- •1. Становлення політологія як наука і навчальна дисципліни
- •2. Значення політології у сучасному житті
- •3. Політологія в системі суспільних наук.
- •4. Предмет і методи політології
- •5.Предмет і методи політології
- •6 Структура політології і її функції.
- •10 Н. Макіавелі і макіавелізм
- •11Марксистські погляди на політику.
- •13Політична думка в Україні в період панування Речі Посполитої.
- •12 Політичні погляди Київської Русі.
- •14 Політичні концепції у Києво-Могилянській академії.
- •15 Розвиток нац. Ідеї і державотворчі процеси в період козацько-гетьманської доби.
- •16Практика державотворення в Україні епохи Запорожської Січі і Гетьманщини.
- •17 Кирило-Мефодієвске товариство про державно-політичний устрій України.
- •18 Проблеми демократії держави та політ. Відносини в суспільній думці в Укр. XIX ст.
- •19 Основні напрями розвитку Укр політ. Думки першої пол. XX століття.
- •20Вляда як явище політичного суспільного життя.
- •21 Основні концепції політичної влади
- •22 Ресурси, Форми та легітимність політичної влади
- •23 Поняття та структура політичної системи.
- •24 Становлення та реформування політ сист Укр
- •25 Демократія: сутність різновиди
- •26 Принципи та основні ознаки демократії Ознаки:
- •29 Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
- •30. Сутність і ознаки держави, теорії її походження
- •31. Структура, ф-ії та типологія держав
- •32. Форми державного правління тадерж устрою.
- •33. Процес державотворення в Україні
- •34. Основні ознаки республіканського правління
- •35. Форми національно-територіального устрою.
- •36. Характерні ознаки унітарної держави.
- •37. Правова держава, її ознаки.
- •38 Сутність політичного режиму та його типи.
- •39 Характерні ознаки демократичного політичного режиму.
- •40. Поняття та генезис політичних партій
- •41 Функції політичних партій.
- •42. Типи політичних партій.
- •43 Поняття партійної системи. Типи партійних систем.
- •44 Поняття партійної системи та типи партійних системх
- •45. Громадські об’єднання, сутність, типологія.
- •46. Громадсько-політичні організації і рухи.
- •47. Особа і політика
- •48. Свободи особи і держави.
- •49. Політична соціалізація особи.
- •50. Політична поведінка особи.
- •51.Суб’єкти політики.
- •52. Поняття політичної еліти та еволюція теорій політичної еліти.
- •54. Політична еліта ілідерство в Україні
- •55. Теорія еліт г. Моски і в. Парето.
- •56. Теорія політичного лідерства.
- •57. Класифікація політичних лідерів.
- •58. Функції політичних лідерів.
- •59. Типологія лідерів м.Вебера.
- •60. Поняття політичної культури.
- •61. Типи політичних культур (пк).
- •62. Політична ідеологія (пі), її роль в суспільстві.
- •63. Політична доктрина комунізму.
- •64. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою.
- •65. Лібералізм як ідеологія.
- •67. Ідеї цілісності консерватизму.
- •68. Ідеологія сучасного націоналізму.
- •69. Сутність національної політики.
- •70. Національна політика в Україні.
- •71. Співвідношення політики і моралі.
- •72. Специфіка взаємин політики і релігії.
- •73. Роль змі у формуванні політичної свідомості.
- •74. Сутність політичних конфліктів.
- •75. Шляхи подолання політичних конфліктів.
- •76. Функції міжнародної політики.
36. Характерні ознаки унітарної держави.
Проста (чи унітарна) держава немає в собі відособлених державних утворень, наділених певною самостійністю. Унітарна держава складається з адміністративно-територіальних одиниць(провінцій, областей). Компетенція їх органів влади і управління не виходить за межі компетенції місцевих органів.
37. Правова держава, її ознаки.
В загальних рисах правова держава — в якій панує закон, в якій має місце розподіл влади на три гілки, реальність прав і свобод. Там закон є масштабом взаємин між суспільством і державою. Відсутність правової держави породжує правовий нігілізм, тобто у людей низька політична свідомість. Таку державу не можна створити розчерком пера.
