6.1. Полігенетичні корені сучасного міського фольклору: селянська традиція, масова (міщанська, низова, популярна) культура, елітарна культура (авторська творчість).

Міський фольклор – усна народна поетична творчість, що своїм походженням і побутуванням пов’язана з урбаністичним середовищем. Міський фольклор перегукується з традиційною УНТ на рівні жанрової специфіки і поетики творів. Міський фольклор формується на основі селянської традиції, масової та елітарної культури.

Поділ культури на три форми – народну, елітарну і масову, обумовлений насамперед тим, хто є її безпосереднім творцем ( його професійними можливостями, інтелектуальним  потенціалом, роллю і місцем у суспільстві) та споживачем.

Народна культура або фольклор створюється анонімними митцями, які, зазвичай, не мають спеціальної підготовки. Народній культурі властиве визначення „колективна'. Вона включає: міфи, легенди, сказання, епос, казки, пісні, танці, особливості побуту, декоративно-прикладне мистецтво.

Елітарна (висока) культура твориться привілейованою частиною суспільства, або професіоналами на її замовлення. Вона включає в себе вишукане мистецтво, так звану серйозну (класичну) музику, високо-інтелектуальну авангарду літературу та ін. На ранніх етапах соціокультурного розвитку до елітарної культури належала „аристократична' культура, тобто культура вищих класів суспільства. В умовах зростаючої демократизації суспільства привілейованою його частиною (елітою) слід вважати не якісь певні класи, а скоріш найінтелектуальнішу, найбільш освічену частину суспільства. Коли рівень освіченості в суспільстві зростає, коло споживачів високої культури поширюється.

Масова культура – комплекс духовних цінностей та культурних потреб, пов'язаних із розвитком науково – технічного прогресу, засобів комунікації. Масова культура орієнтується, головним чином, на усередненні смаки аудиторії й характеризується масовим стандартизованим виробництвом художньої продукції, поширюється засобами масової комунікації.

Незважаючи на регіональні або національні особливості, масова культура є космополітичною. 

     Масова культура зайняла місце між культурою елітарною (верхівка суспільства, найосвіченіші верстви) та народною, укоріненою переважно серед сільського населення. Вона приваблює, насамперед маргінальні верстви людей, вилучених цивілізацією з їх традиційного оточення, культурного грунту.

Існує досить розгалужена система індустрії масової культури, що включає в себе такі підрозділи: засоби масової інформації – ЗМІ, реклама, інтернет, масова соціальна міфологія.

Квінтесенцією масової культури є так званий кітч – дешева продукція, розрахована на зовнішній ефект. У 60 - 80-і роки цим терміном позначали популярну художню продукцію, що відповідала міщанськім смакам, була символом бездуховності. Це матрьошки, керамічні фігурки котів або слоників, картини з русалками.

6.2. Праці Маргрет Мид по культурі й світу дитинства.

Маргрет Мид (1901-1978) – американский антрополог. Исследовала отношения между различными возрастными группами в традиционных (папуасы, самоа и др.) и современных обществах (разрыв поколений), детскую психологию с позиций т. н. этнопсихологической школы.

В работе «Взросление на Самоа» (1928) пришла к выводу об отсутствии конфликта поколений и трудностей социализации подростков в традиционном обществе.

Мид также выделила три основных типа культурного обмена знаниями между старшим и младшим поколениями: постфигуративный — передача знаний от взрослых к детям; кофигуративный — получение детьми и взрослыми знаний преимущественно от своих сверстников; префигуративный — передача знаний от детей к взрослым.

В книге «Культура и мир детства» рассмотрены процессы взросления девушек самоанского племени. М. Мид описывает отличия в подходах к воспитанию детей в «американской» - западной и самоанской культурах, поставив основной вопрос в причинах отличий переживаний переходного возраста западного подростка (противоречивого, агрессивного, неудовлетворенного и неуверенного в себе) и самоанской девушки, становление которой от девочки к женщине происходит ествественно и безболезненно. Главные отличия можно свести к следующим положениям с вытекающим из них следствиям:

1. большое значение родовых связей на самоа, воспитание детей в их контексте;

2. игровая деятельность неразрывно связана с трудовой;

3. ребенка воспитывают в естественных условиях, что позволяет ему понимать суть происходящих в племени явлений (рождение, смерть, секс, болезни, выкидыши)

4. общение между полами возможно только до переходного и после окончания переходного возраста, что способствует отношению к противоположному полу не как к близкому эмоционально, идеологически человеку, а как к партнеру, выполняющему вполне определенные функции и уменьшает риск инцеста;

5. На детей практически не оказывают давления – они сами решают, когда следует прервать отношения между братом и сестрой. Также важным моментом является свобода выбора времени вступления в брак без ограничений в сексуальной жизни. В нашем теперешнем обществе давление со стороны родителей в плане выбора супругов и времени венчания являлось зачастую травмирующим фактором.

Из вышеперечисленных особенностей возникают такие следствия взросления:

1. Независимость, легкость общения между родственниками;

2. Независимость от конкретного родителя и как следствие этого – отсутствие сексуальных комплексов (по Фрейду), т.к. секс рассматривается как чисто физическая составляющая жизни (что уменьшает риск одиночества, болезненных переживаний разрывов, ревности, измен, фригидности и импотенции);

3. Независимость от партнера (супруга) сильно упрощает семейные отношения;

4. Естественное воспитание (философия вопросов рождения и смерти, болезней, межличностных взаимодействий);

5. Замкнутость информационного пространства сплочает все общности, что дает одинаковое отношения к религии, философии, жизненному укладу всего общества и отдельных его членов, упрощая тем самым выбор стратегии воспитания, поведения детей в обществе;

6. Неотрывность игровой и трудовой деятельностей настраивает на неотрывность «теории» от практики – в отличие от нашего общества, где профессиональное определение только-только проявляется к концу подросткового возраста.