система – сукупність банківських установ, які функціонують на території даної країни. Вона має два рівні: центральний банк (в Україні – Національний банк) і комерційні банки.
Основні функції центрального банку держави.
єдиний емісійний центр держави.
банк банків, здійснює кредитно-розрахункове обслуговування
інших банків та кредитних установ, надання кредитів комерційним банкам.
орган банківського нагляду.
банк уряду.
провідник офіційної грошово-кредитної політики.
керує золотовалютними резервами країни.
7. представляє інтереси держави в міжнародних фінансових організаціях.
8. науково-дослідний, інформаційно-статистичний та консультативний центр держави.
Структура балансу центрального банку
Активи |
Пасиви |
1. Золоті резерви – ЗР |
1. Готівкові гроші (банкноти) – ГГ |
2. Валютні резерви – ВР |
2.Депозити фінансових інститутів - ДФІ |
3. Цінні папери – ЦП |
3. Депозити уряду – ДУ |
4. Позички фінансовим інститутам – ПФІ |
4. Інші пасиви – ІП |
5.Позички уряду – ПУ |
|
6. Інші активи – ІА |
|
Разом активи – РА |
Разом пасиви – РП |
Балансове рівняння центрального банку:
ЗР+ВР+ЦП+ПФІ+ПУ+ІА = ГГ+ДФІ+ДУ+ІП+ЧС (9.12).
Базове рівняння зміни грошової маси :
ВР+ЦП+ПФІ = ГГ+ДФІ (9.13).
Комерційні банки – кредитні установи, котрі здійснюють різні банківські операції для своїх клієнтів на засадах комерційного розрахунку.
Балансовий звіт комерційних банків
Активи |
Пасиви |
Резерви |
Поточні рахунки |
Кредити |
Заощадження та строкові депозити |
Інвестиції та цінні папери |
Інші пасиви |
Інші активи |
Власний капітал |
Всього активів |
Всього пасивів |
Спроможність комерційних банків надавати кредити залежить від величини депозитних грошей та пропорцій їх розподілу. Їх величина формується за рахунок власного капіталу та залучених грошей і розподіляється на банківські резерви та кредитні гроші.
Банківські резерви складаються із двох компонентів: 1) обов’язкових резервів, які регламентує центральний банк; 2) додаткових резервів, котрі банки створюють самостійно: БР = ДГ х Рн (9.14).
Банківські резерви – частина депозитних грошей, які комерційні банки зберігають у формі безпроцентних вкладів у центральному банку та у формі готівки у власній касі.
Депозитні гроші – грошові кошти, які залучаються банківською системою з метою їх використання для здійснення активних операцій.
Якщо від загальної величини депозитів відняти величину обов’язкових резервів, можна одержати величину, яку комерційний банк може видати в кредит, тобто величину кредитних можливостей банку (К):
К= ДГ- БР обов’язкові.
БР фактичні = БР обов’язкові +БР надлишкові.
Переважання депозитних грошей над банківськими резервами дає банкам змогу створювати кредитні гроші (КГ): КГ = ДГ – БР (9.15).
Здатність банківської системи на базі залучення грошей на свої депозити створювати нові гроші, тобто збільшувати пропозицію грошей, вимірюється депозитним мультиплікатором (Мд). Депозитний мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса за початкової зміни депозитних грошей на одиницю.
(9.16);
Мд
=
(9.17).
Якщо резервна норма встановлена, то, спираючись на початковий приріст депозитних грошей, можна обчислити приріст грошової пропозиції:
ΔГП = Δ ДГп х Мд (9.18).
У дійсності до складу грошової пропозиції входять як депозитні, так і готівкові гроші: ГП = ДГ+ ГГ (9.19).
Коефіцієнт
готівки
(Кг) – це відношення готівкових грошей
до депозитних грошей: Кг =
(9.20),
звідки
ГГ = Кг х ДГ (9.21).
Грошова база (ГБ) – це сума готівкових грошей поза банківською системою та банківських резервів комерційних банків, що зберігаються в Центральному банку: ГБ = ГГ + БР (9.22).
ГБ = Кг х ДГ х Рн = ДГ х (Кг + Рн) (9.23), де:
ГБ – грошова база;
Кг – коефіцієнт готівки;
ДГ – депозитні гроші;
Рн - норма банківських резервів;
ДГ – депозитні гроші.
ДГ =
(9.24),
де:
ДГ – депозитні гроші;
ГБ – грошова база;
Кг – коефіцієнт готівки;
Рн – норма банківських резервів.
На підставі цього можна модифікувати формулу готівкових грошей:
ГГ = Кг х ДГ = Кг х (9.25).
Розгорнута формула грошової пропозиції може бути виражена наступним чином:
ГП = ГГ+ДГ = Кг х
+
= ГБ
(9.26).
Формула грошової пропозиції приймає вигляд:
ГП = ГБ .
У цій формулі вираз - це грошовий мультиплікатор.
Мг = (9.27).
Грошовий мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса (пропозиція грошей) при зміні грошової бази на одиницю. Коли вилучення грошей у вигляді готівки відсутні, тобто Кг = 0, то грошовий мультиплікатор дорівнює депозитному:
Мг
=
=
= Мд (9.28).
ГП = ГБ х Мг (9.29) , де:
ГП – грошова пропозиція;
ГБ – грошова база;
Мг – грошовий мультиплікатор.
ГБ
=
(9.30).
ΔГБ = ΔГМп (9.31), де:
ΔГБ – приріст грошової бази;
ΔГМп – початковий приріст грошової маси.
ΔГП = ΔГМп х Мг (9.32), де:
ΔГП – збільшення грошової пропозиції;
ΔГМп – початковий приріст грошової маси;
Мг – грошовий мультиплікатор.