- •1. Становлення політологія як наука і навчальна дисципліни
- •2. Значення політології у сучасному житті
- •3. Політологія в системі суспільних наук.
- •4. Предмет і методи політології
- •5.Предмет і методи політології
- •6 Структура політології і її функції.
- •10 Н. Макіавелі і макіавелізм
- •11Марксистські погляди на політику.
- •13Політична думка в Україні в період панування Речі Посполитої.
- •12 Політичні погляди Київської Русі.
- •14 Політичні концепції у Києво-Могилянській академії.
- •15 Розвиток нац. Ідеї і державотворчі процеси в період козацько-гетьманської доби.
- •16Практика державотворення в Україні епохи Запорожської Січі і Гетьманщини.
- •17 Кирило-Мефодієвске товариство про державно-політичний устрій України.
- •18 Проблеми демократії держави та політ. Відносини в суспільній думці в Укр. XIX ст.
- •19 Основні напрями розвитку Укр політ. Думки першої пол. XX століття.
- •20Вляда як явище політичного суспільного життя.
- •21 Основні концепції політичної влади
- •22 Ресурси, Форми та легітимність політичної влади
- •23 Поняття та структура політичної системи.
- •24 Становлення та реформування політ сист Укр
- •25 Демократія: сутність різновиди
- •26 Принципи та основні ознаки демократії Ознаки:
- •29 Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
- •30. Сутність і ознаки держави, теорії її походження
- •31. Структура, ф-ії та типологія держав
- •32. Форми державного правління тадерж устрою.
- •33. Процес державотворення в Україні
- •34. Основні ознаки республіканського правління
- •35. Форми національно-територіального устрою.
- •36. Характерні ознаки унітарної держави.
- •37. Правова держава, її ознаки.
- •38 Сутність політичного режиму та його типи.
- •39 Характерні ознаки демократичного політичного режиму.
- •40. Поняття та генезис політичних партій
- •41 Функції політичних партій.
- •42. Типи політичних партій.
- •43 Поняття партійної системи. Типи партійних систем.
- •44 Поняття партійної системи та типи партійних системх
- •45. Громадські об’єднання, сутність, типологія.
- •46. Громадсько-політичні організації і рухи.
- •47. Особа і політика
- •48. Свободи особи і держави.
- •49. Політична соціалізація особи.
- •50. Політична поведінка особи.
- •51.Суб’єкти політики.
- •52. Поняття політичної еліти та еволюція теорій політичної еліти.
- •54. Політична еліта ілідерство в Україні
- •55. Теорія еліт г. Моски і в. Парето.
- •56. Теорія політичного лідерства.
- •57. Класифікація політичних лідерів.
- •58. Функції політичних лідерів.
- •59. Типологія лідерів м.Вебера.
- •60. Поняття політичної культури.
- •61. Типи політичних культур (пк).
- •62. Політична ідеологія (пі), її роль в суспільстві.
- •63. Політична доктрина комунізму.
- •64. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою.
- •65. Лібералізм як ідеологія.
- •67. Ідеї цілісності консерватизму.
- •68. Ідеологія сучасного націоналізму.
- •69. Сутність національної політики.
- •70. Національна політика в Україні.
- •71. Співвідношення політики і моралі.
- •72. Специфіка взаємин політики і релігії.
- •73. Роль змі у формуванні політичної свідомості.
- •74. Сутність політичних конфліктів.
- •75. Шляхи подолання політичних конфліктів.
- •76. Функції міжнародної політики.
12 Політичні погляди Київської Русі.