У Європі вона розвивалась значний час на принципах приватної власності і поділу влади, множинності ідеологічних спрямувань.
Була висока повага до особистості, переважав індивідуалізм.
Основні риси:
Конституційна юрисдикція(все під неї).
Верховенство права.
Реально існуючий єдиний правопорядок.
Парламентаризм.
Розвинена виборча система.
Наявність гарантій дотримання прав і свобод.
Пріоритет прав людини.
Повага всіх до закону.
Поділ влади на три гілки.
38 Сутність політичного режиму та його типи.
Політичний режим — це сукупність методів і способів здійснення влади. Політичний режим характеризує порядок взаємин громадян і держави, рівень політичних прав і свобод, взаємовідносин між федеральною і місцевою владою. Політичний режим залежить від рівня політичної стабільності, рівня політичних сил, традицій сусп-ва, геополітичних умов. На сьогодні існує 2 режими: демократичний і недемократичний.
Недемократичний — тоталітарний (залучаються широкі маси), авторитарний (такої необхідності немає).
Демократичний — випливає з виборів, меншість повинна мати соціальні гарантії.
Тоталітарний режим — це повне підпорядкування людини державі в ім’я досягнення вищої мети.
Характерні риси тоталітарного режиму: Наявність в суспільстві єдиної масової партії на чолі з лідером — диктатором. Наявність в суспільстві єдиної ідеології. Монополія на засоби інформації і комунікації. Централізована система контролю всіх процесів виробництва, розподілу, перерозподілу духовних і матеріальних благ. Система всеохоплюючого контролю. Абсолютне презирство до долі людини.
+++
Авторитарний.
Автократичний.
Диктатура.
Тоталітарний.
Охлократичний.
Демократичний.
39 Характерні ознаки демократичного політичного режиму.
. Демократія - це така форма організації та функціонування політичної системи, при якій існують рівні можливості для здійснення прав і свобод кожного члена суспільства. Зміст демократії складають права і свободи людини, рівність, соціальна справедливість, солідарність.У політичних науках у центрі уваги є політична демократія, пов'язана з здійсненням перш за все політичних прав і свобод. У залежності від того, як народ бере участь в управлінні суспільними та державними справами, демократія поділяється на пряму (безпосередню), плебісцитарну, представницьку (репрезентативну).Пряма демократія - це безпосередній вираз особою своїх політичних прав і свобод шляхом участі у підготовці, обговоренні, прийнятті важливих рішень. Плебісцитарна демократія відрізняється від прямої тим, що пряма демократія передбачає участь громадян в усіх стадіях політичного процесу, а при плебісцитарній можливості політичного впливу громадян обмежені і зводяться до голосування "за" чи "проти" певного законопроекту чи рішення. Представницька демократія - це опосередкована участь громадян у прийнятті рішень шляхом вибору ними в органи влади своїх представників (депутатів), які покликані виражати їхні інтереси.Кожна людина розуміє демократію по-своєму: для когось вона ідентифікується зі свободою, для когось - зі сваволею. Одні акцентують на тому, що це система управління, яка максимально забезпечує за людиною її природні права та свободи, а інші наголошують на необхідності більшого правопорядку у демократичній державі, відкидають тезу про демократію без меж. Головною особливістю кожної демократичної системи є принцип: ніхто не мас права змушувати людину підкорятися владі, яку вона не обирала і яка не відстоює її інтереси та загальне добро народу. Демократію характеризують: визначення народу єдиним джерелом влади, сувереном у державі; рівноправність громадян (як мінімум - рівність їх виборчих прав); підпорядкованість меншості волі більшості при прийнятті рішень та їх виконанні; виборність законодавчих органів влади; пріоритет прав людини над правами держави; обмеження влади більшості над меншістю; повага більшості до права меншості мати власну точку зору і відстоювати її цивілізованими методами;
