20Вляда як явище політичного суспільного життя.

Політична влада — політичні відносини, народжені відмінністю соц. структурних інтересів які випливають з відносин власності на засоби виробництва, що зумовлює соціальну перевагу та авторитет власника і приводить до створення суб’єкта та об’єкта влади.

Об’єкт — це першоджерело влади, він її комусь делегує і сам підкорюється тому, кому делегує.

Суб’єкт — посередній спосіб влади, який організовує поведінку об’єкта владними засобами відповідно до інтересів об’єкта.

Першоджерелом влади є реальне панування однієї частини явища над іншою.

„Політична влада“ ширше від „влада державна“, бо вона може бути і в партіях, профспілках.

Риси державної влади:

1) Влада здійснюється за допомогою апарату на певній території — на яку поширюється суверенітет цієї держави.

2)Державна влада має можливість використовувати засоби насилля.

21 Основні концепції політичної влади

Здійснення політичної влади в суспільстві здійснюється за допомогою механізму: панування, керівництво, організація, контроль. Суспільство ділиться на тих „хто“ і „кого“. Ці відносини дають певну дистанцію і це веде до розподілу суспільства на „ми“ і „вони“.

Маємо певний наказ, який передбачає його виконання

1. Панування — відображається в державно-правових актах, воно узагальнене.

2. Керівництво — полягає в прийнятті принципово-важливих рішень і їх реалізації.

3. Організація — передбачає погодження упорядкування і забезпечення взаємозв’язку людей груп.

4. Контроль — забезпечує дотримання соціальних норм, правил діяльності.

22 Ресурси, Форми та легітимність політичної влади

Легітимність — це визнаність, законність влади, взаємодовір’я між суспільством і владою, тобто народ визнає владу. Вона включає в себе 2 компоненти: думка народу як має здійснюватись влада і увідомлення верхами свого права на владу.

2 типи легітимності:

1. Ліберально-демократична

2. Вождистсько-плебісцитарна. Базується на визнанні прав окремої особи та виборності влади.

1. Традиційна легітимність — панування на ґрунті традиційного авторитету, на ґрунті звичаю, вірі в їх наступність.

2. Харизматичне — на вірі в особливі якості вождя або окремої групи осіб, в їх виняткову місію в розвитку держави.

3. Раціональна легітимність — панування, що спирається на раціональну оцінку, переконання в розумності існуючих порядків.

23 Поняття та структура політичної системи.

Суспільство - сукупність історично сформованих форм спільної діяльності людей; історично конкретний тип соц.сістемв, певна форма соціальних відносин (капітал. феодал. первобит ЕТЦ.) Народ - історично змінна сукупність соц. Груп, яка включає в себе на різних етапах класи та й прошарку, які беруть участь у вирішенні проблем соц. розвитку; все населення певного політико-географічного середовища (країни) Клас - великі групи людей розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, по їх відношенню до засобів виробництва, за їх ролі в громадській організації праці - т.е по способами одержання і розмірами частки заг. Багатства яку вони получают.Соц. Прошарок - проміжна або перехідна громадська група не володіє всіма ознаками класу. (Інтелігенція) Соц. Група - відносно стійкі сукупності людей, що мають спільні інтереси, цінності та норми поведінки, складиваюшіеся в рамках історично певного суспільства. (соц. Шари, класи і тд)