- •Тема 1. Господарський облік і виникнення подвійної бухгалтерії Лекція 1. Початок зародження бухгалтерії. Освоєння чисел та підрахунків Мета вивчення
- •1.1. Загальні методологічні підходи до вивчення історії бухгалтерського обліку
- •1.2. Початок зародження бухгалтерії. Освоєння чисел і підрахунків
- •1.3. Облікові системи Стародавнього Сходу
- •Питання для самоперевірки з лекції 1:
- •Мета вивчення
- •2.1. Облік в античному світі
- •2.2. Господарський облік Середньовіччя
- •2.3. Перші зразки розвиненого обліку
- •Питання для самоперевірки з лекції 2:
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки
- •Мета вивчення
- •3.1. Наукові паростки бухгалтерського обліку
- •3.2. Зародження бухгалтерської науки в Італії
- •Питання для самоперевірки до лекції 3:
- •Мета вивчення
- •4.1. Зародження французької, італійської та німецької бухгалтерських шкіл
- •4.2. Формування англійської та англо-американської бухгалтерських шкіл
- •Питання для самоперевірки з лекції 4:
- •Мета вивчення
- •5.1. Узагальнення розвитку основних форм обліку Історичний розвиток бухгалтерської науки зумів об'єднати окремі розрізнені
- •5.2. Історичний розвиток і формування теорій подвійного відображення фактів господарювання
- •Питання для самоперевірки з лекції 5:
- •Тема 3. Історія становлення та розвитку бухгалтерського обліку в україні
- •Мета вивчення
- •6.1. Облік на території України в дослов'янський період
- •Праісторичний розвиток України та виникнення облікової культури
- •6.2. Облік та право на території України періоду княжої та литовсько-польської доби
- •6.3. Бухгалтерський облік в Україні у XVI - XVIII століттях
- •Питання для самоперевірки з лекції 6:
- •Мета вивчення
- •7.1. Облік в Україні кінця XVIII початку XX століть
- •7.2. Бухгалтерський облік в Україні в XX столітті
- •7.3. Деякі погляди на початкові етапи становлення бюджетного обліку в Україні та формування його об'єктів
- •7.4. Становлення національної системи бухгалтерського обліку в Україні на основі його гармонізації та стандартизації
- •Питання для самоперевірки до лекції 7:
- •8.1. Облік у сільському господарстві
- •Дані про посів і вихід тютюну по Рільницькому кущі Горьківського району Тернопільщини
- •8.2. Облік промислового виробництва
- •8.3. Облік торговельної діяльності
- •Питання для самоперевірки до лекції 8:
- •Використана література:
- •Рекомендований комплект навчально-методичного забезпечення спецкурсу “Історія бухгалтерського обліку: Світ і Україна”:
- •1. Примірна програма спецкурсу “Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна”
- •Тема 1. Господарський облік і виникнення подвійної бухгалтерії
- •Тема 2. Формуваня бухгалтерського обліку як науки
- •Тема 3. Історія становлення і розвитку бухгалтерського обліку в Україні
- •Тема 4. Господарський облік виробництва та торгівлі в Галичині, Буковині, та Закарпатті в дорадянський період
- •1. Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.1. Мета викладення дисципліни
- •1.2. Завдання вивчення дисципліни
- •3. Зміст дисципліни
- •3.1. Лекційні заняття
- •3.2. Семінарські заняття
- •Тема 1. Господарський облік і виникнення подвійної бухгалтерії
- •Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки.
- •Тема 3. Історія становлення та розвитку бухгалтерського обліку в Україні.
- •Тема 4, заняття 8. Господарський облік виробництва та торгівлі в Галичині, Буковині та Закарпатті.
- •3.3. Самостійна робота студента:
- •3.3.1. Перелік питань для самостійної роботи студента з спецкурсу " Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна"
- •3.3.2. Рекомендована література:
- •3.3.4. Критерії оцінки виконання завдань комплексної контрольної роботи з спецкурсу "Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна":
- •3.3.5. Завдання з підсумкової комплексної перевірки знань студентів з спецкурсу "Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна''
- •3.3.5.1. Питання з комплексної перевірки знань студентів з спецкурсу “Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна''
- •3.3.5.2. Тести з комплексної перевірки знань студентів з спецкурсу “Історія бухгалтерського обліку: світ і Україна''
- •Італійська форма обліку (стара) Додаток 1
- •Німецька форма обліку
- •Французька форма обліку
- •Меморіальні документи
- •Американська форма обліку
- •Форма книги „Журнал-головний”
- •Валеріан Горбачевський "Курс бухгалтерії' Вступ
- •Роди бухгальтерії
- •Просте книговодство в гуртівній торгівлі середнього розміру
- •1. Баланс та інвентура
- •Баланс на ... Місяця ... Року (карб.)
