- •Ведення бойових дій підрозділами вдв в особливих умовах. Дії підрозділів вдв у разі участі в стабілізаційних, специфічних діях, спеціальних і міжнародних миротворчих операціях.
- •Використана література:
- •1. Особливості ведення бойових дій в місті (населеному пункті).
- •1.1. Особливості ведення розвідки в місті (населеному пункті).
- •1.2 Особливості підготовки та ведення наступу в місті (населеному пункті).
- •Можливі варіанти захоплення будинку.
- •1.3 Особливості підготовки і ведення оборонного бою у місті (населеному пункті)
- •2. Особливості ведення бойових дій в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.1 Особливості розвідки в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.2 Особливості здійснення маршу в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.3 Особливості підготовки та ведення наступу в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •3. Особливості ведення бойових дій в горах і гірській місцевості.
- •3.1 Особливості розвідки в горах (гірський місцевості).
- •3.2 Особливості здійснення маршу в горах (гірський місцевості).
- •3.3 Особливості підготовки та ведення наступу в горах (гірський місцевості).
- •3.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою в горах (гірський місцевості).
- •4. Особливості ведення бойових дій в степовій та пустельній місцевості.
- •4.1 Особливості розвідки в степовій та пустельній місцевості.
- •4.2 Особливості здійснення маршу в степовій та пустельній місцевості.
- •4.3 Особливості підготовки та ведення наступу в степовій та пустельній місцевості
- •4.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою у степовій місцевості
- •4.5 Особливості підготовки та ведення оборонного бою в пустелі
- •5. Особливості ведення бойових дій в північних районах та взимку.
- •5.1 Особливості ведення розвідки в північних районах та взимку.
- •5.2 Особливості здійснення маршу в північних районах та взимку.
- •5.3 Особливості підготовки та ведення наступу взимку.
- •5.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку.
- •6. Особливості ведення бойових дій на морському узбережжі.
- •6.1 Особливості підготовки та наступу на морському узбережжі.
- •6.2 Особливості підготовки і ведення оборони на морському узбережжі.
- •7. Особливості ведення бойових дій на водній перешкоді.
- •7.1 Особливості розвідки водної перешкоди.
- •7.2 Особливості підготовки та наступу з форсуванням водної перешкоди.
- •7.3 Особливості оборонного бою на водній перешкоді
- •8. Особливості ведення бойових дій вночі (темний час доби).
- •8.1 Особливості спостереження вночі (темний час доби).
- •8.2 Особливості здійснення маршу вночі (темний час доби).
- •8.3 Особливості підготовки та ведення наступу вночі (темний час доби).
- •8.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою вночі (темний час доби).
- •9. Особливості ведення бойових дій в зустрічному бою.
- •10. Особливості ведення бойових дій в оточенні.
- •10.1 Особливості підготовки та наступу під час виходу з оточення.
- •10.2 Особливості підготовки і ведення оборонного бою в оточенні.
- •11. Особливості ведення бою під час виходу з бою і відході
- •12. Особливості дій у разі участі у стабілізаційних діях.
- •13. Особливості дій у разі участі у специфічних діях.
- •14. Особливості дій у разі участі у спеціальних операціях.
- •15. Особливості дій у разі участі у міжнародних миротворчих операціях.
- •1 Аемр
- •Умовні позначення
- •Приблизний розрахунок матеріальних засобів для облаштування блокпоста
- •Умовні позначення
- •Умовні позначення
- •Умовні позначення
- •Умовні позначення
8.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою вночі (темний час доби).
Нічні умови суттєво впливають на ведення оборони та, особливо, на використання вогневих засобів і можливість здійснення маневру. Вночі ускладнюється спостереження й орієнтування на місцевості, внаслідок чого зменшується дальність спостереження цілей, погіршуються умови для точного прицілювання і корегування вогню, що веде до зниження ефективності вогню зі стрілецької зброї і інших вогневих засобів.
При переході до оборони вночі дуже важко вибрати зручні позиції для відділення та інших вогневих засобів, організувати систему вогню і загороджень. У темряві значно знижується продуктивність інженерних робіт, ускладнюються умови і збільшується час їх виконання. Противник отримує можливість приховано підійти до оборони і раптово атакувати, а також просочитися через проміжки в глибину оборони. Крім цього, ускладнюються управління взводом і підтримка безперервної взаємодії, а при веденні вогню збільшується витрата боєприпасів і освітлювальних ракет.
Оборона вночі, як правило, є продовженням денних дій з основним завданням – відбити раптову атаку противника. Для цього командир взводу повинен: підсилити спостереження за противником і своїми загородженнями перед переднім краєм, на флангах і організувати підслуховування; велику частину особового складу взводу і вогневих засобів тримати в постійній готовності до відбиття атак противника; підсилити охорону місць відпочинку особового складу, бойових машин на позиціях.
Взвод уночі продовжує виконувати поставлене завдання в заздалегідь створеному бойовому порядку, при цьому бойові машини і вогневі засоби можуть бути висунуті ближче до переднього краю (зайняти тимчасові вогневі позиції).
Система вогню взводу в обороні вночі організовується таким чином, щоб була можливість максимально використовувати вогневі можливості всіх видів зброї взводу і доданих вогневих засобів із використанням нічних прицілів, їх тісна взаємодія у поєднанні з інженерними загородженнями і природними перешкодами для відбиття атаки противника, знищення його в разі вклинення в опорний пункт або коли він намагається його обійти, прикриття флангів і проміжків між опорними пунктами взводів, а також загороджень і перешкод.
Під час організації системи вогню необхідно ретельно визначити місця розміщення вогневих засобів, смуг вогню і секторів їх обстрілу, особливо тим, що мають нічні приціли.
