- •Зміст курсу «Порівняльне правознавство» Змістовний модуль I. Основні категорії порівняльного правознавства
- •Тема 1. Загальна характеристика порівняльного правознавства
- •1.1 Історичні аспекти виникнення та становлення юридичної компаративістики
- •1.2 Предмет порівняльного правознавства та об`єкти порівняльно-правових досліджень. .
- •1.3 Функції порівняльного правознавства.
- •1.4 Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук.
- •Використання результатів порівняльно-правових досліджень.
- •2.1. Поняття методології юридичної компаративістики.
- •Тема 2. Методологія порівняльного правознавства
- •Давид р., Жоффре-Спинози к. Основные правовые системы современности. М.,1996
- •2.2 Зміст порівняльно-правового методу
- •Характеристика інших методів наукового пізнання, що застосовуються компаративістикою
- •Тема 3. Види порівняльно-правових досліджень та правила їх організації
- •Тихомиров ю. А. Курс сравнительного правоведения. — м.: Норма, 1996.-432 с.
- •Порівняльне правознавство. За ред. В.Д. Ткаченка. Х.: Право, 2003
- •Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — м., 2002. - 1068 с.
- •3.1 Переваги та недоліки нормативного та функціонального порівняння.
- •3.3 Характеристика порівняльно-правових досліджень на мікро- , макро-, та інституціонального рівні, бінарне та мультипорівняння .
- •3.4 Правила організації та здійснення порівняльно-правового дослідження та способи оформлення результатів порівняльно-правового дослідження
- •Тема 4. Поняття та структура правової системи, характеристика категорії «правова сім`я»
- •Тихомиров ю. А. Курс сравнительного правоведения. — м.: Норма, 1996.-432 с.
- •4.1 Характеристика наукової думки щодо визначення поняття „ правова система”, ознаки правової системи
- •4.2 Співвідношення понять „правова система” і „ система права”, структура правової системи.
- •Поняття правової сім`ї.
- •Характеристика основних наукових підходів до класифікації національних правових систем в правові сім`ї
- •Тема 5. Характеристика романо-германської правової сім`ї
- •Давид р., Жоффре-Спинози к. Основные правовые системы современности. М.,1996
- •Порівняльне правознавство. За ред. В.Д. Ткаченка. Х.: Право, 2003
- •5.1 Поняття та характерні ознаки романо-германської сім`ї права
- •Історичні аспекти розвитку романо-германської правової сім`ї.
- •Система романо-германського права
- •5.4 Джерела права романо-германської правової сім`ї.
- •Тема 6. Специфіка англо-американської правової сім`ї
- •Порівняльне правознавство. За ред. В.Д. Ткаченка. Х.: Право, 2003
- •Дмитрієв а.І., Шепель а.О. Порівняльне правознавство/ Відп. Ред. В.Н. Денисов.- к., 2003
- •6.1 Історичний шлях розвитку англо- американської сім`ї права.
- •6.2 Поняття та специфічні риси сім`ї англо-американського права.
- •Ознаки англо-американської сім`ї права
- •6.3 Характеристика англійського права. Особливості загального права, права справедливості та норм права.
- •Відмінніть права сша та англійського права
- •Система джерел права англо-американської правової сім`ї.
- •Тема 7. Особливості правових систем релігійного типу
- •Порівняльне правознавство. За ред. В.Д. Ткаченка. Х.: Право, 2004
- •7. 1 Поняття та ознаки мусульманського права
- •Джерела мусульманського права
- •Система мусульманського права
- •Характеристика правової системи Індії. Поняття індуського права та національного права Індії
- •Тема 8. Характеристика правових систем традиційного типу
- •8.1 Ознаки та сучасні тенденції розвитку правових систем традиційного типу
- •Правова система Китаю, як центральний елемент традиційної сім`ї права
- •8.3. Характеристика правової системи Японії
- •8.4 Правові системи Африки
- •Тема 9. Передумови та механізм зближення національних правових систем в сучасних умовах суспільного розвитку
- •9.2 Поняття зближення національних законодавств і узгодженого правового розвитку
- •9.3 Модельні закони
- •9.4 Міжнародно-правова допомога
9.2 Поняття зближення національних законодавств і узгодженого правового розвитку
Процес зближення національних законодавств передбачає такі елементи:
вироблення загального курсу правового розвитку;
здійснення заходів щодо подолання правових розходжень;
вжиття заходів щодо вироблення спільних, спільних або єдиних юридичних правил.
В одних сферах зближення відбувається швидше, оскільки відображає велику ступінь однорідності регульованих суспільних відносин і їх меншу політизованість. Наприклад, подібне явище спостерігається в сфері виробничих, торговельних відносин, у сфері екології.
В інших сферах - в політичній, соціально-культурній - зближення може відбуватися більш повільно і не настільки масштабно огляду на прагнення держав зберегти своє національно-історичну своєрідність і забезпечити повноту вираження політичних інтересів і свободу дій суверенної державної влади.
Обсяги і напрями зближення національних законодавств залежать від курсів політики держав і від їх відносин між собою. Близькі за економічним рівнем розвитку, державним устроєм і політичним режимом країни проводять курс на зближення законодавств масштабно і протягом тривалого часу. Такі, приміром, скандинавські країни. Інші держави визначають такий курс рідше, в тих обставинах, що змінилися, які їх до цього спонукають.
На тривалість курсів зближення нац-х зак-ств впливають багато факторів - економічні, політичні, ідеологічні, географічні, демографічні, культурологічні та їх неоднакове поєднання в конкретно-історичній обстановці.
Поняття «зближення законодавства» означає загальний курс держав на визначення загальних напрямів узгодженого розвитку національних законодавств, на подолання правових відмінностей і вироблення загальних правових рішень. Нерідко поряд з цим поняттям і навіть замість використовується поняття «гармонізація законодавства».
Узгоджений правовий розвиток держав можна розглядати стосовно таких основних напрямів і форм його забезпечення:
зближення законодавства, коли визначається загальний курс держав у даній сфері, напрями, етапи зближення, способи зближення;
гармонізація законодавства, коли узгоджуються загальні підходи, концепції розвитку національних законодавств, виробляються загальні правові принципи та окремі рішення;
прийняття модельних законодавчих актів;
уніфікація законодавства, коли розробляються і вводяться в дію загальнообов'язкові одноманітні юридичні норми (правила).
В рамках кожного з названих напрямів використовуються переважно ті чи інші правові акти. У першому випадку - програми, плани, модельні акти і т. п., у другому випадку - наукові концепції і т. п., в третьому випадку - загальні норми, правові стандарти і т. п. Причому юридична сила цих актів неоднакова, оскільки вони можуть бути програмними, нормативно-орієнтуючими, рекомендаційними, безпосередньо-імперативними, обов'язково схваленими. Співвідношення їх між собою завжди рухомо, воно змінюється з урахуванням завдань узгодженого правового розвитку.
Юридичними засобами узгодженого правового розвитку є:
загальний юридичний режим (інвестування, оподаткування і т. д.);
вирівнювання рівнів правового забезпечення (пенсій, допомог і т. д.);
визнання юридичних документів (дипломів про освіту та інші);
запровадження спрощеного порядку (набуття громадянства і т. д.);
договори про правове співробітництво;
угоди про правову допомогу;
загальний правовий простір (для координації дій у сфері науки, техніки, освіти);
рівний юридичний захист суб'єктів;
процедури узгодження правових актів;
загальне визнання міжнародно-правових документів (декларацій, пактів, конвенцій і т. п.).