1. Баланс та інвентура
Як вже було зазначено, на кінець кожного операційного року має бути зложено баланс, який вказує кінцевий маєтковий стан підприємства.
Цим балансом мають бути замкнені книги минулого року, а також цим балансом мають бути відкриті книги нового року, щоб була додержана засада континуіти. Коли це підприємство ще не вело книг, то замість балансу має бути випрацьована інвентура, або таблиця, яка має показувати маєтковий стан підприємства на початку рахункового періоду. Отож баланс складається на основі вже ведених книг, а інвентура складається на основі зафіксованого фактичного стану підприємства на початку періоду. А все-таки баланс і інвентура мають однакові зміст і зовнішню форму. Само слово баланс означає рівновагу, тобто такий стан, коли дві половини якоїсь цілості себе взаємно урівноважують. Прикладом балансу може бути двораменна вага, коли на одній тарільці терез покладається певна кількість вагових одиниць, розважок для утримання рівноваги, так і в балансі мається дві рівні половини: 1) перша половина - це є маєток підприємства, друга половина - це є капітал підприємства. Отже маєток завжди мусить бути рівний капіталу. Маєток - це є ті вартості (матеріальні та ідеальні), якими дисценує підприємство. Капітал - це є становлення висоти вартості маєтку в грошових одиницях. Баланс звичайно випрацьовується у формі таблиці, що має дві сторони: 1) ліву, яка називається активи та 2) праву, яка називається пасиви. Таким чином, активи показують складові частини маєтку (роди маєтку), а пасиви показують джерела капіталу (власників вложеного капіталу). Найкоротшим був би баланс на першому початку заложения підприємства, коли ще весь маєток підприємства є в готівці. Отже в активах такого балансу була би лише одна позиція: "готівка" (стільки-то грошових одиниць).
Чим ширше розвине діяльність підприємство, тим складнішим буде його баланс. Отже в активах такого підприємства вже можуть бути зазначені різні роди маєтку. Поодинокі роди маєтку треба розміщувати в активах, додержуючись засади ліквідності, тобто можливості при ліквідації їх зреалізувати.
Тому-то в активі окремі маєткові частини списуються в такій послідовності:
готівка
біжучі рахунки
валюти та девізи 4) цінні папери
римеси (векселі до одержання)
дебітори (боржники або відборці на борг) 7) товар
інвентар (зарядження)
торговельні видатки (заплачені наперед)
10) нерухомість (будови та парцелі).
Як видно із поіменованих позицій, маєток підприємства - це є різні матеріальні предмети та права підприємства.
В пасивах балансу треба зазначити джерела капіталу, тобто, хто підприємству дав капітал.
На першому місці треба поставити власний капітал, що вложив сам підприємець, а на другому місці треба поставити капітал чужий, тобто одержаний підприємством від третіх осіб. Треті особи вкладають свій капітал, коли відкривають підприємству кредит, тобто подають на борг товарів, або на віру (на дане слово), або на виставлений документ (трату) чи підписаний вексель. Тому-то в пасивах можуть бути такі позиції:
власний капітал
трати або акцепти
кредитори (вірителі чи доставці на кредит)
позички.
Отже баланс треба складати так: по-перше списати всі активні позиції на лівій стороні листа та встановити висоту маєтку, потім треба встановити висоту чужого капіталу, а то окремо а) акцепти, б) кредитори, в) позички, а в кінці відрахувати чужий капітал від загальної висоти маєтку і так буде встановлено висоту власного капіталу.
Значить загальна формула буде така: активи мінус чужий капітал дають висоту власного капіталу. Такий спосіб встановлення висоти власного капіталу називається рекапітуляцією. Щодо зовнішньої форми списання балансу або інвентури, то в практиці уживають два способи: 1) спочатку списуються активи, а під ними пасиви та 2) активи списуються на лівій стороні аркуша паперу, а пасиви на правій, так що загальні суми активів та пасивів себе урівноважують в одному і тому самому рядку. Ясно, що другий спосіб більш виразно підкреслює додержання рівноваги. Те, що стосується балансу, в рівній мірі стосується й інвентури. Зразок балансу по другому способу: без тексту
