- •Ведення бойових дій підрозділами вдв в особливих умовах. Дії підрозділів вдв у разі участі в стабілізаційних, специфічних діях, спеціальних і міжнародних миротворчих операціях.
- •Використана література:
- •1. Особливості ведення бойових дій в місті (населеному пункті).
- •1.1. Особливості ведення розвідки в місті (населеному пункті).
- •1.2 Особливості підготовки та ведення наступу в місті (населеному пункті).
- •Можливі варіанти захоплення будинку.
- •1.3 Особливості підготовки і ведення оборонного бою у місті (населеному пункті)
- •2. Особливості ведення бойових дій в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.1 Особливості розвідки в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.2 Особливості здійснення маршу в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.3 Особливості підготовки та ведення наступу в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •3. Особливості ведення бойових дій в горах і гірській місцевості.
- •3.1 Особливості розвідки в горах (гірський місцевості).
- •3.2 Особливості здійснення маршу в горах (гірський місцевості).
- •3.3 Особливості підготовки та ведення наступу в горах (гірський місцевості).
- •3.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою в горах (гірський місцевості).
- •4. Особливості ведення бойових дій в степовій та пустельній місцевості.
- •4.1 Особливості розвідки в степовій та пустельній місцевості.
- •4.2 Особливості здійснення маршу в степовій та пустельній місцевості.
- •4.3 Особливості підготовки та ведення наступу в степовій та пустельній місцевості
- •4.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою у степовій місцевості
- •4.5 Особливості підготовки та ведення оборонного бою в пустелі
- •5. Особливості ведення бойових дій в північних районах та взимку.
- •5.1 Особливості ведення розвідки в північних районах та взимку.
- •5.2 Особливості здійснення маршу в північних районах та взимку.
- •5.3 Особливості підготовки та ведення наступу взимку.
- •5.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку.
- •6. Особливості ведення бойових дій на морському узбережжі.
- •6.1 Особливості підготовки та наступу на морському узбережжі.
- •6.2 Особливості підготовки і ведення оборони на морському узбережжі.
- •7. Особливості ведення бойових дій на водній перешкоді.
- •7.1 Особливості розвідки водної перешкоди.
- •7.2 Особливості підготовки та наступу з форсуванням водної перешкоди.
- •7.3 Особливості оборонного бою на водній перешкоді
- •8. Особливості ведення бойових дій вночі (темний час доби).
- •8.1 Особливості спостереження вночі (темний час доби).
- •8.2 Особливості здійснення маршу вночі (темний час доби).
- •8.3 Особливості підготовки та ведення наступу вночі (темний час доби).
- •8.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою вночі (темний час доби).
- •9. Особливості ведення бойових дій в зустрічному бою.
- •10. Особливості ведення бойових дій в оточенні.
- •10.1 Особливості підготовки та наступу під час виходу з оточення.
- •10.2 Особливості підготовки і ведення оборонного бою в оточенні.
- •11. Особливості ведення бою під час виходу з бою і відході
- •12. Особливості дій у разі участі у стабілізаційних діях.
- •13. Особливості дій у разі участі у специфічних діях.
- •14. Особливості дій у разі участі у спеціальних операціях.
- •15. Особливості дій у разі участі у міжнародних миротворчих операціях.
- •1 Аемр
- •Умовні позначення
- •Приблизний розрахунок матеріальних засобів для облаштування блокпоста
- •Умовні позначення
- •Умовні позначення
- •Умовні позначення
- •Умовні позначення
8.2 Особливості здійснення маршу вночі (темний час доби).
Умови здійснення маршу вночі (темний час доби) значно відрізняються від денних: змінюються умови спостереження, видимості, окоміру, а отже і розрахунок здійснення маршу.
Правильне користування освітлювальними приладами має вирішальне значення для здійснення маршу у темний час доби і при русі вдень в умовах обмеженої видимості.
На неосвітлених ділянках доріг у темний час доби рух дозволяється тільки з ближнім чи дальнім світлом фар, а не з ближнім світлом фар і (чи) габаритними вогнями. При роз'їздах із зустрічними транспортними засобами не менш ніж за 150м необхідно переключити дальнє світло фар на ближній.
Умови водіння машин, обладнаних світломаскувальними пристроями, складніше, ніж машин з відкритими фарами. Світломаскувальні пристрої значно зменшують світловий потік зовнішніх світлових приладів машини. У залежності від світломаскувальних насадок фар застосовуються різні режими світломаскування.
Світломаскувальні насадки типу АС101-100, що встановлюються перед розсіювачем, мають два режими затемнення: незатемнений (НЗ) і маскувальний (МЗ). При незатемненому режимі кришки світломаскувальних насадок фар повинні бути підняті і закріплені у верхнім положенні вушком за фіксатор, вставки (насадки) сигнальних ліхтарів при цьому не встановлюються. Швидкість руху в цьому режимі обмежується в основному дорожніми умовами. Світломаскувальна насадка зрізує частину світлового потоку фари, спрямованого у верхню півсферу, при цьому частково маскує світло фар від спостереження з повітря, і водії зустрічного транспортного засобу засліплюються менше.