Зони протитанкового вогню і вогню зі стрілецької зброї призначаються з огляду на характеристики приладів нічного бачення і умови видимості, глибини їх можуть зменшуватися.
Кордони секторів і смуг вогню, ділянок зосередженого і загороджувального вогню вказуються відносно предметів, які виразно спостерігаються в темряві.
З кожної вогневої позиції ще у світлий час необхідно перевірити можливість і зручність спостереження і ведення вогню, а для стрілецької зброї без приладів – підготувати прості пристосування, які забезпечують ведення вогню вночі в певному секторі або по заздалегідь пристріляних рубежах (обмежувальні кілки по горизонталі й висоті).
Командир взводу управляє підлеглими підрозділами і вогневими засобами з командно-спостережного пункту або позиції одного з відділень.
Для ведення оборони вночі командир взводу до темряви повинен визначити і вказати підлеглим командирам: добре видимі вночі орієнтири; завдання щодо підготовки озброєння, техніки і вихідних даних для ведення вогню вночі, організувати спостереження і підслуховування; по яких ділянках місцевості перед переднім краєм і на флангах додатково підготувати вогонь; порядок застосування приладів нічного бачення і засобів освітлення місцевості, а також завдання щодо знищення засобів освітлення противника та засліплення його особового складу і вогневих засобів; додаткові заходи щодо забезпечення проміжків і флангів; від кого і коли виділити додаткові чергові вогневі засоби, їх тимчасові вогневі позиції і завдання; які вогневі засоби і коли висунути на тимчасові позиції або ближче до переднього краю; склад і місце поста освітлення, порядок освітлення місцевості противника під час бою; який запас освітлювальних засобів, трасуючих снарядів і патронів з трасуючою кулею мати, як використовувати освітлення місцевості, що здійснюється артилерією і авіацією; розпізнавальні знаки своїх військ; сигнали управління і цілевказання; порядок відпочинку особового складу, сигнали бойової тривоги і порядок дій за ними.
До настання темряви всі командири зобов’язані перевірити дані для стрільби вночі, готовність зброї і приладів нічного бачення, наявність трасуючих снарядів, патронів із трасуючими кулями і засобів освітлення місцевості.
Для засліплення вогневих засобів противника, оснащених приладами нічного бачення, можуть застосовуватися фари, а також осередки пожеж, що заздалегідь підготовлені перед фронтом оборони.
Для освітлення місцевості вночі у взводі зі спеціально підготовленого особового складу за рішенням старшого командира може призначатися пост освітлювання. Він складається, як правило, з двох солдатів, один з яких призначається старшим. На посту мають бути прилади спостереження і засоби освітлення місцевості.
Завдання поста освітлення командир взводу ставить на тому місці, звідки вестиметься освітлення. При цьому особовому складу вказується: склад поста, хто старший; відомості про противника (де знаходиться, що робить і звідки очікується його поява); розташування передових підрозділів своїх військ; основні і запасні місця для поста освітлення та як їх обладнати, а також сектор освітлення; де і скільки отримати засобів освітлення, порядок освітлення місцевості й противника; початок і кінець освітлення та порядок дій після виконання завдання.
Пост освітлення для найбільш ефективного використання доцільно розташовувати в центрі бойового порядку взводу в першій траншеї або в проміжках між позиціями відділень. Для нього необхідно призначити основне і два-три запасні місця розміщення на відстані 40 – 60 м один від одного, на яких обладнуються прості укриття і пристосування для запускання освітлювальних патронів.
В обороні вночі взвод повинен бути в постійній готовності до відбиття раптових атак противника, знищення його розвідки і груп, які намагаються проробляти проходи в загородженнях або просочитися в глибину оборони.
Уночі дві третини особового складу кожного відділення (члени екіпажу БМД, БТР в кількості, яка дозволяє вести вогонь з озброєння бойової машини) повинні бути на позиції (у БМД, БТР) у готовності до ведення вогню.
Особовий склад і вогневі засоби, у тому числі й чергові, спостерігачі та командири, які розміщуються на позиції, на ніч змінюють свої місця. Кількість спостерігачів збільшується. Фланги відділень (траншея) перекриваються рогатками, їжаками та перебувають під безперервним спостереженням і прикриваються вогнем. Охорона командно-спостережного пункту підсилюється.
Відпочинок особовому складу надається за дозволом командира роти. Особовий склад, який відпочиває, розташовується в укриттях (бліндажах) і в траншеях поблизу вогневих засобів у готовності зайняти свої місця за тривогою. У місцях відпочинку особового складу і бойових машин виставляються спостерігачі (чатові), які охороняють їх, в постійній бойовій готовності до відбиття нападу противника та встановленим сигналом оповіщають тих, хто відпочиває, і викликають їх на позиції.
Дрібні групи противника, які намагаються проникнути в глибину оборони методом просочування, знищуються черговими вогневими засобами.
Атака противника відбивається з відстані, яка забезпечує ефективне ведення вогню БМД (БТР), гранатометами, протитанковими ракетними комплексами й іншими вогневими засобами.
Перехід від нічних до денних дій може проводитися в ході наполегливого оборонного нічного бою, після відбиття атак противника або коли його наступ очікується на світанку.
У всіх випадках командир взводу повинен: перемістити особовий склад і вогневі засоби на основні позиції, а пост освітлення у свій підрозділ; відновити систему вогню після відбиття атак противника; вжити заходів щодо відновлення маскування; уточнити завдання підрозділам і підсилити спостереження; провести поповнення боєприпасів і евакуювати в тил поранених і військову техніку, що вийшла з ладу; нагодувати особовий склад.
