Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pori_politologiya.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
274 Кб
Скачать
☆

12 Політичні погляди Київської Русі.

У IX—ХІЇ ст. в Київській Русі відбулося формування феодального суспільства і, звісно, стали розвиватися держава і право, політичні погляди, наука, література, філософія тощо. Важливу роль у цьому процесі, як і в усьому житті, відігравало християнство, яке сприяло розвиткові духовного життя, економічних і культурних зв'язків Київської Русі з Візантією та іншими європейськими країнами. Теоретична думка у Давній Русі спрямовувалася на розв'язання питань у сфері політики і соціології, релігії та моралі. У Х—XII ст. з'явилися перші літературні твори: "слова", "повчання", "проповіді". Вони містили відомості про "соціальні відносини, політичне життя, побут та культуру того часу і опосередковано віддзеркалювали настрої народних мас. У суспільно-політичній думці Київської Русі того періоду висувалися ідеї об'єднання удільних князівств навколо пре­столу великого київського князя, самостійності і незалежності Русі. Соціологічними та суспільно-політичними ідеями були пройняті і літописи. Великою цінністю с "Повість минулих літ" XII ст. літописця Нестора, де подаються відомості про діяльність князів, про боротьбу із зовнішніми ворогами, про народні повстання у Київській Русі. Основна політична ідея — велич, єдність і незалежність Русі. Мономах застерігав своїх синів-князів не тільки не чинити самим, а й заборонити "служивим" творити беззаконня. Князь як державний муж с носієм закону і законності, на цьому ґрунтується його діяльність, у цьому сила його князівської влади. Мономах повчав, що князь повинен бути для своїх підданих не тільки справедливим, згідно з законом, а й гуманним, милосердним. Князь, його оточення, "служиві" — всі повинні усвідомлювати свою відповідальність перед божим законом, дбаючи про славу і могутність держави, в противному випадку їх чекає прокляття народу і небесне покарання. Князь як воєна­чальник мусить володіти військовою ситуацією і добре знати військову справу, але не повинен покладатися на інших у тих випадках, коли він сам зобов'язаний виконати покладені на нього завдання. Важливе значення у розвитку державно-політичної думки у Київській Русі мало "Слово о полку Ігоревім" (ХІТ ст.), у якому визначне місце посідали актуальні політичні пи­тання, зокрема проводилася Ідея необхідності політичного об'єднання руських земель і припинення міжусобної бороть­би.

13Політична думка в Україні в період панування Речі Посполитої.

В історії суспільно-політичної боротьби в Україні період, який обіймав кінець XVI — початок XVII ст., характери­зувався розвитком прогресивного ідейно-політичного руху, пов'язаного з соціально-економічним життям і визвольною боротьбою українського народу. В ту добу посилився наступ,, на його права та свободу з боку польських магнатів. У плеяді полемістів виділяється автор "Апокрисиса", що виступав під псевдонімом Філалет. У ньому Філалет обстоював у релігійній формі ідею рівності людей незалежно -від місця і становища у житті. З цього випливало пояснення відносин між монархом (владою) і народом (підданими): монарх не е беззастережно й абсолютно повновладним володарем над своїми підданими. Влада монарха, на його думку, зовсім не торкається душі. Влада монарха не є абсолютною і стосовно "тіла" людини, тобто в земних, світських, суспільно-державних справах. Автор з особливою силою наголошував на необхідності дотримання і шанування монархом прав і свобод народу. Дотримання монархом закону, поважання прав і свобод підданих є джерелом сили і могутності держави. Отже, соціально-політичні погляди автора "Апокрисиса" включають ідею суспільного договору і природних прав, обмеження влади монарха законом, визначення прав і свободи підданих, заснованих на вимогах "права й божого й прирожоного". За своїм соціальне- політичним характером вони спрямовані проти тієї шляхетської демократії, яка надавала необмежені права можновладцям І прирікала на цілковите безправ'я трудящих. На іі основі Філалет засуджував шляхетську демократію і ставив вимогу створен­ня справедливого закону і його суворого дотримання як королем, так і підданими. Спираючись на теорію суспільного договору і природного права народів, договірного походження держави І принцип обмеження влади монарха законом Філалет заперечував абсолютизм не тільки світського монарха, а й папи римсь­кого.Ця рівність людей від природи не дає нікому права самовільно ставати вище над іншими. І. Вишенський звернув увагу на роль правосуддя у житті суспільства: суд повинен охороняти закон і справедливість, утверджувати й захищати громадянські права І сво­боди. Суспільно-політичні погляди І. Вишенського тісно поєдну­валися з його суспільною позицією, що визначалася стано­вищем трудового, пригнобленого селянства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]