При маскувальному режимі кришки світломаскувальних насадок фар опускаються і закриваються пружинними засувками.
Сила світла в режимі маскувального затемнення в 150-200 разів менше, ніж при незатемненому режимі. Правильно відрегульовані фари в режимі маскувального затемнення дають світлова пляма шириною 8-10м з далекою і ближньою границями відповідно 25м і 1м від машини. Унаслідок низької освітленості дороги й обмежених розмірів світлової плями орієнтування ускладнене. Визначити місце перебування машини на маршруті практично неможливо.
Підкузовний ліхтар і бортовий екран з електропідсвіткою (для гусеничних машин) застосовуються під час руху машин у колонах на всіх режимах світломаскування і при русі з виключеними фарами. З метою забезпечення безпеки руху при виключених фарах повинні бути обов'язково включені підфарники і задні ліхтарі зі світломаскувальними вставками.
Сигнальні ліхтарі зі світломаскувальними пристроями повинні встановлюватися на всіх спеціальних причепах, артилерійських гарматах, мінометах, зенітних установках і т.п.
Обмеження дальності і ширини освітленої ділянки дороги ускладнює орієнтування і вибір напрямку руху на складних розвилках і крутих поворотах.
Перед закритими поворотами, підйомами, на вузьких ділянках доріг необхідно рухатися строго по правій стороні проїзної частини, щоб не допустити зіткнень із зустрічними транспортними засобами.
Для проведення контрольного огляду машини на марші варто завчасно перевірити справність переносної лампи та наявність ліхтарів.
Підготовка машини до руху вночі в умовах світлового маскування полягає в обладнанні головних фар, світлосигнальних ліхтарів і плафонів світломаскувальними пристроями, установці на автомобілі підкузовного ліхтаря, а на гусеничній техніці - бортового екрана з електропідсвіткою.
Безпечна швидкість руху машини зі світломаскувальними пристроями в режимі маскувального затемнення по шосейних дорогах обмежується дальністю видимості перешкод і, як правило, не повинна перевищувати 35км/год. На ґрунтових дорогах швидкість обмежується станом доріг і видимістю узбіч.
Дорожні знаки видні не цілком і неоднаково: спочатку видна підставка дорожнього знака, потім сам знак, при цьому знаки, розташовані вище рівня фар, не видимі. Горизонтальні перешкоди розрізняються на відстані 20-35м, вертикальні — 25-35м.
При русі з виключеним світлом необхідно використовувати підкузовне підсвічування і бортові екрани. Безпечна швидкість руху з виключеним світлом у темну безмісячну ніч до 5км/год.
При включенні світла в задньому ліхтарі видні червоні прямокутники роздільно на відстані до 25м. На відстані від 25м до 50м крайні прямокутники зливаються по двох разом, і видно дві плями. При видаленні на відстань від 50м до 150м видно одну суцільну пляму. Орієнтуючись по індикаторах відстаней витримується задана дистанція між машинами при русі на різних режимах затемнення.
Водіння машини з приладом нічного бачення має свої особливості, вимагає спеціальних навичок, тому що зображення місцевості через бінокуляр однокольорове і мало контрастне.
Прилад нічного бачення (ПНБ) призначений для водіння машини вночі в умовах природної освітленості від небозводу, місяця і зірок. Дія ПНБ заснована на посиленні слабкого світіння нічного неба і не видимих оком променів, відбитих від дороги і місцевих предметів і перетворених у видиме оком зображення.
Для включення ПНБ в роботу необхідно з'єднати вилку низьковольтного кабелю блоку живлення з розеткою перехідного кабелю і приєднати вилку перехідного кабелю до розетки в кабіні машини. При цьому повинний бути чутний звук високого тону, що свідчить про роботу блоку живлення. Якщо блок живлення не працює, треба поміняти місцями штирі вилки в розетці. Вилку в розетці варто закріпити накладним стопором. Потім необхідно зняти з об'єктивів і окулярів захисні ковпачки, установити бінокуляр у робоче положення й обертанням окулярів домогтися чіткого бачення предметів чи дороги.
Для поліпшення видимості під час водіння машини необхідно утримувати в чистоті вітрове скло і скоротити до мінімуму освітленість у кабіні. Фари з насадками світломаскувальних пристроїв і встановленими в них вставками варто включати тільки в тих випадках, коли ускладнене водіння машини. Необхідно пам'ятати, що світло від фар демаскує машину.
При засвітлені приладу фарами зустрічних машин і інших джерел світла необхідно бінокуляр відвести убік настільки, щоб зображення джерела світла вийшло з поля зору бінокуляра.
