Можливі варіанти захоплення будинку.

	Умовні позначення:
		- рубіж висування груп на штурм
		- позиції груп прикриття
		- сектори вогневого прикриття
		- сектори руху штурмових груп
		- місця розриву гранат
		- небезпечний сектор руху штурмових груп (не входити)
		- бійці штурмових груп
		- місця зміни позицій
	1	- драбина
	2	- мотузка з гаком (вузли на мотузці для полегшення підйому
	3	- жердина (3,5м довжиною, діаметром 10-15см)
	А	- командир підрозділу.
	B	- заступник командира.
	C	- зв’язківець.
	S	- стрілець

Придані гармати (підгрупа управління і вогневої підтримки), а також вогнемети знищують противника в споруді, що атакується, і сусідніх будівлях, а атакуючі підгрупи висуваються проходами в загородженнях, використовуючи проходи в стінах, підземні комунікації, під’їзди, виступи споруд до об’єктів, і під прикриттям вогню всіх засобів підгрупи управління і вогневої підтримки, у тому числі підгрупи прикриття і закріплення, застосовуючи аерозолі (дими), уриваються в будівлю.

Танк, виділений до складу штурмової групи, атакує противника в бойовій лінії механізованих підрозділів і своїм вогнем руйнує загородження і завали на вулицях, уражає противника, який розташовується на нижніх поверхах будинків, і прикриває своєю бронею стрільців від його вогню. Стрільці прикривають танк своїм вогнем, уражаючи противника в підвалах і на перших поверхах.

Щоб не бути ураженими осколками від снарядів своїх гармат, атакуючі стрільці повинні розміщуватися на відстані не ближче 150м від цілі, що обстрілюється, або за командою командира танка укриватися від осколків за будівлею чи корпусом танка.

Для руйнування кам’яних парканів, легких споруд корпусом танка необхідно спрямувати його таким чином, щоб удар лобової броні завдавався по найслабших місцях споруди, при цьому потрібно не допустити удару напрямними катками. Башта в момент удару повинна бути повернута гарматою назад, люки зачинені на замки.

Добре укріплені будівлі (споруди) блокуються, а потім підриваються. Отримавши завдання на закріплення в захопленій будівлі, насамперед знищують уцілілі групи противника і вживають заходів для гасіння пожеж. Потім командир взводу організовує кругову оборону, систему вогню та інженерних загороджень.

Робота командира взводу з організації наступу в місті (населеному пункті) аналогічна роботі у звичайних умовах і включає з’ясування завдання, віддання вказівки щодо підготовки взводу до майбутніх дій, оцінку обстановки, прийняття рішення, проведення рекогносцировки, віддання бойового наказу, організацію взаємодії, бойове забезпечення та управління, підготовку особового складу, ОВТ до наступу, перевірку готовності взводу до виконання завдання.

Під час оцінки обстановки, крім загальних питань, командир взводу повинен ретельно вивчити характер об’єкта, що атакує, особливо пристосованість до оборони будівлі, розташування противника і його вогневих засобів у будівлі, на підступах до неї, систему вогню, у тому числі протитанкового, можливість ведення флангового вогню з сусідніх будівель. Під час вивчення місцевості, крім загальних питань, командир взводу визначає найбільш зручні підступи до об’єкта атаки, наявність мінно-вибухових та інших загороджень і порядок їх подолання, умови спостереження, ведення вогню і маскування, ширину вулиці (провулка), на якій належить діяти, наявність підземних споруд і можливість їх використання, розташування майданів, скверів і інших об’єктів, характер водних перешкод, наявність мостів через них і місць, зручних для форсування (подолання).

У рішенні, крім загальних питань, командир взводу визначає порядок знищення противника на підступах до об’єкта атаки, оволодіння будівлею (поверхом) і знищення противника в ній, як побудувати бойовий порядок; бойові завдання відділенням (склад і завдання атакуючим групам), групі управління і вогневої підтримки та доданим вогневим засобам, заходи щодо боротьби з пожежами.

Під час постановки завдань відділенням (атакуючим групам, групі управління і вогневої підтримки, танку) командир взводу в бойовому наказі вказує засоби посилення, об’єкт атаки, напрямок продовження наступу і рубіж переходу в атаку.

Під час організації взаємодії командир взводу повинен узгодити дії взводу і засобів посилення на період висування на рубіж переходу в атаку і проведення вогневої підготовки; на час атаки, оволодіння об’єктом атаки (будівлею) і знищення противника в ній; при оволодінні черговою будівлею (об’єктом).

Організовуючи взаємодію, командир взводу вказує: які цілі (об’єкти) і коли на напрямку дій взводу знищуються засобами старшого командира; порядок знищення противника своїми засобами в період вогневої підготовки; порядок виходу на рубіж атаки (зайняття вихідної позиції) і до об’єктів (споруд), що атакуються; способи дії взводу під час атаки будівлі і бою всередині неї; заходи щодо знищення груп противника в підземних спорудах і тих, які залишилися в тилу; порядок застосування аерозолів (димів) і вогнеметів під час виконання завдання; об’єкти, в яких необхідно закріпитися під час наступу, сили і засоби, що виділяються для виконання завдання; способи взаємного розпізнавання своїх підрозділів і порядок позначення досягнутих рубежів; сигнали цілевказання, оповіщення та взаємодії.