- •1. Становлення політологія як наука і навчальна дисципліни
- •2. Значення політології у сучасному житті
- •3. Політологія в системі суспільних наук.
- •4. Предмет і методи політології
- •5.Предмет і методи політології
- •6 Структура політології і її функції.
- •10 Н. Макіавелі і макіавелізм
- •11Марксистські погляди на політику.
- •13Політична думка в Україні в період панування Речі Посполитої.
- •12 Політичні погляди Київської Русі.
- •14 Політичні концепції у Києво-Могилянській академії.
- •15 Розвиток нац. Ідеї і державотворчі процеси в період козацько-гетьманської доби.
- •16Практика державотворення в Україні епохи Запорожської Січі і Гетьманщини.
- •17 Кирило-Мефодієвске товариство про державно-політичний устрій України.
- •18 Проблеми демократії держави та політ. Відносини в суспільній думці в Укр. XIX ст.
- •19 Основні напрями розвитку Укр політ. Думки першої пол. XX століття.
- •20Вляда як явище політичного суспільного життя.
- •21 Основні концепції політичної влади
- •22 Ресурси, Форми та легітимність політичної влади
- •23 Поняття та структура політичної системи.
- •24 Становлення та реформування політ сист Укр
- •25 Демократія: сутність різновиди
- •26 Принципи та основні ознаки демократії Ознаки:
- •29 Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
- •30. Сутність і ознаки держави, теорії її походження
- •31. Структура, ф-ії та типологія держав
- •32. Форми державного правління тадерж устрою.
- •33. Процес державотворення в Україні
- •34. Основні ознаки республіканського правління
- •35. Форми національно-територіального устрою.
- •36. Характерні ознаки унітарної держави.
- •37. Правова держава, її ознаки.
- •38 Сутність політичного режиму та його типи.
- •39 Характерні ознаки демократичного політичного режиму.
- •40. Поняття та генезис політичних партій
- •41 Функції політичних партій.
- •42. Типи політичних партій.
- •43 Поняття партійної системи. Типи партійних систем.
- •44 Поняття партійної системи та типи партійних системх
- •45. Громадські об’єднання, сутність, типологія.
- •46. Громадсько-політичні організації і рухи.
- •47. Особа і політика
- •48. Свободи особи і держави.
- •49. Політична соціалізація особи.
- •50. Політична поведінка особи.
- •51.Суб’єкти політики.
- •52. Поняття політичної еліти та еволюція теорій політичної еліти.
- •54. Політична еліта ілідерство в Україні
- •55. Теорія еліт г. Моски і в. Парето.
- •56. Теорія політичного лідерства.
- •57. Класифікація політичних лідерів.
- •58. Функції політичних лідерів.
- •59. Типологія лідерів м.Вебера.
- •60. Поняття політичної культури.
- •61. Типи політичних культур (пк).
- •62. Політична ідеологія (пі), її роль в суспільстві.
- •63. Політична доктрина комунізму.
- •64. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою.
- •65. Лібералізм як ідеологія.
- •67. Ідеї цілісності консерватизму.
- •68. Ідеологія сучасного націоналізму.
- •69. Сутність національної політики.
- •70. Національна політика в Україні.
- •71. Співвідношення політики і моралі.
- •72. Специфіка взаємин політики і релігії.
- •73. Роль змі у формуванні політичної свідомості.
- •74. Сутність політичних конфліктів.
- •75. Шляхи подолання політичних конфліктів.
- •76. Функції міжнародної політики.
26 Принципи та основні ознаки демократії Ознаки:
1 а) наявність у громадян широкого кола прав і свобод та ефективність функціонування системи їх інституційних і нормативних гарантій
б) відсутність у органів влади необмеженої компетенції
в) гласність прийняття рішень та доступність інформації
г) право виконавчих органів видавати підзаконні акти, а це закони
д) політичний компроміс
2 а) виборність
б) змінність періодичної
в) підзвітність влади
г) юр. рівність громадян
3 Демократія означаєнаявність, але не реалізацію затвердженої і забезпеченої ресурсами людей диктаторства на випадок надзвичайної ситуації.