У IX—ХІЇ ст. в Київській Русі відбулося формування феодального суспільства і, звісно, стали розвиватися держава і право, політичні погляди, наука, література, філософія тощо. Важливу роль у цьому процесі, як і в усьому житті, відігравало християнство, яке сприяло розвиткові духовного життя, економічних і культурних зв'язків Київської Русі з Візантією та іншими європейськими країнами. Теоретична думка у Давній Русі спрямовувалася на розв'язання питань у сфері політики і соціології, релігії та моралі. У Х—XII ст. з'явилися перші літературні твори: "слова", "повчання", "проповіді". Вони містили відомості про "соціальні відносини, політичне життя, побут та культуру того часу і опосередковано віддзеркалювали настрої народних мас. У суспільно-політичній думці Київської Русі того періоду висувалися ідеї об'єднання удільних князівств навколо престолу великого київського князя, самостійності і незалежності Русі. Соціологічними та суспільно-політичними ідеями були пройняті і літописи. Великою цінністю с "Повість минулих літ" XII ст. літописця Нестора, де подаються відомості про діяльність князів, про боротьбу із зовнішніми ворогами, про народні повстання у Київській Русі. Основна політична ідея — велич, єдність і незалежність Русі. Мономах застерігав своїх синів-князів не тільки не чинити самим, а й заборонити "служивим" творити беззаконня. Князь як державний муж с носієм закону і законності, на цьому ґрунтується його діяльність, у цьому сила його князівської влади. Мономах повчав, що князь повинен бути для своїх підданих не тільки справедливим, згідно з законом, а й гуманним, милосердним. Князь, його оточення, "служиві" — всі повинні усвідомлювати свою відповідальність перед божим законом, дбаючи про славу і могутність держави, в противному випадку їх чекає прокляття народу і небесне покарання. Князь як воєначальник мусить володіти військовою ситуацією і добре знати військову справу, але не повинен покладатися на інших у тих випадках, коли він сам зобов'язаний виконати покладені на нього завдання. Важливе значення у розвитку державно-політичної думки у Київській Русі мало "Слово о полку Ігоревім" (ХІТ ст.), у якому визначне місце посідали актуальні політичні питання, зокрема проводилася Ідея необхідності політичного об'єднання руських земель і припинення міжусобної боротьби.
13Політична думка в Україні в період панування Речі Посполитої.
В історії суспільно-політичної боротьби в Україні період, який обіймав кінець XVI — початок XVII ст., характеризувався розвитком прогресивного ідейно-політичного руху, пов'язаного з соціально-економічним життям і визвольною боротьбою українського народу. В ту добу посилився наступ,, на його права та свободу з боку польських магнатів. У плеяді полемістів виділяється автор "Апокрисиса", що виступав під псевдонімом Філалет. У ньому Філалет обстоював у релігійній формі ідею рівності людей незалежно -від місця і становища у житті. З цього випливало пояснення відносин між монархом (владою) і народом (підданими): монарх не е беззастережно й абсолютно повновладним володарем над своїми підданими. Влада монарха, на його думку, зовсім не торкається душі. Влада монарха не є абсолютною і стосовно "тіла" людини, тобто в земних, світських, суспільно-державних справах. Автор з особливою силою наголошував на необхідності дотримання і шанування монархом прав і свобод народу. Дотримання монархом закону, поважання прав і свобод підданих є джерелом сили і могутності держави. Отже, соціально-політичні погляди автора "Апокрисиса" включають ідею суспільного договору і природних прав, обмеження влади монарха законом, визначення прав і свободи підданих, заснованих на вимогах "права й божого й прирожоного". За своїм соціальне- політичним характером вони спрямовані проти тієї шляхетської демократії, яка надавала необмежені права можновладцям І прирікала на цілковите безправ'я трудящих. На іі основі Філалет засуджував шляхетську демократію і ставив вимогу створення справедливого закону і його суворого дотримання як королем, так і підданими. Спираючись на теорію суспільного договору і природного права народів, договірного походження держави І принцип обмеження влади монарха законом Філалет заперечував абсолютизм не тільки світського монарха, а й папи римського.Ця рівність людей від природи не дає нікому права самовільно ставати вище над іншими. І. Вишенський звернув увагу на роль правосуддя у житті суспільства: суд повинен охороняти закон і справедливість, утверджувати й захищати громадянські права І свободи. Суспільно-політичні погляди І. Вишенського тісно поєднувалися з його суспільною позицією, що визначалася становищем трудового, пригнобленого селянства.