Лекція 4. Сукупний попит та сукупна пропозиція

1. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит.

2. Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори, що визначають сукупну пропозицію.

3. Сукупний попит–сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги.

1. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит

Сукупний попит (AD) – це той реальний обсяг продукції, яку готові купити макроекономічні суб’єкти за кожного рівня цін. Тобто сукупний попит - це сума витрат всіх макроекономічних суб’єктів (домашніх господарств, фірм, держави й сектору закордон) на кінцеві товари й послуги протягом року: АD= СВ+ВІ+ДЗ+ЧE (4.2).

ВВП за витратами: ВВП= СВ+ВІ+ДЗ+ЧE.

Відмінність між вищенаведеними формулами: ВВП за витратами є сумою фактичний витрат всіх макроекономічних суб’єктів, які вони здійснили протягом року, в той же час формула сукупного попиту відображає витрати макроекономічних суб’єктів, які вони мають намір здійснити.

Крива сукупного попиту

Запропонована модель сукупного попиту діє за умови незмінної кількості грошей та спирається на рівняння кількісної теорії грошей.

ГM х ШОГ = PЦ х ВВП (4.3), де:

ГМ – пропозиція грошей (грошова маса, кількість грошей у обігу);

ШОГ – швидкість обігу грошей;

РЦ – рівень цін;

ВВП – реальний обсяг ВВП.

Спадаючу траєкторію кривої сукупного попиту можна пояснити трьома ефектами: 1) ефект реального багатства або ефект матеріальних цінностей (реальних грошових запасів) (ефект Пігу); 2) ефектом процентної ставки (ефектом Кейнса); 3) ефектом імпортних закупівель (ефект чистого експорту, або ефект Манделла-Флемінга).

1. Ефект реального багатства, або ефект матеріальних цінностей (реальних грошових запасів), (ефект Пігу): якщо рівень цін підвищується, то величина реальних грошових запасів (реального багатства – відношення номінального багатства індивідуума, виражене в грошовій формі, до загального рівня цін) зменшується. Люди почувають себе біднішими, ніж раніше, і скорочують величину споживання, а оскільки споживчі витрати є частиною сукупного попиту, то величина АD знижується.

2. Ефект процентної ставки (ефект Кейнса): якщо рівень цін підвищується, то зростає попит на гроші, оскільки потрібно більше грошей для купівлі товарів, що подорожчали. Люди знімають гроші з банківських рахунків; можливості банків з видачі кредитів скорочуються; “ціна” грошей (“ціна” кредиту), тобто процентна ставка зростає; подорожчання кредиту знижує величину інвестиційного попиту, що є частиною сукупного попиту; і, отже, величина АD знижується.

3. Ефект імпортних закупівель (ефект чистого експорту, або ефект Манделла-Флемінга): якщо рівень цін у країні підвищується, то товари цієї країни стають відносно більш дорогими для іноземців, і тому експорт скорочується. Імпортні товари стають відносно більш дешевими для громадян цієї країни, тому імпорт збільшується. В результаті чистий експорт скорочується, а оскільки він є частиною сукупного попиту, то величина АD знижується.

Нецінові фактори сукупного попиту спричиняють пересування кривої сукупного попиту праворуч (у випадку збільшення) або ліворуч (у випадку зменшення).

1. Зміни у споживчих витратах домашніх господарств. Вони можуть здійснюватись під впливом таких факторів:

а) добробут споживачів; б) заборгованість споживачів за кредитами; податки на споживачів; очікування споживачів.

2. Зміни в інвестиційних витратах, які можуть відбуватися під впливом таких факторів:

а) процентна ставка; б) очікувані прибутки від інвестицій; в) податки з фірм; г) технологія; д) надмірні потужності.

3. Зміни в державних закупівлях.

4. Зміни у витратах на чистий експорт можуть бути обумовлені дією таких нецінових факторів:

а) національний дохід інших країн; б) валютні курси.