Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фін-екон діяльн.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
919 Кб
Скачать
☆

5. Ієрархія в прийнятті рішень, особливості діяльності цільових міжфункціональних груп Механізм прийняття управлінських рішень

Ієрархія в прийнятті рішень - делегування повноважень по ухваленню рішення ближче до тог рівня, на якому є більше необхідної інформації і який безпосередньо бере участь у реалізації прийнятого рішення. У цьому випадку виконавцями рішення є співробітники суміжних рівнів. Контакти з підлеглими, що знаходяться більш ніж на один ієрархічний рівень нижче (вище), не допускаються.

Використання цільових міжфункціональних груп, у яких члени, що входять до їх складу, відбираються з різних підрозділів і рівнів організації.

Використання цільових міжфункціональних груп в прийнятті рішень в американських фірмах досить широко поширене. Такі цільові групи створюються зазвичай на тимчасовій основі. їх члени відбираються з різних підрозділів і рівнів управління. Метою створення таких груп є використання спеціальних знань і досвіду членів групи для прийняття конкретних і складних рішень. Цільові групи найчастіше займаються створенням нової продукції. Тоді до складу їх входять інженери, фахівці з маркетингу, виробничники, фінансисти, постачальники. Спочатку вони готують на професійно високому рівні інформацію, на основі якої вище керівництво приймає рішення про виділення капіталовкладень на розробку і впровадження нової продукції. Керівником цільової міжфункціональних групи призначається один з її членів або вищестоящий керівник, який може замінюватися іншим фахівцем по ходу виконання робіт.

Технологія менеджменту має наступний механізм прийнятгя управлінських рішень .

- Загальне керівницгво прийнятгям рішень.

- Правила прийнятгя рішень.

- Плани в прийняти рішень.

- Прийнятгя двосторонніх рішень керівниками одного рівня за особистою згодою.

- Групова взаємодія на рівних рівнях.

- Матричний тип взаємодії.

Перші три складових забезпечує вертикальну взаємодію між рівнями управління, а останні три горизонтальний зв'язок. Організація може використовувати як простий, так і складний механізм взаємодії в менеджменті, що залежить від складності рішень і можливостей їх реалізації.

Загальне керівництво прийняттям рішень передбачає, що цей процес знаходиться в руках одного лінійного (загального) керівника, який в свою чергу підпорядкований вшцестоячому керівництву. Лінійні керівники несуть персональну відповідальність за свою роботу, маючи право розпоряджатися матеріальними і трудовими ресурсами, необхідними для досягнення намічених результатів. Тут права і відповідальність повинні бути рівними.

Правила прийняття рішень, або нормативи, розробляються і затверджуються підприємствами. Ціллю цих планів є здійснення координації між різними підрозділами і вони діляться на стратегічні, оперативні та організаційні.

Стратегічні правила включають такі види рішень, як визначення типу і видів продукції та послуг, організацію збутової мережі, способів встановлення цін, умов і гарантій при продажу виробів і продукції. Ці правила формуються на вищому рівні управління.

Організаційні правила будуються на державній законодавчій базі і включають: цілі і характер діяльності, відносини з державними установами.