Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Порівняльне правознавство ( курс лекцій).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
687 Кб
Скачать
☆

9.2 Поняття зближення національних законодавств і узгодженого правового розвитку

Процес зближення національних законодавств передбачає такі елементи:

  • вироблення загального курсу правового розвитку;

  • здійснення заходів щодо подолання правових розходжень;

  • вжиття заходів щодо вироблення спільних, спільних або єдиних юридичних правил.

В одних сферах зближення відбувається швидше, оскільки відображає велику ступінь однорідності регульованих суспільних відносин і їх меншу політизованість. Наприклад, подібне явище спостерігається в сфері виробничих, торговельних відносин, у сфері екології.

В інших сферах - в політичній, соціально-культурній - зближення може відбуватися більш повільно і не настільки масштабно огляду на прагнення держав зберегти своє національно-історичну своєрідність і забезпечити повноту вираження політичних інтересів і свободу дій суверенної державної влади.

Обсяги і напрями зближення національних законодавств залежать від курсів політики держав і від їх відносин між собою. Близькі за економічним рівнем розвитку, державним устроєм і політичним режимом країни проводять курс на зближення законодавств масштабно і протягом тривалого часу. Такі, приміром, скандинавські країни. Інші держави визначають такий курс рідше, в тих обставинах, що змінилися, які їх до цього спонукають.

На тривалість курсів зближення нац-х зак-ств впливають багато факторів - економічні, політичні, ідеологічні, географічні, демографічні, культурологічні та їх неоднакове поєднання в конкретно-історичній обстановці.

Поняття «зближення законодавства» означає загальний курс держав на визначення загальних напрямів узгодженого розвитку національних законодавств, на подолання правових відмінностей і вироблення загальних правових рішень. Нерідко поряд з цим поняттям і навіть замість використовується поняття «гармонізація законодавства».

Узгоджений правовий розвиток держав можна розглядати стосовно таких основних напрямів і форм його забезпечення:

    • зближення законодавства, коли визначається загальний курс держав у даній сфері, напрями, етапи зближення, способи зближення;

    • гармонізація законодавства, коли узгоджуються загальні підходи, концепції розвитку національних законодавств, виробляються загальні правові принципи та окремі рішення;

    • прийняття модельних законодавчих актів;

    • уніфікація законодавства, коли розробляються і вводяться в дію загальнообов'язкові одноманітні юридичні норми (правила).

В рамках кожного з названих напрямів використовуються переважно ті чи інші правові акти. У першому випадку - програми, плани, модельні акти і т. п., у другому випадку - наукові концепції і т. п., в третьому випадку - загальні норми, правові стандарти і т. п. Причому юридична сила цих актів неоднакова, оскільки вони можуть бути програмними, нормативно-орієнтуючими, рекомендаційними, безпосередньо-імперативними, обов'язково схваленими. Співвідношення їх між собою завжди рухомо, воно змінюється з урахуванням завдань узгодженого правового розвитку.

Юридичними засобами узгодженого правового розвитку є:

    • загальний юридичний режим (інвестування, оподаткування і т. д.);

    • вирівнювання рівнів правового забезпечення (пенсій, допомог і т. д.);

    • визнання юридичних документів (дипломів про освіту та інші);

    • запровадження спрощеного порядку (набуття громадянства і т. д.);

    • договори про правове співробітництво;

    • угоди про правову допомогу;

    • загальний правовий простір (для координації дій у сфері науки, техніки, освіти);

    • рівний юридичний захист суб'єктів;

    • процедури узгодження правових актів;

    • загальне визнання міжнародно-правових документів (декларацій, пактів, конвенцій і т. п.).