2.2 Особливості здійснення маршу в лісі (лісисто-болотистій місцевості).

При здійсненні маршу у лісі особливо ретельно організовується регулювання руху. Пости регулювання виставляються частіше. На лісних дорогах і просіках улаштовуються роз’їзди, у разі потреби в окремих місцях розширюють проїзну частину дороги; передбачаються заходи щодо боротьби з пожежами і розчищення доріг від можливих завалів та інших перешкод. Перед важко прохідними ділянками виставляються тягачі.

2.3 Особливості підготовки та ведення наступу в лісі (лісисто-болотистій місцевості).

Н а ведення наступу у лісі та лісисто-болотистій місцевості впливають: закрита місцевість з наявністю великих заболочених ділянок; обмежена кількість доріг, доступних для руху підрозділів; можливість тривалого застою отруйних речовин, виникнення лісових пожеж та інші умови. Усе це ускладнює маневр, особливо техніки, управління підрозділами і підтримку взаємодії, орієнтування, спостереження та корегування вогню, обмежує застосування ОВТ.

Взвод діє, як правило, в пішому порядку, інтервали між солдатами і відділеннями (групами) скорочуються. Командир взводу просувається в бойовому порядку напрямного відділення або за ним на незначній відстані.

Під час наступу у взводі ведеться кругове спостереження, при цьому особлива увага звертається на виявлення і знищення в першу чергу протитанкових засобів противника та безпосередню охорону підрозділу. Противник, що веде вогонь з дерев, знищується снайперами, кулеметниками і стрільцями, які спеціально для цього призначаються. Для здійснення безпосередньої охорони взводу, своєчасного виявлення засідок командир взводу призначає дозорних. Взвод просувається в лісі, уникаючи галявин і просік. Особовий склад веде вогонь з-за товстих стовбурів дерев з будь-якого положення, а якщо ліс молодий (стовбури дерев тонкі) – з положення лежачи. Вогонь по повітряних цілях може вестися з використанням дерев як упора. У разі раптового зіткнення з противником взвод закидає його гранатами і рішучою атакою знищує в рукопашному бою.

Лісові завали й інші загородження взвод, як правило, обходить, у разі неможливості обходу – долає по пророблених проходах. При підході до завалів і загороджень необхідно заздалегідь їх обстріляти і розвідати (на наявність мін), а потім розтягнути БМД (БТР). Під час наступу скупчення особового складу і машин на дорогах, просіках, галявинах і інших відкритих ділянках місцевості не допускається.

Під час знищення вогневих засобів противника необхідно уникати наїзду БМД (БТР) на бліндажі й інші споруди, тому що вони можуть бути замінованими або можуть провалитися в бліндаж чи приховану яму (пастку). Опорні пункти противника, що прикривають дороги, просіки, галявини, вирубки і між озерні дефіле, обходяться й атакуються у фланг і тил. Вихід у тил навіть невеликих груп може скласти в противника уявлення про оточення, викликати паніку і послабити його опір.

Дії підрозділів у лісі можуть мати успіх лише за умови ретельного вивчення місцевості і противника, чіткої й обдуманої підготовки наступу, безперервної взаємодії танків з механізованими підрозділами і саперами. Перед виходом взводу з лісу командир взводу висилає дозорне відділення (дозорних) для огляду місцевості попереду та, не затримуючись на узліссі, продовжує наступ.