1.3 Функції порівняльного правознавства.

Функції порівняльного правознавства – основні напрями дослідницького впливу науки порівняльного правознавства для дослідження предмета наукового пізнання компаративістики.

Юридичній компаративістиці властиві наступні функції:

• Когністична (пізнавальна) функція. - виявляється в тому, що ПП вивчає всі елементи правових систем світу, стабільні і тимчасові правові ситуації в іноземних державах, фактори, що впливають на прийняття та зміну іноземних правових актів, умови, що сприяють або стримують реалізацію права в країнах світу.

• Евристична функція (функція наукового відкриття). Компаративістика спрямована на виявлення закономірностей виникнення, функціонування і розвитку різних правових систем. Тобто, порівняння і використовується саме для того, щоб з'ясувати характер загальних, необхідних, стійких, повторюваних зв'язків між явищами, процесами, що відбуваються в правових системах сучасності, щоб знайти порядок або встановити послідовність їхнього виникнення, зміни та зафіксувати тенденції їх розвитку.

• Прогностична функція (функція наукового передбачення). Вчені-компаративісти завжди налаштовані на наукове прогнозування шляхів подальшого розвитку правових систем сучасності.

• Методологічна функція. Порівняльне правознавство розробляє теорію порівняльно-правового методу, яким потім активно користуються інші юридичні науки. Саме завдяки цій обставині порівняльне правознавство досить часто називають методологічною юридичною наукою.

• Функція допомоги юридичній практиці. - вчені-компаративісти повинні критично оцінювати зарубіжний право­вий досвід, надаючи юристам-практикам рекомендації щодо корисності або недоцільності його запозичення до національної правової системи .

• Критична функція. Вказана функція порівняльного правознавства активно реалізувалась за часів існування Радянського Союзу. В той час критиці піддавалось іноземне «буржуазне» право. На даний час критична функція юридичної компаративістики вже не є настільки вираженою.

1.4 Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук.

Порівняльне правознавство належить до теоретико-історичних юридичних наук. Юридична компаративістика взаємодіє з іншими юридичними науками, зокрема дані компаративістських досліджень мають особливе значення для розвитку теорії держави і права, філософії права, соціології права, міжнародного права галузевих юридичних наук.

Значення юридичної компаративістики для теорії держави і права. Історичне походження класифікацій загальної теорії, відносний характер концепцій теорії держави і права, соціальна та політична обумовленість інститутів права можуть бути в повній мірі виявлені лише за умови виходу дослідження за межі національної правової системи. Те саме стосується і правових понять та концепцій. Порівняльне правознавство сприяє відмові від тенденцій наділяти ті чи інші концепції обов’язковим загальним характером.

Значення порівняльного правознавства для філософії права. Порівняльне правознавства дає уявлення про багатоманітність право розумінь. Юридична компаративістика досліджує суспільства, в яких відсутнє звичне розуміння права, також досліджує суспільства, де право тісно пов’язане з релігією та являє собою її складову частину. Філософія взагалі, і філософія права, зокрема потребує універсальності і тому не може обмежуватись вивченням тільки національного права.

Значення порівняльного правознавства для соціології права. Ряд вчених схильні вважати порівняльне правознавство одним із аспектів соціології права. Соціологія права та порівняльне правознавство характеризуються рядом загальних областей. Порівняльне право повинно перш за все, як і соціологія, спрямовані на виявлення тієї міри, в якій право визначає поведінку людей. Правові норми та процедури, які юристи більшості країн вважають суттєвими, можуть в іншому середовищі мати лише допоміжне значення, оскільки суспільні відносини засновані на інших принципах. Так, в японському праві норми «гірі», на Мадагаскарі закони «фомба», в деяких інших країнах приписи релігійної влади та інші подібні фактори можуть перетворити право просто на фасад, від якого реальне суспільне життя досить відмінне. В тому випадку якщо такі відмінності праворозуміння, що можуть бути виявлені компаративістикою, не враховуються формується хибне уявлення про метод регулювання суспільних відносин в різних національних правових системах.

Взаємовплив порівняльного правознавства та галузевих юридичних наук. Галузеві науки активно використовують матеріали порівняльного правознавства, зокрема, для поглибленого вивчення національного права, для внесення обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства. В свою чергу, порівняльне правознавство (особливо така його частина, як спеціальна галузева компаративістика) повинне спиратися на досягнення галузевих наук. Унаслідок взаємодії порівняльного правознавства та галузевих юридичних наук утворюються порівняльні галузеві навчальні дисципліни (такі, як конституційне право зарубіжних країн, порівняльне кримінальне право, порівняльне цивільне право).

Значення порівняльного правознавства для міжнародного права. В умовах сучасного розвитку світового співтовариства необхідним є встановлення та зміцнення відносин співробітництва між державами як на регіональному, так і на світовому рівні. Такі відносини не можуть встановлюватись або розвиватись належним чином при відсутності знань про правові системи, які відображають різні національні праворозуміння. Статут ЮНЕСКО в ст. 3 передбачає зміцнення взаєморозуміння між народами шляхом розвитку у світовому масштабі вивчення іноземного права і використання порівняльного методу. Одним із джерел міжнародного права, що визнані Статутом Міжнародного Суду є загальні принципи права, визнані цивілізованими націями. В свою чергу, тлумачення загальних принципів права може здійснюватись тільки на підставі порівняльного правознавства.