Контрольні запитання

1. Коли і як утворилося Галицьке князівство?

1. Яку політику проводив Ярослав Осмомисл?

2. Коли і як утворилась Галицько-Волинська держава?

3. В чому суть політики Романа Мстиславовича?

4. Яку політику здійснював Данило Галицький?

5. Як відбувалася боротьба руських князівств проти монголо-татарської навали?

6. Які причини занепаду Галицько-Волинського князівства?

7. Яке історичне значення мала Галицько-Волинська держава в історії України?

Теми рефератів

1. Ярослав Осмомисл: соціально-політичний портрет.

2. Роман Мстиславович – самодержавець Русі.

3. Данило Галицький: соціально-політичний портрет.

4. Боротьба Русі з монголо-татарською навало.

5. Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності.

Іv. Україна під владою Литви та Польщі. Українське козацтво. Запорозька Січ

Ключові слова: литовці, православна віра, руська мова, руська знать. Уходництво, статут, селяни-кріпаки, міщани, шляхта, унія, інкорпорація, експансія, фільварк, панщина, ярмарка, Магдебурзьке право, духовенство, греко-католики, церковні братства, козацтво, український народ.

Після того як Галицько-Волинська держава припинила існування, українські землі потрапили в політичну орбіту Литви та Польщі. У цей період набули нового змісту політичні процеси, що розпочалися на попередніх стадіях історичного розвитку – посилення ролі окремих станів, поява нових державних інституцій. Розвивалися правові засади суспільного життя внаслідок внутрішніх змін і запозичення західноєвропейських правових норм. На історичній арені постало козацтво, православні церковні братства, греко-католицька (уніатська) церква.

4. 1. Розчленування українських земель та включення їх до складу інших держав

Україна на початку XIV ст. опинилася в дуже скрутному становищі: монголо-татари спустошили Руську землю, виснажили народ, розігнали руських князів, установили жорстоке ярмо Золотої Орди; Литва, Польща, Угорщина, Молдова, Туреччина, а з часом і Московське князівство починають боротьбу за українські землі. Cлід зазначити, що оволодіння українськими землями відбувалося різними шляхами, починаючи від династичних шлюбів і до загарбання цих земель силовими методами. Прикладом може бути шлюб великого князя Литовського Гедиміна Любарта з дочкою Андрія Юрійовича й князювання останнього на Волині протягом 1340–1385 рр. У другій половині ХІV ст. починається збройна боротьба за українські землі. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина й поступово в королівстві Руському запроваджується польська адміністративна система та польське право.

У 1359 р. розпочався наступ на Чернігово-Сіверщину литовського князя Ольгерда. Взагалі протягом ХІV ст. велика частина території колишньої Київської держави – спочатку Берестейщина, Пінщина, потім Волинь, Чернігово-Сіверщина, Київ і Поділля – перейшли під владу Литовського князівства.

Буковинські землі були включені до Молдавського князівства, яке утворилося в 1359 р. Буковина (Шипинська земля) поділялася на три волості. На чолі волостей були старости. Цей устрій зберігався аж до захоплення Молдавії Туреччиною 1538 р. та встановлення турецької військово-адміністративної системи, що в подальшому негативно позначилося на розвиткові краю.

Боротьбу за українські землі вела й Угорщина, яка ще з XI ст. почала привласнювати землі Закарпаття, у 20-х pp. XIV ст. захопила край повністю. Тут була запроваджена угорська політико-адміністративна система. На початку ХVІ ст. частина Підкарпатської Русі була включена до Трансільванського князівства, а частина до Австрії. Проте в другій половині ХVІІ ст. була приєднана до Австрійської імперії.

Починаючи з ХІІІ ст. у Криму та Північному Причорномор’ї утверджуються татарські державні утворення. У 1449 р. виникає самостійне Кримське ханство, яке з 1478 р. визнає себе васалом Туреччини. Турецько-татарські набіги мали негативні наслідки для подальшого розвитку українських земель.

Протягом першої половини ХV ст. Москва починає збирання земель Русі. Зокрема, в 1517–1523 рр. Чернігівське й Сіверське князівства були включені до безпосередніх володінь Москви.