4 а) межі втручання держави і колективу у справи особи
б) плюралізм (взаємодія і співпраця осн. політ. сил)
в) обмежене сваволі бюрократичного___________
5 а) нале
б) почуття громадської відповідальності у членів суспільства
в) здатність органів влади до виявлення насущних проблем розвитку суспільства
27 Поняття громадянського суспільства — сфера неполітичних відносин у суспільстві(економічних, духовних, релігійних, приватних, сімейних), галузь самовиявлення інтересів і долі більш. індивідів. У демократичних системах Г.с. зумовлює і визнає сферу діяльності держави та її органів. Завдяки християнському віровченню(протиставлення царства Божого і земного) в європейській свідомості відрізняються держава і приватна сфери. Формується уявлення про громадянське суспільство, як межу державної влади, стимулюючий чинник у її безупинному прагненні до абсолюту.
28 Шляхи формування громадянського суспільства. Визначаючи сутність громадянського суспільства, слід визнати, що ґрунтується на приватній власності, приватних інтересах, конкуренції і законах ринку. Це не лише відокремлена від держави сфера суспільного буття, а ще й структуроване суспільство. Тут бувають асоціації індивідів за інтересами і вподобаннями. Окремі верстви утворюють свої угрупування, об’єднання для вираження своїх інтересів.(Союзи підприємців, найманих робітників, самоврядування...). Сформоване на засадах толерантності, лібералізації, воно спроможне воно протистояти і державі і анархізму, домогтися оптимального здійснення самоврядування. Відкрите суперництво суспільних інтересів ініціює політичний процес. Треба сприяти структурованості спільноти, усвідомленню людьми власних і чужих прав, гідності і свободи, шануванню норм суспільно-політичної взаємодії. природні права, економіка, приватне життя, сфера свободи волі.
29 Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
В Україні сьогодні відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який ще дуже далекий від завершення. Необхідно зазначити, що в якійсь мірі громадянське суспільство існувало у нашій державі і за радянських часів. В Україні сформовані органи влади різного рівня, але громадянське суспільство характеризує не лише наявність "владної піраміди", але й ефективність її функціонування, чого на практиці у нашій державі не спостерігається. Чисельні міністерства, відомства, комітети, підкомітети, комісії і т. д. поки що демонструють неспроможність вивести країну із системної кризи, а тому зрозумілим є динамічний процес відчуження громадян від держави, влади і політики. За висновками вітчизняних політологів і соціологів, Україна є лідером серед постсоціалістичних європейських держав за рівнем недовіри населення владним структурам. Для громадянського суспільства характерна система представництва інтересів різних груп населення у вигляді об'єднань громадян. В умовах громадянського суспільства партії виражають інтереси та формулюють політичні пріоритети певних соціальних груп. На сьогодні політичні партії не достатньо сприяють належномуДля становлення громадянського суспільства в Україні необхідною є реструктуризація українського суспільства. До тенденцій трансформації соціальної структури нашої держави можна віднести фактичну відсутність середнього класу й значного поступу в його формуванні, люмпенізацію численних верств населення, появу нових власників, поляризацію багатства і бідності, збереження старою номенклатурою своїх позицій. Понад 85 відсотків населення України займають положення нижче середнього класу й існує в умовах крайньої невизначеності та невпевненості. Через не сформованість середнього класу, розшарування суспільства на багатих і бідних переважає принцип сили, а не принцип права, хоча повсюдно декларується намір побудови правової держави. Чинниками формування в Україні громадянського суспільства є вільні та альтернативні політичні вибори, референдуми, незалежні (насамперед, від органів влади) засоби масової інформації, розвиток місцевого самоврядування, політичні партії, здатні репрезентувати групові інтереси, наявність ринкових відносин і економічного плюралізму.